Концепція біологічного (альтернативного) землеробства

Розбалансоване застосування засобів хімізації в галузі сільсько­го господарства з одного боку позначилося на забрудненні навколишнього середовища, а з іншого - на погіршенні якості сільськогосподарської продукції.

Сьогодні дуже гостро постала проблема виробництва і забезпечення світового ринку екологічно чистою сільськогосподарською продукцією, вирощеної в сировинних зонах I-го класу (див. розд.13). Проте належність території до зазначеної сировинної зони сама по собі не дозволить отримувати таку продукцію, якщо землеробство не будуватиметься за принципами біологічної концепції.

Альтернативне (біологічне) землеробство – система землеробства, в якій максимум уваги приділяється екологічній безпеці аграрної діяльності в навколишньому середовищі та екологічній чис­тоті отримуваної продукції.

Цілком закономірним було зародження альтернативного землеробства саме в промислово розвинених капіталістичних країнах, де особливо гостро поста­ли екологічні проблеми, викликані надмірною інтенсифікацією аграрного ви­робництва. Дедалі зростає його популярність у населення цих країн. Збільшуєть­ся кількість ферм, у практику господарювання яких увійшли альтернативні методи. Створена чітка правова основа для такої діяльності, адже справно діє система екологічної атестації продукції, що збувається.

Рух світової думки в цьому напрямі призводить до широкого впровадження альтернативного землеробства у ряді країн Західної Європи та Америки, передусім у США. Вчені-екологи України роблять спроби обґрунту­вати концепцію біологічного землеробства для оптимального ведення сільсько­го господарства в нашій країні.

Кінцева мета альтернативного землеробства полягає в одержанні екологічно чистої продукції рослинництва й тваринництва, причому навколишнє середови­ще при цьому не зазнає шкоди від господарської діяльності людини.

На практиці остання теза передбачає, що вплив антропогенного фактора на навколишні ланд­шафти при аграрному виробництві ніколи не може бути виключений цілком, тому концепція екологічного землеробства спрямована не на усунення шкоди для навколишнього середовища взагалі, а на її мінімізацію, що є цілком реальним.

Таким чином можна сформулювати основні цілі органічних технологій виробництва і переробкиі:

1. Виробництво продуктів харчування високої якості у достатній кількості.

2. Конструктивна взаємодія з природними системами і кругообігом речовин та енергії зі збереженням і покращанням різноманіття форм життя.

3. Урахування зростаючого соціального і екологічного значення технологій вироб­ництва та переробки продукції органічного землеробства.

4. Інтенсифікація біологічних циклів у межах господарства із залученням у них мі­кроорганізмів, ґрунтової флори і фауни, рослин і тварин.

5. Створення цінних і стійких водних екосистем.

6. Збереження і підвищення родючості ґрунтів.

7. Збереження природної різноманітності продукційної" системи і її природного оточення, включаючи захист дикоростучих рослин та інших організмів.

8. Забезпечення дбайливого ставлення до водних ресурсів та водних екосистем і бережного їх використання.

9. Використання, наскільки можливо, відновлюваних ресурсів власних (внутрішніх) продукційних систем.