Міжфірмова науково-технічна кооперація в інноваційних процесах

У 70—80-ті роки XX ст. в технічно розвинутих країнах активно поширювалися різні форми спільного проведення науково-дослідницьких робіт, спрямованих переважно на забезпечення значних технологічних проривів. Рішення таких завдань вимагає складних програм НДЦКР і вели­ких фінансових, матеріально-технічних і людських ресур­сів, чого не може забезпечити одна, навіть велика, фірма. Для реалізації таких завдань створюють галузеві міжфірмові дослідницькі інститути, науково-технічні альянси, консорціуми, спільні підприємства.

Галузеві міжфірмові дослідницькі інститути. Цеіс­торично перша форма науково-технічної кооперації, пере­важно галузевого профілю. Створювались за програмно-ці­льовим принципом. Декілька великих корпорацій однієї галузі, будучи зацікавленими у спільному проведенні пев­них етапів інноваційних процесів (насамперед НДЦКР), організують на паях інститут, визначають довгострокову програму його досліджень, створюють орган управління. Особливістю інститутів було залучення на контрактній ос­нові зовнішніх виконавців, у тому числі промислових фірм, їх персонал (вчені, інженери, професійні управлін­ці, фахівці в сфері фінансів) зосереджують основні зусилля на управлінні діяльністю підрядників, організації конкур­сів серед потенційних виконавців і на експертизі.

Науково-технічний альянс— стійке об'єднання декількох фірм різних розмірів між собою і/або з уні­верситетами, державними лабораторіями на основі угоди про спільне фінансування НДДКР, розроблення або модернізацію продукції

Виникли наприкінці 80-х років XX ст. Науково-технічні альянси поділяють на науково-до­слідні (створені для реалізації певного наукового проекту) і науково-виробничі (створені для розроблення і виробни­цтва нової продукції). Розрізняють горизонтальні (фірми однієї галузі) і вер­тикальні (фірми різних галузей) науково-технічні альянси.

Учасники альянсу вкладають свої кошти у вигляді ін­телектуальних, матеріальних та інших ресурсів, а після досягнення результатів одержують за угодою свою частку інтелектуальної власності. Управління альянсом здійснюєть­ся або одним з провідних членів, або спеціально призначе­ним координаційним комітетом.

Консорціум — тимчасове об'єднання промислового і банківського капіталу для здійснення спільного великого господарського проекту, учасники якого зберігають свою повну господарську самостійність і підпо­рядковуються спільно обраному виконавчому органу в тій частині діяльності, що стосується цілей консорціуму.

Учасники консорціуму мають вигоди від обміну інно­ваціями, проведення спільних досліджень, розподілу інвестиційного ризику.

Спільне підприємство (СП).Виникає за умови, коли кілька фірм, що працюють у різних країнах, відчувають потребу в кооперуванні з метою підвищення результатив­ності діяльності. Спільні підприємства створюють з різною метою: одержання передової технології виробництва, одержання права на використання товарного знака, стимулювання експорту, одержання сировини й устаткування, залучення додаткових фінансових коштів, набуття управлінського досвіду тощо.