Завдання та нормативна база організації обліку розрахунків

У своїй фінансово-господарській діяльності мале підприємство не виступає відокремлено, а знаходиться в системі господарських відносин з іншими підприємствами: постачальниками, підрядчиками, покупцями, замовниками, підприємцями, окремими організаціями – як державними, так і недержавними. Окрім того, розрахунки ведуться з бюджетними і позабюджетними фондами, а також з працівниками. Ці відносини будуються на договірній підставі. Обов’язковими пунктами всіх господарських договорів являються: “Порядок розрахунків” і “Юридична адреса сторін”. Саме на ці пункти звертає увагу бухгалтер, виконуючи розрахункові операції за товари і послуги. Форми розрахунків можуть здійснюватись як шляхом безготівкових перерахунків через систему банків або у вигляді платежів готівкою (безготівкові і готівкові розрахунки), так і шляхом зарахування взаємних вимог, товарообмінними (бартерними) операціями, а також векселями.

Форми і порядок безготівкових розрахунків регламентовані Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою НБУ від 29.03.01 р. № 135 з врахуванням змін і доповнень.

В залежності від економічного змісту розрахунки поділяються на розрахунки за товарними операціями і розрахунки за фінансовими зобов’язаннями. Операції називають розрахунково-товарними, якщо умова йде про оплату товарів в різних формах, виконаних:

а) у вигляді продукції або товарів, які мають натурально-речову форму (взуття, цеглина, дошки, тканина, посуд, устаткування і т. д.);

б) у вигляді послуг (медичних, освітніх, маркетингових, хімчистки);

в) у вигляді робіт (будівництво, науково-технічні розробки, проектування, програмування).

Передача предмету договору замовнику (партнеру, покупцю) носить назву товарної операції (яка оформлюється товарними документами: накладними, актами), а розрахунки за нею відбуваються в грошовій формі.

Часто розрахункові операції не співпадають з часом. Наприклад:

- гроші перераховані на розрахунковий рахунок постачальника, а товар або послуги не отримані – це дебіторська заборгованість підприємства;

- товар отримано і оприбутковано (послуги нам надані), розрахунок за якоюсь причиною не виконаний – це кредиторська заборгованість за товари (послуги).

Дебіторська заборгованість – відволікання коштів підприємства, кредиторська – залучення коштів в господарський обіг підприємства.

Погашення заборгованості повинно бути вчасно обліковано на бухгалтерських розрахункових рахунках. Розрахунки за товарними операціями відіграють важливу роль у справі кругообігу коштів підприємства. Прискорення розрахунків сприяє прискоренню обігу його коштів і приносить більше прибутку. Так як посередником безготівкових розрахунків виступає банк, то підприємству важливо, наскільки швидко і якісно банк виконує розрахунки.

Крім розрахунків за товари, підприємство може вести розрахунки за надані йому на визначений час запозичені грошові кошти: кредити, цільові вклади, тобто воно несе фінансові зобов’язання перед кредиторами: банками, підприємствами - інвесторами, акціонерами. Такі розрахунки можливі тільки відповідно до договорів про кредитування, про інвестиції, про сумісну діяльність.

Всі розрахунки, про які було сказано раніше, відносяться до розрахунків за комерційними операціями (угодами), у результаті яких партнери бажають отримати прибуток.

Проте, крім цих розрахунків, виконуються ряд розрахунків некомерційного характеру, без укладання яких-небудь договорів. Мова йде про сплату до бюджету податків. Перелік, порядок та строки внесення податкових платежів до бюджети регулюються Законами Верховної Ради України, Декретами Кабінету Міністрів, інструкціями Міністерства фінансів і Головної державної податкової адміністрації України.

Перелік податків, реквізити банківських рахунків (куди їх слід перераховувати), терміни внесення платежів бухгалтер уточнює в податковій адміністрації того району, де знаходиться підприємство.

Крім податкових платежів, які поступають до бюджету, підприємство вносить платежі на формування позабюджетних фондів соціального страхування, соціального захисту. Підприємство повинно бути зареєстровано структурами цих фондів, а також перераховувати їм відповідні суми відрахувань (сума відрахувань визначається законодавством України, порядок сплати – інструкціями управління цими фондами).

Підприємство також здійснює безготівкові розрахунки за виконавчими документами судів, арбітражів, ДАІ, пожежної інспекції та інші. Всі розрахунки мають назву нетоварних, але їх підприємство зобов’язане виконувати в обов’язковому порядку як юридична особа. На ці платежі не поширюється дія термінів позовної давності.

Виконання всіх розрахунків вимагає від бухгалтера знань оформлення документів, своєчасності надання їх в банк і контролю за такими ж своєчасними зарахування коштів на свій рахунок.