Несправності надресорної балки

Надресорна балка візка виготовлена у вигляді коробчатої конструкції з листового прокату. Основними дефектами балки є тріщини по зварних швах приварки нижнього горизонтального листа до вертикального, у кінцевих частинах й у зоні приварки похилої частини верхнього горизонтального листа до вертикального. Ці тріщини утворяться під дією навантажень, переданих на балку, а також через наявність концентрації напруг узварних швах й околошовної зони. Іноді ці тріщини супроводжуються деформаціями кронштейна для кріплення гасника коливань і тріщинами по зварному шві приварки кронштейна до надресорної балки. Ці деформації й тріщини з'являються у випадку ненормальної роботи гідравлічного гасника коливань: при заклинюванні, витоку змащення й інших дефектів. У цих випадках вертикальні прискорення, передані від колії на візок, без в’язкостного гасіння коливань, жорстко передаються на кронштейн, приводячи до перерахованих руйнувань.

Іншою групою дефектів надресорних балок є несправності опорних ковзунів. Візок КВЗ-ЦНИИ на відміну від інших візків сприймає вертикальне навантаження від кузова безпосередньо на ковзуни, а не на підп'ятник. У даній конструкції передбачений конструктивний зазор між п’ятником і підп'ятником, рівний 16 мм.

У цьому випадку опорні ковзуни виконують дві функції: передають вертикальне навантаження від кузова на візок, а також завдяки наявності сил тертя між верхніми й нижніми ковзунами протидіють повороту візка при її звивистому русі (вілянні) і при вписуванні в криві.

Верхній ковзун, розташований на шкворневій балці рами вагона, виготовляється з легованої сталі марки 40Х, термічно обробленої до твердості 45 HRC.

Нижній ковзун (вкладиш), розташований на надресорній балці візка, виготовляється із сірого чавуну марки СЧ-21-40, що має твердість 170...240 НВ. На верхній площині вкладиша робляться два кільцеві виточення глибиною 10 мм, у які заставляється противозадирне змащення.

У процесі експлуатації стан опорних поверхонь ковзунів погіршується, зменшується наявність змащення, у змащення попадають тверді частки. Все це приведе до підвищеного тертя й до появі задиров. Тому при планових ремонтах ковзуни повинні бути ретельно очищені, оглянуті й, якщо виявлені задири, зняті з вагона для механічної обработки-строжки й фрезерувані з наступним шліфуванням. Високі вимоги до ковзунів поясняються необхідністю стабілізувати силу тертя: при недостатній силі тертя не може відбуватися гасіння виляння візка, при завищеній силі тертя створюються умови для збільшення зношування гребенів коліс через підвищений опір повороту візка в кривих ділянках колії.

Перед подкаткою візків під вагон на поверхні ковзунів й у кільцеві виточення заставляється противозадирне змащення.