Рейкові стики і стикові скріплення

Колія може бути ланковою (стиковою) і безстиковою. Ланкова коліяскладається із ланок (суцільних рейок) стандартної довжини: 25 м і 12,5 м. Безстиковаколія являє собою пліті довжиною до 800 м (короткі) і більше 800 м (довгі). Раніше основною конструкцією колії булаланкова, нині прі­оритет переходить до безстикової, особливості устрою якої будуть далі розглянуті окремо.

Місце сполучення і скріплення рейок між собою називається рейко­вим стиком.Звичайне стикове з'єднання складається із двох металевих стикових накладок, шести (рис. 2.71) або чотирьох (рис. 2.72) болтів з гай­ками і пружинними шайбами. Рейки, які з'єднуються, повинні мати на кін­цях по 2 або 3 отвори. Накладки в стиках рейок типу P50 і важче застосо­вуються тільки уніфіковані двоголові як чотири- так і шестиотвірні, рейки типу P43 можуть з'єднуватись крім двоголових, ще фартушними накладка­ми. Болти в

стиках із двоголовими накладками розташовуються почергово гайками в середину і назовні колії. На кожний болт під гайку ставиться пружна гайка. Шестигранні гайки уніфіковані за розміром під ключ.

Стандартні стики розміщуються між шпалами «по накутнику», тобто навпроти іншого, в одному створі, перпендикулярному осі колії. Відстань між осями стикових шпал прийнято: при рейках P75 і P65 — 420 мм;при рейках P50 — 440 мм і при інших типах рейок — 500 мм.

На лініях, обладнаних автоблокуванням, влаштовують ізоляційні і струмопровідні стики.

В ізоляційних стиках рейкові зазори мають бути в межах 5-8 мм. Ці стики можуть бути збірнимичи клеєболтовими.В збірних використову­ються облягаючі металеві накладки (рис. 2.73) і подовжені стикові болти або двоголові накладки з поліаміду чи інших подібних матеріалів з типо­вими стиковими болтами.

В клеєболтових стиках (рис. 2.74) використовуються типові шестиотворні двоголові накладки, простругані по верхнім і нижнім граням, і

Рис. 2.73. Ізоляційний стик з облягаючими металевими накладками:

а — при залізобетонних шпалах та скріпленні КБ; б — при дерев'яних шпалах і

костильному скріпленні; 1 — рейка; 2 — накладка; 3 — прокладка бокова;

4 — поліетиленова планка під болти; 5 — планка металева; 6 — втулка; 7 — шайба пружинна; 8 — гайка; 9 — болт стиковий; 10 — ізоляційна проклад­ка під рейку; 11 — підкладка; 12 — болт клемний; 13 — болт закладний; 14 — шайба пружинна; 15 — шайба плоска; 16 — прокладка під підкладку; 17 — клема лита; 18 — шайба.

спеціальні накладки, що повністю заповнюють пазуху рейок. Накладки стягуються болтами звичайної чи підвищеної міцності за допомогою гайок з пружинними колійними шайбами.

Поверхні рейок і накладок, що підлягають склеюванню, перед нане­сенням клею обробляються до металевого блиску дробоструменевим спо­собом і знежирюються. Накладки і болти ізолюють від рейок шарами склотканини, просоченої епоксідним клеєм. Прикріплювачі рейок (кос­тилі, клеми) на стикових шпалах мають бути ізольовані від накладки так, як це показано на рис. 2.75.

Високоміцні клеєболтові ізоляційниі стики lKIB-65 і 2KIB-65 (рис. 2.76) призначені для ізоляції електричних рейкових ланцюгів у без­стиковій колії без влаштування зрівнювальних прольотів. Стики виготов­ляються з шестиотвірними рейковими накладками спеціального профілю та високоміцних болтів та інших скріплювальних деталей. В стиках lKIB-65 використовуються накладки 1CP65 і 1СР65П, а в стиках 2KIB-65 на­кладки 2CP65 і 2CP65II. Для установлення в безстикових стрілочних пере­водах застосовуються високоміцні клеєболтові ізоляційні стики

2KIBC-65.

А б

Рис 2.74. Клееболтовий ізоляційний

стик: а — з типовими проструганими

накладками; б — з повнопрофільними

накладками; 1 — накладка; 2 — болт;

3 — ізоляція із склотканини,

просоче­ної епоксидним клеєм.

Рис 2.76. Високоміцний клеєболтовий ізоляційний стик типу 2KIB — 65: рейка; 2 — накладка 2CP65; 3 — високоміцний болт; 4 — гайка; 5 — шайба; б — клейка паста; 7 — металева обичайка; 8 — ізоляційна прокладка; 9 — ізоляційна втулка; І₁ і L₂ — довжини зрівнювальних плітей.

В струмопровідних стиках застосовують рейкові з'єднувачі.

Для поліпшення проходження сигнального струму через стики на ділянках з автоблокуванням, диспетчерською сигналізацією без електрич­ної тяги встановлюються штепсельні рейкові з'єднувачі із дроту діамет­ром 5 мм (рис. 2.77 а) або короткі із сталевого тросу діаметром 6 мм і до­вжиною 200 мм, які прикріплюються до неробочої грані головки рейки (рис. 2.77 б).

На електрифікованих лініях для проходження зворотного тягового струму застосовують приварні або фартушні (рис. 2.77 в) з'єднувачі з мідного тросу перетином не менше 70 мм² при постійному і не менше 50 мм² — при змінному струмі.

а) б) 3 , 90 . ЙІ

Рис. 2.77. Рейковіз'єднувачі:

а — штепсельний; б — приварний сталевий; в — приварний мідний; / — дріт; 2 — штепсель; 3 — манжета; 4 — трос.

Для з'єднання рейок різних типів застосовують перехідні накладки або перехідні рейки. Перехідними накладками (рис. 2.78) з'єднуються рейки різних типів (наприклад, P75 і P65) або рейки одного типу, що ма­ють різницю у вертикальному зносі.

Виготовляють перехідні накладки із накладної штаби для більш важ­кого типу рейки і відвантажують попарно зв'язаними (1 ліва і 1 права на­кладки).

Перехідні рейки є більш ефективним засобом з'єднання рейок різних типів. У них до більш важкої рейки приварюється спеціальна перехідна вставка, що має різнотипні закінчення. Зазначена вставка виготовляється з більш важкої рейки методом випресування. Довжина більш важкої рей­ки разом з випресованою частиною має бути не менше 1600 мм, а довжи­на випресованої частини після зварювання — не менше 800 мм.

Зазор у стиках між рейками має дотримуватись у межах від 0 до 21 мм (за довжини рейок 25 м), або від 0 до 18 мм (за довжини рейок 12,5 м), що відповідає крайнім коливанням температури. Зазор дозволяє рейкам змінювати довжину при зміні температури, тому болтові отвори в рейках роблять дещо більшими, ніж діаметр болта, що дозволяє змінюватись за­зору в стику.