Концепція множинності вертикальних структур.

Щоб виділити вертикальну структуру геосистеми, необхідно визначити множину її елементів і тип відношень (зв’язків) між ними. Внутрішньогеосистемні зв’язки надзвичайно різноманітні. Багато з них зумовлені потоками різних речовин та форм енергії, деякі – фізико-хімічними, біохімічними взаємодіями, інші – відношеннями між популяціями організмів та їх окремими особинами, або генетико-еволюційними зв’язками між різними геокомпонентами та їх частинами. . В основі цих відношень лежать різні закономірності і тому аналіз кожного з них пов’язаний із специфічним аспектом розгляду вертикальної будови геосистеми, тобто приводить до виділення власної структури. Це означає, що в одній геосистемі можна виділити кілька вертикальних структур різних типів. Геосистема є поліструктурною у вертикальному відношенні.

Тип внутрішньогеосистемних відношень є основою виділення певної вертикальної структури геосистеми, всю множину внутрішньогеосистемних зв’язків умовно можна поділити на такі типи: генетико-еволюційні; зумовлені потоком енергії та її трансформацією; зумовлені речовинними потоками (міграцією речовин); відношення тісного кореляційного або інформаційного зв’язку характеристик геосистеми.

Можна розрізняти три загальних підходи структуризації геосистеми та відповідно три типи її вертикальних структур: геокомпонентний (поділ вертикального розрізу геосистеми за компонентами природи і далі за їх генетично однорідними частинами); речовинно-фазовий (структурні частини виділяються як тіла, однорідні за фазовим станом, фізико-хімічними та іншими властивостями речовини); просторово-об’ємний (вертикальний профіль геосистеми поділяється на деякі однорідні шари, точніше – об’єми).