Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього

За ставленням споживачів до товару розрізняють по­пит прихований, негативний, надмірний, повноцінний, нерегулярний, нераціональний або відсутність будь-якого попиту.

Прихований попит. Відображає неможливість задово­лення потреб споживачів за рахунок наявних на ринку то­варів і послуг.

Негативний попит. Недолюблювання потенційними споживачами, які намагають­ся уникнути його купівлі (наприклад, попит на генетичне модифіковану продукцію, попит вітчизняних споживачів на мікрохвильові печі на час їх виведення на наш ринок).

Надмірний попит. Виникає за умови, коли попит пере­вищує пропозицію.

Повноцінний попит. Передбачає відповідність нововве­день бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості.

Нерегулярний попит. Характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу (сезонні коли­вання, характерні-для підприємств легкої промисловості).

Нераціональний попит. Йдеться про попит на товари, шкідливі для здоров'я. Якщо новий продукт належить до цієї категорії (наприклад, алкогольні, тютюнові вироби) для його просування необхідна належним чином розробле­на маркетингова стратегія, яка включає різноманітні засо­би стимулювання збуту.

Відсутність попиту. Спостерігається у випадках, коли споживачі, на яких орієнтовано виробництво певної про­дукції чи її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї. Успіх залежатиме від добре продуманої реклами.

Отже, протягом життєвого циклу попит на один і той самий товар може змінюватися: від прихованого — до над­мірного, від надмірного — до його відсутності. Важлива роль у визначенні величини попиту належить маркетинго­вій службі фірми-інноватора.

За величиною попиту на різних стадіях жит­тєвого циклу товару розрізняють кілька видів попиту:

- попит на стадії задуму та розроблення новинки (по­тенційний попит);

- попит, що формується на eтапі виходу нової продукції на ринок;

- попит, що формується на етапі утвердження нової продукції на ринку;

- попит, що сформувався на стадії зрілості інновацій­ної продукції.

Внутрішні чинники впливу на попит.Вони характери­зують виробничо-торговельну стратегію виробника і вка­зують напрям його дій з метою підвищення попиту на но­вий продукт. До них відносять:

— відповідність галузевим стандартам. Стосується переважно продукції технічного призначення, яка потребує відповідного післяпродажного обслуговування (ремонт, для якого потрібні стандартні комплектуючі); у разі нехтування стандартами попит значно зменшується;

— відповідність тенденціям моди. Має значення не тільки для легкої промисловості (одяг, взуття), а й для інших галузей, де важливо враховувати дизайн виробів (годинники, меблі, автомобілі, будинки тощо); якщо вплив модних тенденцій у новинці не взято до уваги, вона не матиме попиту;

— висока якість нового продукту. Залежно від свого функціонального призначення забезпечує впевненість споживачів у його надійності, корисності, привабливості, підвищенні ефективності роботи при використанні новації тощо, а значить, підтверджує правильність вибору;

— гарантійне та сервісне обслуговування. Підвищує привабливість покупки завдяки додатковим зручностям при її отриманні та в користуванні, що за інших рівних умов підвищує попит;

— розмір витрат на наукові дослідження і розробки фірми-інноватора. Достатній їх рівень забезпечує відповідність інновації запитам споживачів, що сприяє досягненню очікуваного попиту на неї;

— висока швидкість упровадження інновації. Забезпечує першість у просуванні новинки на ринок, що гарантує переваги в уподобаннях споживача і відповідно вищий рівень збуту, ніж у можливих конкурентів;

— транснаціональний рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширша зовнішня інтеграція галузі, що прискорює поширення продукції і збільшення попиту на неї;

— ціна. Може бути і стимулом для просування товару на ринок, якщо вона прийнятна для споживача, і перешкодою для проникнення на нього нових фірм, якщо її рівень для них неможливий через високі витрати;

— вибір авторитетного покупця. Він може створити авторитетну думку про дану продукцію, що послужить сигналом іншим для її придбання, а отже, збільшить попит на неї;

— використання реклами та інших засобів комунікації для пропагування новинки, Вони ознайомлюють споживача з новинкою ще до виведення її на ринок, формуючи по­пит на неї;

— рівень фахової підготовки персоналу підприємства-інноватора. Забезпечує високу результативність роботи на і всіх стадіях створення нового продукту та виведення його на ринок, що в кінцевому підсумку забезпечує прогнозований попит на неї.

Зовнішні чинники впливу на попит. Вони характери­зують середовище функціонування підприємства, що ви­готовляє або реалізує інноваційну продукцію. До них на­лежать:

— загальний стан економіки. Кризові явища в економіці, її нестабільність унеможливлюють належне інвестування інноваційних процесів, що спричиняє зниження попиту на інновації, особливо техніко-технологічного характеру;

— політична ситуація. Цей чинник залежно від виду інноваційного продукту може мати різний вектор впливу. Зокрема, політична нестабільність знижує попит на інновації у сфері виготовлення товарів широкого вжитку, водночас стимулюючи його для військово-технічної продукції, яку реалізують у зонах конфлікту;

— правова база інноваційної діяльності. Може стимулювати створення інновацій та попит на них, а за умов недосконалості — може зменшувати його;

— стан екології. Несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову екологічно чисту продукцію;

— прискорення науково-технічного прогресу. Спричиняє швидке моральне старіння великої кількості видів продукції, що обумовлює зростання попиту на інновації;

— доходи споживачів. Якщо використання інновації технічного характеру підвищує ефективність роботи її споживача, підвищуючи тим самим його доходи (прибутки), це стимулює зростання попиту на неї;

— невизначеність характеру впливу інновації на результати її використання. Породжується самою сутністю інновацій і є чинником, що знижує попит на неї.