Санаційний аудит

Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на основі рішення санаційного аудиту.

Аудит— це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, повноти обліку і його відповідності чинному законодавству, а також формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства.

Окремим напрямком діяльності аудиторських фірм є санаційний аудит, характерна риса якого та, що він здійснюється на підприємствах, котрі перебувають у фінансовій кризі. Мета його — оцінювання санаційної спроможності підприємства, що досягається через вирішення таких завдань:

• проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

• визначається глибина фінансової кризи;

• робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

• здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції;

• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.

Санаційна спроможність— це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Етапи та порядок проведення санаційного аудиту характеризуються відповідною структурно логічною схемою (рис. 11.3).

Джерела інформації для проведення санаційного аудиту діляться навнутрішні(баланси підприємства, звіти про фінансові результати, звіти про фінансово-майновий стан підприємства, про інвентаризацію, звіт про рух основних фондів, амортизацію, дані про наявність грошових коштів на банківських рахунках, кадровий склад підприємства, рівень заробітної плати та інше) та зовнішні (статистичні дані, що характеризують діяльність галузі в цілому, висновки незалежних експертів, нормативні документи, аналіз ринків збуту, фінансові плани та інші прогнозні розрахунки).

Складові санаційного аудиту:

1. Аудит фінансової сфери включає: оцінювання динаміки і структури валюти балансу, аналіз джерел власних коштів, аналіз структури дебіторської (кредиторської) заборгованості та структуру активів, аналіз формування та використання прибутку.

2. Важливим елементом санаційного аудиту є аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства та виявлення "слабких" місць у цій сфері, для чого проводиться така робота:

• рівень ліквідності;

• рівень прибутковості;

• якість менеджменту;

• відносини зі споживачами, виробничими партнерами та державними органами;

• відносини із засновниками;

• відносини з банкам

Етапи проведення санаційного аудиту

Джерела: · внутрішні · зовнішні

Збирання та систематизація інформатизації про підприємство

Напрямки: · оперативний · стратегічний

Рис. 11.3. Етапи проведення санаційного аудиту

- вивчається загальна виробнича структура підприємства;

• оцінюється рівень існуючої технології виробництва;

• проводиться аналіз виробничих витрат;

• аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

• оцінюються показники праці.

Особлива увага приділяється аналізу витрат, що входять у собівартість продукції і не пов'язані з виробничою діяльністю. Аналізується також фактична наявність сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, інших товарно-матеріальних цінностей, які не мають відношення до виробничого процесу. На цій основі розробляються рекомендації до їх подальшого використання, в т. ч. продажу.

3. Дослідження ситуації підприємства на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції включає:

• визначення попиту на продукцію та його прогнозування;

• вивчення конкурентоспроможності товарів;

• забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

• розробка концепції життєвого циклу товарів (на стадіях запровадження, зростання, зрілості та спаду);

• управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей);

• розрахунок прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури продукції;

• розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових продуктів із урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.