Загальна характеристика енергозбереження в системі залізничного транспорту

Залізничний транспорт є одним з основних споживачів паливно – енергетичних ресурсів в господарчому комплексі держави. Він споживає бульш ніж 9% виробленої електроенергії. Біля 28% витрат рідкого палива на Укрзалізниці припадає на маневрову роботу.

В «Концепції та програмі реструктуризації залізничного транспорту України» підкреслюється, що ресурсозберігаючі технології мусять мати комплексний характер, тобто сприяти зниженню паливно – енергетичних ресурсів, локомотиво – та вагоно – годин простою, покращенню кількісних та якісних показників роботи усіх ланок залізничного транспорту.

Інструментом для реалізації цих технологій є автоматизація технологічних процесів, використання принципів логістики та сучасних інформаційних технологій, у тому числі розробку та удосконалення автоматизованих робочих місць (АРМ) оперативного та диспетчерського персоналу, а також систем підтримки прийняття рішень (СППР) з використанням загально - сітьової бази даних та бази знань.

Приклад 1. У тязі поїздів одним з найважливіших факторів спостереження є додержання графіка руху поїздів (ГРП) та мінімізація кількості зупинок вантажних поїздів. Витрати енергії при кожному циклі «зупинка – розгін» вантажного поїзда становлять 1,5-2,0% від повної витрати на поїздку.

Приклад 2. В організації пропуску поїздів у випадку пропуску щільним пакетом, що в цілому є прогресивним способом, виникають додаткові втрати електроенергії. Так на ділянках змінного струму при інтервалі попутного прямування 10 хвилин технологічні втрати збільшуються з 2-4 до 7-9 %

Перевитрати, що пов’язуються з людським фактором, оцінюються не менш ніж у 20% у порівнянні з оптимальними потребами.

Поряд з реорганізацією структурних підрозділів важливим елементом ресурсозбереження є удосконалення технології роботи. Особливо це стосується господарства перевезень. Перегляд технології роботи станцій спрямований на прискорення вантажних операцій, скорочення обсягів роботи, що виконується у нічний час, концентрацію переробки вагонів і вантажів на великих станціях із сучасним ресурсозберігаючим технічним оснащенням.

Для удосконалення перевізного процесу на основі ресурсозбереження є можливість широко використовувати різноманітні системи підтримки прийняття рішень оперативних працівників, системи планування маршрутних перевезень масових вантажів, оскільки близько 75 % такого вантажу, як кам’яне вугілля, перевозиться відправницькими без переробки на шляху прямування і ступінчастими маршрутами.

Необхідність ресурсозбереження спонукала сконцентрувати управління рухом поїздів на залізницях України з єдиних диспетчерських центрів (ЄДЦУ). До їх складу входять відповідні диспетчерські кола, автоматизовані робочі місця. Багато з них оснащені персональними комп’ютерами, що включені у єдину мережу передачі даних. Поїзний диспетчер і черговий по станції в реальному режимі часу бачать графік виконаного руху поїздів, дислокацію вагонів на коліях станції, дальній підхід поїздів до диспетчерської дільниці. Це дозволяє вчасно приймати ресурсозберігаючі рішення у ситуації, яка склалася, і планувати поїзну роботу на 5-6 год уперед. ЄДЦУ обладнані високоякісним оперативним зв’язком зі станціями. Введення в дію ЄДЦУ значно підвищило рівень інформатизації перевізного процесу, поліпшило контроль за рухом поїздів, підвищило ефективність прийняття оперативних рішень.

Одним із важливих напрямків ресурсозбереження на залізничному транспорті є формування системи логістичних центрів на основі інформаційних ресурсів Укрзалізниці. Впровадження логістичних технологій в перевізний процес забезпечує координацію в роботі залізниць з іншими видами транспорту, зокрема морським і автомобільним, внаслідок чого скорочуються непродуктивні простої вагонного парку, особливо в припортових залізничних вузлах.

Відповідно до наведених заходів ресурсозбереження на залізничному транспорті сформовано класифікатор критеріїв ресурсозберігаючих технологій.