Змістовий модуль 2. Поняття безпеки та біобезпеки (1 год).

План: 1. Загальне поняття про безпеку людини: об’єкт безпеки (людина, середовище, суспільство). 2. Основні принципи безпеки (взаємна відповідальність людини, суспільства і держави). 3. Різновиди безпеки (біологічна, екологічна, економічна, продовольча). 4. Становлення проблеми біобезпеки. 5. Співвідношення проблеми біобезпеки з поняттям «здоров’я людини» як медико-біологічної та соціальної категорії.

1. Загальне поняття про безпеку людини: об’єкт безпеки (людина, середовище, суспільство). Природні, техногенні та інші фактори чинять постійний і значний вплив на людину та її середовище мешкання. Ці впливи можуть бути позитивними і негативними. Наука, держава повинні розробляти і ефективно використовувати системи заходів із захисту людини та навколишнього середовища від шкідливих впливів будь-яких небезпечних факторів. З цього важливого положення витікає загальне поняття про безпеку людини, суспільства, держави, цивілізації, під яким розуміють стійкий стан захищеності життєво важливих інтересів особистості і самого життя людини, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

2. Основні принципи безпеки (взаємна відповідальність людини, суспільства і держави). Найголовнішим об’єктом безпеки є людина з її потребами, правами та здоров’ям. Безпека людини не може бути забезпечена без захисту безпеки середовища її мешкання та життєдіяльності, а також суспільства, у якому вона живе. Одним із основних принципів безпеки є взаємна відповідальність людини, суспільства і держави.

3. Різновиди безпеки (біологічна, екологічна, економічна, продовольча). Безпека може бути біологічною, екологічною економічною, продовольчою, військовою та іншою залежно від внутрішніх і зовнішніх факторів, масштаби, направленість і ступінь впливу яких загрожують діяльності, існуванню і самому життю об’єктів (людини, суспільства, держави, цивілізації у цілому).

4. Становлення проблеми біобезпеки. Проблеми біобезпеки існують у світі давно, оскільки і в природі, і у виробництві в різних необхідних людині і суспільству речовинах (продуктах харчування, лікування, гігієни та ін) нерідко зустрічаються небезпечні для здоров’я і життя сполуки. Отже, проблема біобезпеки співвідносна з поняттям «здоров’я людини» як медико-біологічної та соціальної категорії. У цьому контексті актуальними є: духовний, психічний, фізичний та соціальний аспекти здоров’я людини, співвідношення понять здоров’я та патологія, індивідуального здоров’я і здоров’я колективу.

В усіх державах світу розроблені і застосовуються різні методи контролю за технологічними процесами і якістю нових, залучених до сфери використання людиною нових біологічних об’єктів і речовин, їх токсичністю, алергенністю і загальною безпекою для здоров’я людей та стану навколишнього середовища. Значну небезпеку для здоров’я та життя людей до сих пір представляє собою вживання у їжу ядовитих грибів як наслідок безграмотності та безпечності громадян. Найбільш небезпечними і часто трагічними є проблеми алкогольної і наркотичної токсикації людей.

Біобезпека трактується досить широко. Це всі біобезпеки, які можливі, починаючи із особливо небезпечних інфекційних захворювань, це інфекційні захворювання, що не являються особливо небезпечними, але наслідки розвитку яких можуть призводити до досить істотних економічних та соціальних збитків. Це у цілому захворюваність населення (інфекційна, неінфекційна, гостра, хронічна) та смертність як показники стану його здоров’я. Це також якість нашого життя: якість ліків, якість питної води, якість продуктів харчування, боротьба з біотероризмом тощо. Це наслідки тютюнопалінння, вживання алкоголю та наркотиків. Від рівня біобезпеки країни залежить здоров’я кожної окремої родини, репродуктивне здоров’я нації, перебіг вагітності, генетичні хвороби тощо.

Подібні ризики виникають внаслідок прогресу у галузі біологічних наук, у зв’язку з появою нових сучасних біотехнологій, появою синтетичної біології, коли можна створювати мікроорганізми, які не являються умовно патогенними, але можуть змінити вірус таким чином, що стануть частиною системи справжньої біобезпеки.

Питання біобезпеки розглядалось 27 лютого 2009 р на засіданні РНБО, і там було визнано, що в Україні ця проблема знаходиться у незадовільному стані. У нас не існує системи боротьби з біонебезпеками та їх виявлення, а також не існує системи ефективного пошуку засобів, яким чином це можливо реалізувати.

6 квітня наказом президента України було доручено Раді нацбезпеки створити таку систему. У основі цієї системи буде державна програма із визначення та боротьби з біологічною небезпекою. Будуть прийняті міри. Наприклад, може бути створений національний чи державний центр, де будуть розроблятись медико-біологічні препарати.

5. Співвідношення проблеми біобезпеки з поняттям «здоров’я людини» як медико-біологічної та соціальної категорії. Одна із складових системи біобезпеки – договір про взаємодію між Міністерством охорони здоров’я України і між Міністерством США. Відповідно до зобов’язань США ця країна надає Україні приблизно 200 млн доларів на створення ефективної системи біобезпеки в Україні. У цілому проблема біобезпеки є загальнодержавною проблемою і вона є складовою системи безпеки взагалі. Одним із координаторів та організаторів майбутньої системи є НАН України.

Як приклад. Нещодавно у нашому суспільстві досить активно обговорювалась тема пташиного грипу. Три роки тому була опублікована наукова робота: від жінки, що замерзла на Алясці, був виділений вірус інфлюенци – іспанки, який свого часу убив від 30 до 50 млн людей. При чому не осіб зі слабко вираженим імунним захистом – людей похилого віку, хронічно хворих тощо. Вражені вірусом гинули за досить короткий термін – добу чи дві – і це були здорові люди, які раніше ніколи не хворіли. Цей вірус був модифікований, відновлений, після чого вчені продемонстрували, що він являється досить і досить патогенним. Пізніше були знайдені люди, які пережили враження даним вірусом. Нині їх вік 90- 100 і більше років. Ці особи можуть стати донорами імунокомпетентних клітин, відповідальних за створення відповідних антитіл, здатних протистояти враженню організму даним вірусом. Таким чином було практично відновлена перфектна біологічна зброя.

Але, на жаль, такі успіхи сучасної біології навмисне (з метою біотероризму) чи ні на сьогодні також створюють відповідні біологічні загрози.

На жаль зараз у нашій країні практично нема вітчизняних засобів боротьби з інфекційними захворюваннями, нема ні однієї вакцини та імунопрофілактичних препаратів. У нас втрачена система з виробництва антидотів та багато іншого. Нам потрібно інтегрувати і створити стандартну систему з визначення і виявлення біонебезпек за рахунок інтеграції тих лабораторій, які існують у нашій країні, але використовують різні методи, не ведуть діалогу між собою і не обмінюються інформацією.