Функціональні відміни різного роду «етик».

Біоетика – це міждисциплінарна наука, базована на певній системі моральних цінностей, центральним об’єктом яких є не певна окрема людина, а все живе у цілому. Дана наука співвідносна з поняттями «обов’язок» та «відповідальність». А її виникнення зумовлене, насамперед, стрімким розвитком наук біолого-медичного спрямування та посиленням антропогенного впливу на біосферу.

– Потреба у більш адекватній моделі взаємин «дійових осіб» в області біології та медицині, основаній на сучасних гуманістичних і демократичних цінностях, зумовила становлення не лише біоетики, але і екологічної етики, а потім і біомедицинської етики, інтегруючої у собі гуманітарне та природно наукове знання.

– Екологічна етика – наука, предметом якої є найбільш фундаментальні принципи і проблеми моральних взаємин у тріаді «Людина – Природа - Суспільство», де всі учасники є автономними моральними суб’єктами. Цінністно-світоглядною основою екоетики є відмова від егоцентризму та перехід до відповідального ставлення до природи. Живої і неживої.

– Біомедична етика – прикладна етика, основною особливістю якої є конкретизація загальнолюдських моральних норм і принципів пристосовано до певних ситуацій, окремих груп людей із врахуванням специфіки їх діяльності – лікувальної чи дослідницької. Це область знань, предметом якої виступають практичні моральні проблеми, що мають пограничний чи відкритий характер.

– Медична етика – професійна етика лікарів, що включає набір морально-етичних цінностей, що працюють у системі «лікар - хворий».

– Функціональні відміни між цими «етиками» полягають у тому, що екоетика є універсальною етикою людської діяльності і виконує функцію методологічної основи інших етик. Біоетика скеровує людину на захист усього живого. Біомедична етика ставить на передній план захист життя і здоров’я людини. Медична етика встановлює норми взаємин у системі «лікар - хворий».

– Біоетика найбільш тісно пов’язана із екоетикою. Екологічна етика передбачає новий тип суспільної моральної свідомості – енвайронментальний, що синтезує глобальне баченні світу із справжніми гуманістичними цінностями. Цей підхід проявляється у 2 основних принципах – екоцентризмі та біоцентризмі, об’єднаних загальним предметом – відношенням людини до природи. Це є базисом як для екоетики, так і біоетики, а також регулятивом біоетики, екоетики і суспільної моралі у цілому.

Запитання для самоконтролю.

1. Програма ЮНЕСКО із біоетики.

2. Біоетика і право.

3. Біоетика і особливості науки ХХ – ХХІ сторіччя.

4. Проблема «наука і мораль».

5. Сучасні світоглядні концепції. Антропоцентризм та біоцентризм.

6. Міждисциплінарний потенціал сучасної науки. Приклади міждисциплінарних галузей знань.

7. Предмет біоетики: а) що вивчає біоетика? б) як вивчає біоетика?

8. Функціональні відміни різного роду «етик».

9. Охарактеризуйте інші сторони біоетичної проблематики сучасних технологій, окрім розглянутих у теоретичному матеріалі.

10. На основі матеріалів відповідної лекції та теоретичного матеріалу методичних вказівок дайте найбільш, на вашу думку, прийнятне визначення поняття «біоетика».

11. Яка світоглядна концепція є фундаментальною при відокремленні біоетики як окремої галузі знання?

12. Охарактеризуйте проблемне поле біоетики.

13. Розтлумачте основні принципи біоетики.

14. Охарактеризуйте соціокультурні передумови становлення біоетики.

15. Охарактеризуйте проблемне поле біоетики у галузі аграрної науки.

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ БІОБЕЗПЕКИ ЯК ЗАСІБ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ