Теоретичні положення

Витрату ниток на строчки потрібно знати для економічної оцінки строчки і встановлення норм витрати ниток при виготовленні одягу. Її визначають експериментально шляхом розпускання строчки і вимірюванням довжини її ниток або шляхом вимірювання довжини ниток до виконання строчки і віднімання залишку ниток після виконання строчки.

Витрату ниток на строчки можна визначити також за допомогою спеціального лічильника обертів, шків якого приводиться в рух від нитки. експериментальним шляхом можна встановити довжину кожної нитки одного стібка для строчки будь-якої частоти і виду, товщини тканини та виду шва. Далі витрату ниток для строчки будь-якої довжини визначають за формулою:

,

де – витрата ниток, см;

– число стібків в 1 см строчки;

– довжина строчки, см;

– довжина ниток одного стібка, см.

Довжину ниток одного стібка можна визначити також розрахунковим шляхом.

Довжина нитки машинного стібка будь-якої строчки складається з суми довжин частин нитки двох видів (рис. 2.1, а): частин, які огинають іншу нитку у вузлах переплетення стібка , і частин, які знаходяться між вузлами переплетення стібка (1–4).

Рис. 2.1. Схема для визначення витрати ниток на машинні строчки

Нитки стібка між вузлами переплетення мають форму кривої, яка отримується у результаті дії сил пружності при стиску матеріалів натягнутими нитками стібка. Форма цієї кривої при з’єднанні жорстких матеріалів деформується і нагадує прямокутник з заокругленими кутами, а при з’єднанні м’яких матеріалів – еліпс. Через цю особливість складно знайти точний метод визначення довжини нитки стібка розрахунковим шляхом. Але будь-яка форма стібка може бути приведена до прямокутної форми шляхом рівномірного стискання матеріалів у площині стібка по довжині строчки (рис. 2.1, б). Тому довжину ниток стібка будь-якої форми можна визначити наближено, якщо вводячи поправочний коефіцієнт К, який враховує стиск матеріалів і частин ниток у переплетеннях, набути форми стібка як прямокутник без заокруглених кутів. Тоді кожна нитка стібка буде складатись з кількох прямолінійних частин, довжина яких визначається числом n однакових частин, довжиною стібка (см) і товщиною стиснутого матеріалу h (см), помноженої на поправочний коефіцієнт К. У цьому випадку (рис. 2.1, а) отримаємо частини чотирьох видів:

– частина 1, розміщена вздовж строчки, довжина якої рівна

;

– частина 2, розміщена поперек строчки, довжиною

;

– частина 3, розміщена під кутом до лінії строчки (по гіпотенузі прямокутного трикутника, катетами якого є довжина і ширина стібка ), довжиною

;

частина 4, розміщена у товщині і по зрізу матеріалу, довжиною

.

Просумувавши ці чотири частини і перемноживши суму на кількість стібків у строчці, отримуємо загальну формулу для визначення витрати ниток на різні строчки:

.

Щоб скористатися цією формулою для будь-якої конкретної строчки, потрібно підрахувати за її схемою кількість частин ниток в одному стібку, розміщених вздовж строчки , поперек строчки , під кутом до лінії строчки і в товщині матеріалу . Наприклад, потрібно знайти розрахункову формулу для визначення витрати ниток на зшивну однолінійну човникову строчку, для якої , , , . Підставляючи значення параметрів в загальну формулу, знаходимо розрахункову формулу:

.

Використовуючи загальну формулу, потрібно враховувати, що довжина частин, розміщених під кутом до лінії строчки, встановлена для зигзагоподібних строчок, у яких ці частини проходять по всій довжині стібка від одного проколу матеріалу голкою до другого. В обметувальних строчках ці частини не проходять по всій довжині стібка, так як ідуть від одного проколу до зрізу матеріалу і від зрізу до другого проколу. Щоб не вводити додаткових параметрів в загальну формулу і не ускладнювати розрахунків, половину всіх нахилених частин стібків в обметувальних строчках з достатньою точністю можна вважати частинами, розміщеними поперек строчки, тобто . Наприклад, потрібно знайти розрахункову формулу для обметувальної строчки однониткового ланцюжкового стібка. У стібку даної строчки кількість частин ниток, розміщених вздовж строчки, рівне 1, в товщині матеріалу, вважаючи і частини, розміщені по його зрізу, рівне 4.

Загальна кількість частин ниток стібка, розміщеного під кутом до лінії строчки, рівне 4, але, враховуючи вказане раніше зауваження для обметувальних строчок, половину з них приймаємо за частини, розміщені поперек строчки, тобто і . При таких параметрах розрахункова формула для обметувальної строчки однониткового ланцюжкового стібка має вигляд:

.

При визначенні витрати ниток розрахунковим способом товщина шва визначається як сума товщини окремих шарів матеріалу, які вимірюють товщиноміром або беруть з довідкових таблиць. Поправочний коефіцієнт знаходять для строчки кожного виду і матеріалу окремо на основі довжини ниток в строчці, встановленої експериментальним способом: довжину нитки і параметри , , підставляють в розрахункову формулу для даної строчки і знаходять значення коефіцієнта .

Для зшивних човникових строчок, які використовуються для однакових матеріалів при різній частоті стібків і товщині шва, з метою підвищення точності розрахунків витрати ниток, необхідно мати кілька значень коефіцієнта . Наприклад, для костюмних тканин встановлені середні значення коефіцієнта при частоті 3–4 і 5–6 стібків в 1 см строчки і при середній товщині шва з 2–3 і 4–6 шарів матеріалу. Наближені розрахунки можна проводити при середньому значенні коефіцієнта , встановленому для кількох однорідних тканин при різній частоті стібків та товщині шва. Для наближеного обчислення витрати ниток на зшивну човникову строчку середні значення поправочного коефіцієнта приймають наступними: для білизняних, платтяних та підкладкових тканин – 0,6, костюмних і пальтових – 0,5, ворсових м’яких (бобрик, фланель, сукно) – 0,4, плюшу – 0,3, ватяної прокладки – 0,2.

Значення коефіцієнта для ланцюжкових строчок більше, ніж для зшивних човникових строчок.

Задача 1.Вивести формулу тавизначити сумарну витрату ниток експериментальним шляхом на заданій довжині строчки (дод.1 табл. 1).

Задача 2.Визначити сумарну витрату ниток розрахунковим шляхом на заданій довжині строчки (дод. 1 табл. 2).