Тема 1.7 Організація праці водіїв і кондукторів

1. Вимоги до водіїв (кондукторів)

Від водіїв транспортних засобів в основному залежать якість і надійність перевезенню, безпека руху. Робота водія пов'язана з більшими нервовими й фізичними перевантаженнями, обумовленими безупинно мінливою дорожньою обстановкою, інтенсивністю руху, частими зупинками, значним пасажиро обміном і т.д. У зв'язку із цим значно зростають вимоги, пропоновані до психіки людини, елементами якої є: сприйняття, увага, пам'ять, емоції, воля. Причиною ДТП в 90-95 %, є людина (водій або пішохід). За помилковими діями водія можуть бути причини: недисциплінованість; недовченість або досить обмежені психофізіологічні можливості, що позначається саме в складній, аварійній ситуації.

Здатності людини до професійної діяльності водія визначається якостями:

Ø гарним фізичним розвитком

Ø витривалістю

Ø спритністю й гарною координацією рухів

Ø легкістю одержання й зміни рухових навичок

Ø високим ступенем розвитку органів почуттів (зору, слуху й м'язового слуху)

Ø швидкістю й точністю сенсомоторних реакцій

Ø швидкістю, точністю визначення швидкості руху й просторових відносин

Ø широким розподілом, швидкістю перемикання й стійкістю уваги

Ø гарною зоровою пам'яттю, високим ступенем готовності пам'яті

Ø наполегливістю, рішучістю, сміливістю

Ø схильність до техніки, технічним мисленням, інтересом до професійної роботи водія

Ø емоційною стійкістю, самовладанням, дисциплінованістю

Ø ініціативністю й кмітливістю.

2. Організація праці водіїв (кондукторів)

При організації праці водіїв (кондукторів) необхідно строго дотримуватися встановленої праці й відпочинку, нормованого відповідно до постанови про твердження «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автомобіля» від 25.08.1999 р., а також правильного чергування ранкових, денних і вечірніх змін роботи. Нормована тривалість робочого часу водіїв (кондукторів) не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Час обідньої перерви від 30 хвилин до 2 годин. Час обіду надається в середині зміни, але не пізніше чим через 4 години після початку роботи; між змінний відпочинок водія повинен становити не менш 12 годин. Переробка місячного балансу робочого часу 10 годин. Кількість вихідних днів у місяці повинне бути не менш кількості тижнів цього місяця. Після перших трьох годин безперервного керування автомобілями передбачається зупинка на короткочасний відпочинок водія тривалістю не менш 15 хвилин, надалі зупинка такої тривалості передбачається не більш ніж через кожні 2 години й т.д. Тривалість однієї зміни допускається не більше 10 годин, а у виняткових випадках, за узгодженням із профспілковими органами не більше 12 годин при дотриманні загального місячного фонду часу.

В склад робочого часу водія включається:

Ø час керування автомобілем;

Ø час зупинок для короткочасного відпочинку від керування автомобілем в дорозі й на кінцевих пунктах;

Ø підготовчо-заключний час (0,38 години за зміну) для виконання робіт перед виїздом на лінію й після повернення з лінії в організацію;

Ø час проведення медичного огляду водія (до 5 хвилин у зміну) перед виїздом на лінію й після повернення з лінії;

Ø час стоянки в пунктах навантаження й розвантаження вантажів, у місцях посадки й висаджування пасажирів;

Ø час простою не з вини водія;

Ø час проведення робіт з усунення виниклих в час робочої зміни не передбачуваних несправностей автомобіля.

Водії відповідно до законодавства України користуються правом на:

Ø перерви протягом робочої зміни для відпочинку й харчування;

Ø щоденний відпочинок;

Ø щотижневий відпочинок;

Ø відпочинок у святкові дні;

Ø щорічна оплачувана відпустка й додаткові відпустки в порядку, установленому законодавством України, колективним договором (угодою);

Ø відпочинок в інших країнах, передбачених законодавством України.

3. Форми організації праці водіїв (кондукторів)

На пасажирському автомобільному транспорті встановлений наступний облік робочого часу водіїв (кондукторів):

1. Щоденний облік – застосовують у випадку, якщо водії працюють щодня однакове число годин у зміну. Переробка понад установлену тривалість (7 годин при 6-ий й 8 годин 12 хвилин при 5-ої робочого тижня) робочого дня не може компенсуватися недоробкою в інші дні й навпаки

2. Підсумковий облік робочого часу ведеться за результатами роботи за місяць, причому загальний час роботи за місяць не повинне перевищувати місячного фонду

Системою організації праці водіїв (СОПВ) – називають комплекс заходів, що забезпечують раціональне розміщення водіїв (кондукторів) і регламентуючий час, змінність їхньої роботи на маршруті й час відпочинку.

Наявність у маршрутному розкладі виходів різної тривалості й змінності, вимагає використання декількох різних СОПВ, що працюють на одному маршруті. Планування часу роботи водіїв здійснюють за допомогою графіків, які складаються у вигляді таблиць із ув'язуванням роботи водія по забезпеченню щоденного закриття закріплених за ними виходів.

У практиці роботи АТП застосовується кілька основних форм організації праці бригад (водіїв і кондукторів).

1. Зтроєна форма організації праці – до одного автобуса прикріплюються три бригади, таку форму доцільно застосовувати для автобусів, що починають і закінчують рух на маршрутах.

2. Двохзполовинна форма організації праці водіїв – закріплення за двома автобусами п'ять бригад (у тому числі один на підміну), використають для автобусів, що мають ранній початок і не пізніше закінчення роботи на маршруті. Доцільно застосовувати на маршрутах з різко вираженими «піковими» годинниками, з укороченою першою й подовженою другий змінами, з денним відстоєм автобусів у маятниковий час.

3. Здвоєна форма організації праці – закріплення кожного автобуса за двома водіями, на кожні три автобуси необхідно мати одного підмінного водія (кондуктора). Вихідні дні бригадам надаються, відповідно, у суботу й неділю, автобус у ці дні працює в одну зміну в денні годинники з невеликим розміром пасажиропотоку.

4. Зпарена форма організації праці – закріплення двох автобусів за трьома бригадами.

5. Одиночна форма організації праці водіїв – закріплення однієї бригади за кожним автобусом.

Полуторну, спарену й одиночну форми організації праці найбільше доцільно застосовувати для автобусів, що мають передбачений розкладом, внутрішньо змінну зупинку у години денного спаду пасажиропотоку, що дозволяє використати їх для перевезення пасажирів у ранкові й вечірні годинники «пік».