Поняття та класифікація нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.
В енергетиці користуються такими поняттями.
Велика енергетика – напрямок енергетики, пов'язаний з отриманням мереж тепла і електрики. Характерною рисою установок у великій енергетиці є великі розміри генераторних блоків і залежність від користувача.
Мала енергетика – напрямок енергетики, пов'язаний з отриманням незалежних від централізованих мереж тепла і електрики. Характерною рисою установок в малій енергетиці є компактні розміри генераторних блоків і, як правило, мобільність конструкцій.
Загальноприйнятого терміна «мала енергетика» в даний час немає. В електроенергетиці найбільш часто до малих електростанціям прийнято відносити електростанції потужністю до 50 МВт з агрегатами одиничною потужністю до 25 МВт. Зазвичай такі електростанції поділяють на три підкласи:
– мікроелектростанціі потужністю до 100 кВт;
– мініелектростанції потужністю від 100 кВт до 1 МВт;
– малі електростанції потужністю більше 1 МВт.
Автономні джерела енергії – джерело електричної енергії, необхідної для роботи схем і пристроїв, не пов'язаних з лініями електропередачі.
Традиційні непоновлювані джерела енергії – це природні запаси речовин і матеріалів, які можуть бути використані людиною для виробництва енергії. Прикладом можуть служити ядерне паливо, вугілля, нафта, газ. Енергія непоновлюваних джерел на відміну від поновлюваних знаходиться в природі в зв'язаному стані і вивільняється в результаті цілеспрямованих дій людини;
Нетрадиційні поновлювані джерела енергії (НПДЕ) – це джерела на основі постійних існуючих або періодично виникаючих в навколишньому середовищі потоків енергії. Поновлювана енергія не є наслідком цілеспрямованої діяльності людини, і це є її відмітною ознакою.
Усі енергетичні ресурси на Землі, що є продуктами безперервної діяльності Сонця, можуть бути поділені на дві основні групи: на акумульовані природою й у більшості випадків непоновлювані та на неакумульовані, але постійно поновлювані (табл.1). До першої групи належать запаси паливних копалин: нафта, кам'яне та буре вугілля, спанні, торф і підземні гази, а також термоядерна і ядерна енергія. До другої групи належать сонячне випромінювання, вітер, потоки рік, морські хвилі та припливи, внутрішнє тепло Землі.
Таблиця 1.1. Потенціальні запаси джерел енергії на Землі
Види енергії | Запаси енергії |
Непоновлювані ( кВт · год ) | |
1. Термоядерна eнергія | 1 00000000 · 1012 |
2. Ядерна енергія | 574000·1012 |
3. Енергія паливних копалин | 55364·1012 |
Поновлювані (кВт ·год/рік ) | |
1. Енергія сонячних променів | 667800·1012 |
2. Енергія морів і океанів | 70000·1012 |
З. Енергія вітру | 17369·1012 |
4. Енергія внутрішнього тепла Землі | 134 ·1012 |
5. Енергія річок | 18 ·1012 |
Згідно з класифікацією Міжнародного енергетичного агентства до поновлюваних джерел енергії належать такі категорії:
– поновлювальні джерела енергії (ПДЕ), які спалюються, і відходи біомаси:
– тверда біомаса і тваринні продукти: біологічна маса, у тому числі будь-які матеріали рослинного походження, що використовуються безпосередньо як паливо або перетворюються на інші форми перед спалюванням (деревина, рослинні відходи і відходи тваринного походження; деревне вугілля, яке одержують з твердої біомаси);
–газ/рідина з біомаси (біогаз, отриманий у процесі анаеробної ферментації біомаси і твердих відходів, який спалюється для виробництва електрики і тепла);
– муніципальні відходи: матеріали, що спалюються для продукування теплової та електричної енергії (відходи житлового, комерційного і громадського секторів). Утилізуються муніципальною владою з метою централізованого знищення;
– промислові відходи: тверді й рідкі матеріали (наприклад, автомобільні покришки), що спалюються безпосередньо, зазвичай на спеціалізованих підприємствах, для виробництва теплової й електричної енергії;
– гідроенергія: потенційна, або кінетична, енергія води, перетворена на електричну енергію за допомогою гідроелектростанцій, як великих, так і малих;
– геотермальна енергія: теплова енергія, що надходить із земних надр, зазвичай у вигляді гарячої води або пари. Використовується для виробництва або безпосередньо як джерело тепла для систем теплопостачання, потреб сільського господарства тощо;
– сонячна енергія: випромінювання Сонця, що використовується для одержання гарячої води й електричної енергії;
– енергія вітру: кінетична енергія вітру, що застосовується для виробництва електроенергії у вітрових турбінах;
– енергія припливів, морських хвиль і океану: механічна енергія припливних потоків , або хвиль, що використовується для виробництва електричної енергії;
Таблиця 1.2. Показники перспективного використання нетрадиційних джерел електричної енергії млн т у.п./рік
Напрями освоєння НДЕЕ | Рівень розвитку НДЕЕ за роками | |||
Біоенергетика | 1,3 | 2,7 | 6,3 | 9,2 |
Сонячна енергетика | 0,003 | 0,032 | 0,284 | 1,1 |
Мала гідроенергетика | 0,12 | 0,5 | 0,85 | 1,13 |
Геотермальна енергетика | 0,02 | 0,08 | 0,19 | 0,7 |
Вітроенергетика | 0,018 | 0,21 | 0,53 | 0,7 |
Енергія довкілля | 0,0 | 0,03 | 0,98 | 7,6 |
Класифікацію поновлюваних джерел енергії наведено на рис. 1.1 результатами прямої сонячної діяльності є тепловий ефект і фотоефект, внаслідок чого Земля отримує теплову енергію та світло. Результатом побічної діяльності Сонця є відповідні ефекти в атмосфері, гідросфері та геосфері, що викликають появлення вітру, хвиль, зумовлюють течію річок, створюють умови для збереження внутрішнього тепла Землі.
Рисунок 1.1. Класифікація поновлюваних джерел енергії |
Сонячна діяльність характеризується приблизними показниками, наведеними на рис.1.2 які загалом утворюють схему теплового балансу Землі
Рисунок 1.2. Розподіл променевої енергії Сонця |
Автономна енергоустановка з НДЕЕ повинна мати або акумулятори, або установку-дублера, що працює на традиційному паливі. Якщо установка з НДЕЕ приєднана до мережі, то мережа повинна взяти на себе компенсацію нерівномірності постачання енергії, для чого вона повинна мати достатню ємність і маневреність.
Дата добавления: 2015-05-19; просмотров: 3019;