Метод піднімання поверхів або перекрить

Виробничий процес зведення будівель методом піднімання поверхів або перекрить представляє собою комплексний процес, який включає такі прості робочі процеси і операції:

встановлення колон в стакани фундаментів, вкладання опорних воротників;

улаштування бетонної підготовки на відмітці цоколя будови й обладнання на ній бортів опалубки;

монтування підйомного устаткування;

виготовлення пакета плит перекрить на піддоні;

зведення залізобетонної шахти сходово-ліфтового блока (якщо вона є в проекті);

нанесення (улаштування) відокремлюючого шару з полімерних рідких матеріалів або поліетиленової плівки;

піднімання покрівельної плити й останньої плити перекриття після набирання бетоном міцності не менше передбаченої ПВР;

монтування поповерхових конструкцій останнього поверху на пакеті плит;

піднімання останнього (верхнього) поверху в проектне положення;

демонтування підйомного устаткування.

Поверхи або перекриття піднімають гідравлічними чи електричними підйомниками, які закріплюють на колонах в обхват або ж на їх оголовках. Всі підйомники мають працювати синхронно (рис. 4.30).

Рис. 4.30. Схема монтажу будов методом підйому поверхів; а – встановлені колони, вкладені в пакет плити всіх перекрить; на оголовки колон встановлені гідравлічні домкрати; б – зведені шахта, дах та верхній поверх піднято на проектну позначку; 1 – гідропідйомники; 2 – колони; 3 – плити перекрить; 4 – сходово-ліфтова шахта; 5 – змонтований і піднятий на проектну позначку верхній поверх.

Для зведення сходово-ліфтової шахти, монтування-демонтування підйомного устаткування й монтування поповерхових конструкцій на перекриттях використовуються переважно баштові крани.

При зведенні будов методом піднімання поверхів першою піднімають покрівельну плиту, на поверхні якої попередньо вкладають утеплювач і частково покрівельний килим. На плиті, при відповідному обгрунтуванні, встановлюють легкий самоходний кран, який в подальшому використовується для нарощування колон при великій висоті будов і подавання опоряджувальних матеріалів. Покрівельну плиту піднімають на висоту одного поверху; потім піднімають плиту перекриття останнього поверху. На черговій плиті перекриття баштовим краном встановлюють всі збірні елементи останнього поверху (перегородки, стінові панелі – внутрішні й зовнішні тощо) і після цього виконують піднімання останнього поверху разом з дахом до проектної позначки.

Рис. 4.31. Схема монтажу будови методом підйому перекрить: а – плити перекрить і покрить підготовлені до підйому; б – плита покриття, яку піднято на висоту першого ярусу; в – піднята плита перекриття передостаннього поверху; г – той же поверх, який змонтовано на висоті першого ярусу; 1 – фундамент; 2 – виготовлений пакет плит на всю будову; 3 – колони; 4 – гідроелектропідйомники; 5 – плита покриття; 6 – стінові панелі.

Підняту до проектної позначки плиту з конструкціями поверху закріплюють на колонах за допомогою опорних металевих воротників, забетонованих в плиті.

Метод зведення будов підйомом перекрить відрізняється від методу піднімання поверхів тим, що спочатку піднімають в проектне положення дахову плиту і останню панель перекриття, а потім піднімається чергова (зверху) плита перекриття, на якій монтуються поповерхові конструкцій останнього поверху на проектній позначці (рис. 4.30). Потім цикл повторюється: піднімається плита передостаннього поверху на проектну позначку і на ній монтуються збірні елементи передостаннього поверху.

Удосконаленою схемою методу підйому перекрить є схема зведення багатоповерхових будов методом підйому пакета плит перекрить (рис. 4.32).

Рис. 4.32. Принципова схема будівництва багатоповерхових будинків методом підйому пакета плит: 1 – бетонування всіх плит перекриття у пакеті; 2 – монтаж підйомного устаткування на тимчасових колонах; 3 – піднімання пакета плит до проектної позначки першого поверху та монтаж колон першого поверху; 4 – переміщення підвісного устаткування разом з тимчасовими колонами на нову позначку; 5 – піднімання інших плит пакета до проектної позначки другого поверху та монтаж колон другого поверху; 6 – переміщення підйомного устаткування до наступного рівня; 7 – подальше піднімання пакета плит і так далі; 8 – завершення піднімання, встановлення інших плит в проектне становище і демонтаж підйомного устаткування.

Переваги такої схеми:

одночасний вертикальний підйом всіх плит перекриття в пакеті;

використання жорсткості пакета плит перекриття й можливостей гідравлічного підйомного устаткування для забезпечення перерозподілу навантажень між точками підвішування пакета під час його підйому;

застосування в каркасі колон заввишки на один поверх у світлі, тобто так званих перервних колон, а також суцільних плит перекрить і покрить без отворів в зоні спирання на колони, з армуванням цих зон безперервними стержнями без зварювання;

використання сталевих інвентарних колон, на яких монтуються підйомники і вздовж яких здійснюється підйом пакета плит;

використання конструктивних вертикальних елементів будови – ядер жорсткості – у вигляді сходинових клітин і ліфтових шахт, а також діафрагм жорсткості, стін і інших конструкцій для сприймання горизонтальних сил як під час підйому пакета, так і в процесі експлуатації будови.

Плити перекриття після виготовлення їх одна на другій на рівні верхнього края фундаменту будови піднімаються в пакеті і після досягнення проектних позначок послідовно залишаються у проектному стані до повного завершення зведення каркасу будови.

При одночаснім підйомі всіх плит перекриття у пакеті прискорюється зведення каркасу. У цьому випадку вдається уникнути тимчасового знаходження плит на проміжних позначках, що характерно для методу піднімання окремих плит і методу піднімання поверхів. Головна перевага методу піднімання пакета плит – це можливість більш повного використання вантажопідйомного устаткування. Більша жорсткість пакета плит дозволяє під час піднімання навантажувати окремі гідравлічні підйомники незалежно від вантажної площини, яка припадає на цей підйомник, цим самим забезпечує рівномірне завантаження кожного підйомника навантаженням, величина якого наближається до середнього значення, яке припадає на один механізм від загальної маси пакета.

Ця особливість методу дозволяє здійснювати підйом пакета плит за допомогою підйомників вантажністю 60т в будівлях такої поверховості: 14-поверхових житлових точкових, 12-поверхових житлових секційних, 10-поверхових громадських, 8-поверхових виробничих.

Застосування спарених підйомників на кожній колоні дозволяє підвищити поверховість будівель.