Здійснення оцінки ефективності бюджетних програм

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм.

Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється протягом бюджетного періоду в межах своїх повноважень безпосередньо головними розпорядниками та відповідними контролюючими органами.

На основі оцінки ефективності бюджетної програми визначаються причини неефективного чи недостатньо ефективного її виконання та пропонуються заходи, необхідні для поліпшення організації виконання, а також оцінюється доцільність реалізації бюджетної програми в наступних бюджетних періодах, у тому числі із залученням оптимального обсягу бюджетних ресурсів, або її припинення.

Аналіз виконання бюджетної програми проводиться на підставі планових і фактично досягнутих результативних показників, а також витрат у розрізі напрямів використання коштів і в разі потреби окремих заходів за такими напрямами:

відповідність поставлених завдань меті;

рівень досягнення мети та виконання завдань бюджетної програми;

рівень відповідності фактичних результативних показників запланованому рівню витрат на досягнення цих показників;

відхилення показників результативності за певний період від планових показників і обґрунтування причин такого відхилення;

відповідність отриманих результатів інтересам державних замовників;

відповідність результативних показників поставленим завданням.

У разі істотних відмінностей (як позитивних, так і негативних) між плановими та фактичними показниками за кожним напрямом необхідно провести аналіз факторів, які спричинили ці розбіжності. При цьому виділяються дві групи:

внутрішні фактори (на які головний розпорядник міг впливати);

зовнішні фактори (на які головний розпорядник не міг впливати, уключаючи форс-мажорні обставини).

Крім порівнянь з плановими показниками, можливе здійснення порівняння з відповідними показниками попередніх періодів, подібними програмами в інших головних розпорядниках, установленими стандартами та нормами.

У разі, якщо фактичні результативні показники бюджетної програми:

перевищують заплановані, необхідно зробити аналіз щодо доцільності подальшого можливого підвищення планових показників бюджетної програми;

значно перевищують заплановані, розглянути доцільність визначення оптимального обсягу бюджетних ресурсів, необхідного для підтримання необхідного рівня ефективності даної програми, та решту бюджетних ресурсів перерозподілити на інші пріоритетні бюджетні програми;

менше від запланованих, необхідно визначитися, чи є прийнятним такий рівень, та, якщо це необхідно, запропонувати заходи щодо поліпшення організації її виконання, у тому числі шляхом залучення додаткового обсягу бюджетних ресурсів;

значно менше від запланованих, розглянути доцільність відмовитись від її виконання та перерозподілити кошти на користь інших програм.

За результатами проведеної оцінки ефективності бюджетних програм визначаються рекомендовані заходи, які головний розпорядник може здійснити з метою підвищення ефективності бюджетних витрат і якості управління бюджетною програмою, зокрема щодо:

оптимізації видатків державного бюджету на реалізацію заходів та програм бюджетних установ (одержувачів бюджетних коштів);

розподілу асигнувань між бюджетними програмами з урахуванням результатів їх виконання та соціально-економічного ефекту;

удосконалення процедур державних закупівель;

удосконалення моніторингу виконання бюджетних витрат;

підвищення якості контролю за дотриманням бюджетного законодавства і формування системи внутрішнього аудиту;

забезпечення раціонального та економного витрачання бюджетних коштів за окремими напрямами, зокрема енерго- і ресурсозберігання;

реалізації механізмів середньострокового та стратегічного планування, використання інформаційних технологій;

альтернативних шляхів вирішення поставлених задач, проблем тощо.

.