Міжнародне становище та зовнішня республіки Таджикистан.

Таджикистан займає прикордонне положення між тюркським світом на півночі і сході та іраномовними народами на півдні. Суперечка за ці землі в недалекому минулому між Британською і Російською імперіями є свідченням важливого геополітичного значення цієї території.

Однією з найголовніших проблем зовнішньополітичного відомства сучасного Таджикистану залишається проблема встановлення та делімітації кордонів з сусідніми державами, що дісталася Таджикистану у спадщину від СРСР. З КНР у 2003 р. підписано угоду, за якою Таджикистан поступається 1000 кв. км Памірських гір на користь Китаю, водночас той відкликав свої претензії на площу у 28 тис. кв. км таджицької території. У січні 2006 р. Е. Рахманов здійснив державний візит до КНР, під час якого підписав Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво. Продовжуються переговори Таджикистану з Узбекистаном щодо встановлення кордонів та відносно того, аби прибрати мінні поля. З Киргизстаном ведуться переговори з делімітації кордону в Ісфаханській долині.

Серйозні проблеми, що з ними стикається Таджикистан на внутрішній та міжнародній арені не в останню чергу пов'язані з тим, що Таджикистан є важливою ланкою у системі наркотрафіку з Афганістану до Росії та Західної Європи, а також провідною державою Центральної Азії для наркоділків, оскільки контролює 80% усіх наркотиків, що перебувають на території цього регіону.

У зовнішній та внутрішній політиці Рахмонов спирається на військово-політичну та технічну підтримку Російської Федерації. Є стратегічним союзником Росії у Середній Азії та на кордоні з Афганістаном. У червні 1997 р. під тиском з боку Росії та Ірану та через загрозу агресії афганських талібів Рахмонов був змушений підписати з ісламською опозицією Загальну угоду про встановлення миру і національної злагоди у Таджикистані, яка передбачала чотириступеневий план залагодження цього конфлікту. У січні 2000 р. відмовився від головування у Раді глав держав СНД на користь Володимира Путіна. У червні 2004 р. Таджикистан і Росія уклали угоду про передачу в юрисдикцію Республіки Таджикистан охорони державного кордону Тарджикистану з Афганістаном (до того часу таджицько-афганський кордон охороняли російські прикордонники*. У 2004 р. статус 201 –ї мотострілецької дивізії змінився. На її базц створили російську військову базу, що стала першою військовою сухопутною базою Росії у Центтральній Азії. Також споруджується нова авіабаза на аеродромі Айні – 25 км від Душанбе. У тому ж році Росії передано унікальний комплекс контролю космічного простору «Нурек» за таджицькі борги.

Стосовно розвитку таджицько-американських взаємин зазначимо, що й після завершення військової кампанії в Афганістані значення Таджикистану для США практично не зросло. Адміністрація США не захотіла виступити проти воєначальників Північного альянсу в Афганістані, побоюючись, що ті перестануть підтримувати уряд президента Афганістану Х.Карзаї. Багато з цих людей -афганські таджики, що здійснюють контрабандні поставки разом зі своїми співплеменниками в Таджикистані. Коли в кінці 2004 р. афганська політика США зазнала змін і Вашингтон став домагатися рішучіших дій щодо виробників опію та героїну в Афганістані, з'ясувалося, що транзит наркотиків через Таджикистан працює як надійний механізм.