Класифікатор критеріїв ефективності ресурсозберігаючих технологій на залізничному транспорті

Для вибору оптимального варіанта технологічного процесу, з мінімальними витратами палива, енергоресурсів, мінімальним простоєм вагонів та локомотивів доцільно використовувати критерії ефективності.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення обробки поїздопотоків:

­ стабілізація графіка слідування поїздів, хв/рейс;

­ зниження витрат на обробку поїздів, грн/потяг або год/потяг;

­ прискорення завантаження-розвантаження з використанням сучасних технологій, включаючи спеціальні термінали інтермодальних перевезень, год/ваг;

­ зменшення експлуатаційних витрат, грн/р.

Критерії впливу РЗТ на підвищення безпеки руху та поліпшення умов праці:

­ недопущення експлуатації вагонів з вичерпаним терміном служби;

­ підвищення безпеки руху поїздів, n/р.;

­ підвищення схоронності вантажів, грн/р. або n/р.;

­ покращення технічного стану вагонів, n/р.;

­ поліпшення умов праці в залізничній галузі, год лікарн./люд.р.;

­ зниження негативного впливу на здоров’я людей електромагнітних полів електропоїздів, год лікарн./люд.р.;

­ зниження негативного впливу функціонування залізничного транспорту на довкілля, грн/р.;

­ підвищення комфорту роботи машиніста засобами ергономіки;

­ відеовідтворення інформації на пульті машиніста про поточний стан поїзда в реальному часі.

Критерії зменшення питомих витрат енергоносіїв:

­ зменшення опору руху поїзда, тПЕР/брутто ткм;

­ підвищення коефіцієнта корисної дії (ККД) тягового рухомого складу, %;

­ поліпшення показників використання ТРС, які безпосередньо впливають на витрати енергоресурсів, тПЕР/брутто ткм;

­ зменшення витрат електроенергії в системі енергопостачання на тягу поїздів, кВт.год;

­ зменшення крадіжок дизпалива, n/р.;

­ скорочення споживання енергоресурсів в нетяговій сфері, т ПЕР/р.

Критерії впливу РЗТ на економію паливно-енергетичних ресурсів:

­ зменшення витрат на закупівлю електроенергії на енергоринку з використанням диференційованих у часі тарифів на електроенергію, грн/р.;

­ зменшення платні за перетікання реактивної електроенергії, грн/р.;

­ оптимізація режимів роботи електромереж в цілому;

­ зменшення витрат енергоносіїв на тягу поїздів, грн/р.

Критерії покращення рухомого складу завдяки впровадженню РЗТ:

­ покращення використання вантажних вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта тари як відношенням роботи брутто-тонно-кілометрів до кілометр тари вагона), брутто ткм /км тара;

­ підвищення ефективності використання парку пасажирських вагонів (оцінюється середнім значенням коефіцієнта населеності вагона), чол./ваг;

­ покращення використання локомотивів, км пробігу/р.;

­ скорочення експлуатаційних витрат, грн/р.;

­ зменшення штрафних санкцій від прострочення терміну доставки вантажів, грн/р., або %/р.;

­ покращення технічного стану локомотивів і вагонів (коефіцієнт готовності);

­ зменшення обігу вантажного вагона, діб;

­ зменшення енергомісткості залізничних перевезень, грн/брутто ткм;

­ зменшення витрат на обслуговування та ремонт тягових одиниць, верхньої будови колії, інших залізничних споруд та комплексів, грн/р.;

­ підвищення потужності на вісь тягової одиниці, кВт/вісь;

­ використання нагрівостійких ізоляційних матеріалів у двигунах електропоїздів;

­ системний підхід до розроблення нової одиниці рухомого складу у стадії проектування на базі використання математичного та комп’ютерного моделювання, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

­ удосконалення систем та пристроїв захисту електрообладнання локомотивів від перенапруги, боксування тощо, n/р. (тобто зменшення очікуваного числа відмов за рік);

­ підвищення коефіцієнта готовності тягових одиниць, тобто зниження числа відмов їх обладнання, n/р.;

­ використання бортових та стаціонарних пристроїв діагностики з метою підвищення коефіцієнта готовності та переходу до ремонту за фактичним технічним станом замість планово-попереджувального та для зниження експлуатаційних витрат, n/р.;

­ модернізація схем та вузлів при проведенні капітальних ремонтів рухомого складу;

­ заміна ступінчастого регулювання напруги на тягових електродвигунах плавним;

­ заміна реостатного гальмування рекуперативним;

­ забезпечення можливості використання вантажних електровозів для пасажирських та приміських поїздів;

­ підвищення потужності локомотива, кВт;

­ створення двосистемних електровозів.

Загальносистемні критерії:

­ потрібний обсяг інвестицій, тис. грн;

­ термін окупності витрат, тис. грн;

­ питомий економічний ефект за рік на одиницю витрат, економія витрат на розроблення та впровадження, грн;

­ імпортозаміщення, дол. США або євро;

­ збільшення попиту на дану технологію або виріб у відповідному сегменті ринку транспортних послуг, %/р., (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного);

­ обчислена тривалість періоду окупності витрат на розроблення та впровадження даної РЗТ (бажано для трьох сценаріїв – оптимістичного, консервативного і песимістичного), міс.;

­ використання системного підходу до нового розроблення у стадії проектування, тобто з урахуванням взаємозв’язків об’єкта управління, системи управління і цілі управління;

­ наявність достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, %.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення управління кадрами та їх підготовки:

­ підвищення ефективності кадрових рішень, р./люд.;

­ покращення інформаційної підтримки процедур управління кадрами, байт/люд.;

­ поліпшення якості системи підготовки, підбору та розподілу кадрів;

­ зниження травматизму на виробництві, n/р.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення процесів перевезення:

­ зменшення відсотка розриву між експлуатаційними та тарифними тонно-кілометрами, %;

­ збільшення дільничної швидкості, км/год;

­ зменшення відсотка порожнього пробігу до вантажного, %;

­ підвищення середньодобової продуктивності локомотива, тис. брутто ткм;

­ підвищення середньодобового пробігу локомотива, км.

Критерії впливу РЗТ на удосконалення перевезень залізницями інших держав по території України:

­ гармонізація нормативної бази рухомого складу України з міжнародними (та міждержавними) нормами, МВ/р.;

­ пристосованість рухомого складу України до оперативної зміни колісних пар на ширину колії відповідно до європейських стандартів, %;

­ модернізація верхньої будови колії, рухомого складу, інфраструктури перевезень на вітчизняних ділянках міжнародних транспортних коридорів у відповідності до норм суміжних країн, грн/км.

Згідно з розробленими критеріями, впроваджуються ресурсозберігаючі технології у перевізному процесі в господарстві перевезень.