Головні положення розрахунків металевих конструкцій на монтажні навантаження та становища.
2.1. Для засвоєння теми необхідні знання методик розрахунків металевих конструкцій по допустимих та граничних станах; типи напруг в монтажних блоках: основні, додаткові, місцеві й початкові, різниця в принципах підходу до методик розрахунку по граничних станах і по допустимих напругах.
2.2. Монтажні навантаження та впливи, класифікація й визначення:
■ постійні;
■ тимчасові;
■ вітрові
(Па), (2.1)
(Па), (2.2)
й далі необхідно знати методику визначення k та c. При цьому “c” може бути визначено для окремих елементів з прокату й труб, плоских ферм:
- коефіцієнт заповнення.
Поняття про число Рейнольдса. Просторові блоки, ряд плоских ферм, споруди з циліндричною поверхнею (передбачається знання СниП 2.01.07 – 85*);
- від ваги монтажних механізмів та обладнання, зокрема, один з самих складних випадків – зусилля від розчалок (див. [1]):
, (2.3)
, (2.4)
, (2.5)
В формулах (2.3), (2.4) й (2.5) Ат і Нт верикальна та горизонтальна складова від сили тяжіння розчалки Т;
β – кут між лінією, що з’єднує точки А та Б й горизонтом,
- інерційні навантаження та впливи;
- динамічні впливи частин, що звішуються;
- навантаження від можливих ударів:
, (2.6)
- навантаження від тиску рідини, газів та інших матеріалів для випробування.
Закон Бойля-Маріотта:
, (2.7)
, (2.7а)
, (2.7б)
отже
, (2.7в)
Закон Клапейрона:
(2.8)
- температурні навантаження та впливи:
(2.9)
- елементарний випадок.
Загальний випадок:
(2.10)
- переміщення опор або інших в’язів.
2.3. Визначення зусиль і деформацій в елементах металевих конструкцій від монтажних навантажень та впливів:
- при загальних схемах балок та колон за звичайними правилами будівельної механіки;
- якщо ферма розглядається як пружна пластина, то власна вага вважається прикладеною на висоті від верха:
, (2.11)
, (2.12)
- вибір розрахункової схеми та основної системи виконуються за правилами будівельної механіки;
- врахування супутніх впливів;
- особливості розрахунку статично невизначених систем (згідно з правилами будівельної механіки).
2.4. Приклад визначення горизонтального переміщення точки Д та кутового переміщення січення С для стержня, що наведено на рис. 2.1.
1 випадок: температура підвищується равномірно в ригелі та лівій стійці на ∆t. В цьому разі ∆t = 0. Отже, другої складової частини в формулі (2.10) не буде. Потрібно побудувати тільки одиничні епюри М та N від сили Xl = 1 в точці Д (рис.2.2)
; (рис.2.3)
Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 1168;