II. Науково-дослідча праця катедри
1. Які праці катедри надруковано?
2. Які праці катедри готуються до друку?
3. Які праці готові до друку?
4. Які доповіді читали члени і співробітники катедри на
-пленарних засіданнях катедри?
5. Семінари, практикуми і екскурсії катедри?
6. Лабораторні та инші наукові заняття членів і співробітників
катедри.
Академік М.Грушевський:
1) Крім загального керівництва катедрою і зносин в її справах з
установами.
2) Керував заняттями підсекції історії інтелектуальної культури.
3) Вів семінарські заняття з аспірантами спільно з К.Грушев-
ською і Ф.Савченком, присвячені мисленню примітивного людства.
4) Особисто обробляв працю „Культурні і літературні течії на
Україні XV-XVI в. і перше відродження 1580-1600 pp.", V том
„Історії України".
Доповнював і друкував IV том „Історії української літератури (вийшов в липні 1925 р.)
В.Ю.Даниле вич:
1) Читав обов'язковий вступний курс з історії матеріально
культури (з висвітленням стану вивчення окремих питань та методі і
дослідження). В процесі викладання використав колекції
Археологічного] музею колишнього Київського університету
Провів дві екскурсії до музеїв.
О.С.Гру шевський:
.1) Керував заняттями аспірантів з історії VII—VIII с історіографії XVIII-XIX ст.
2) Виготовляв до друку розвідку: „Земельні надання XVII- XVII
вв.: універсали та грамоти",
О.Ю.Гермайзе:
Вів з аспірантами семінарську працю по вивченню марксизму ленінізму. Видрукував: „Нелегальні відозви з приводу роковин Шевченка" (розвідка й матеріали) К[иївська філія] ДВУ етап „Куліш і Костомаров як члени Кирило-Меф[оді£вського; бр[атства]" („Шевченківський збірник"), „Із історії сільськоїч господарства на Україні XVIII ст." (Зап[иски] іст|оричпо] філ[ологїчного] відіділу] ВУАН, к[н]. V). В червні здав до друку велику працю „Нариси з історії революційного] руху па Україні (Книгоспілка), працював в архіві над цими темами, що їх позначені в операційному плані.
П.В.Клименко
1) Вів семінарські заняття з методології історії і прочитав курс
на цю тему.
2) Опрацював матеріали з історії міських фінансів па
Гетьманщині в київських та московських збірках, зробив доповіді
„До проблеми про стосування міста до території на Україні зі
Гетьманщини". Опрацював київські та кам'янець-подільські цехові
книги, написав розвідку „Організація цехової праці на Україні і-
друг[ій] половини XVIII і перш[ій] полов[ині] XIX ст.".
3) „Українські цехи в організаційному відношенні".
4) „Київські цехові записові книги".
5) „Українська історіографія та її завдання".
В.І.Щербина:
1) Керував заняттями аспірантів з історії Києва. Провів екскурсії
по старому Києву (з зазначенням історичної топографії та
поступового зростання Києва).
2) Друкує розвідку „З історії боротьби Києва за своє
самоврядування".
Аспіранти:
1) Баранович О.І.:
Працював у Києві в архіві над роботою: "Економіка великих латифундій Волині XVIII ст.",«зібрав весь потрібний матеріал і приступив до написання, надрукував розвідку „З історії колишньої Волині" (Зап[иски] іст[орично]-філ[ологічного] від [ділу], кн. VI).
2) Глушко С.В.:
Працював над темами: а) соціально-економічне життя селянства на Чернігівщині в к.ХІХ і на поч. XX ст.;
6) культурні течії тих часів.
З цією метою зробив наукові командировки до Чернігова задля студій в архівах*. Крім того, використав і архівні збірки Києва (судових установ).
Доклади і праці: 1) "Селянські рухи на Чернігівщині в 1905 p."; 2) „Революційна діяльність О.І.Савицького"; 3) „Драгоманов і недільні школи"; 4) „Куліш про свої зносини з поляками" -„Україна", 1924 [р.]; 5) Листування Куліша з Жемчужніковим та рецензії.
3) Ігнатенко В.А.:
Працював над темами: а) Дюркгейм та його школа в соціології;
б) історія української преси.
Доклади і праці:
1) „Класична школа в політекономії і марксизм"; 2) „Розвиток української преси" (доповіді визначені до друку Держвидавом); 3) „Книжки і преса на Україні, схема історичного розвитку";
Друк[увалась]: „Вся Україна в адресах 1925 p.", „Забута справа" (Нов[а] громада. 1925).
Закінчував бібліографічну працю „Українська преса" (для Інституту книгознавства на 12 арк. друку), „Українська преса в період війни та революції (1914—1922)".
4) Ткаченко MM.:
Працював над темами: а) соціально-економічне життя Лівобережжя XVII-XVIII вв.;
б) закріпачення селянства на Лівобережжі;
в) історія Степової України;
г) історія другої половини XIX в. (між іншими діяльність
М.І.Зібера).
Задля цих праць робив наукові командировки і був в м.Катеринославі, Запоріжжі, Кременчуці, Одесі, де знайомився з архівними збірками. Крім того, працював і в київських] архівах.
Доклади і праці: 1) „Наукове розроблення Румянцевської ревізії" ("Україна", 1924); 2) "М.Остер в XVII-XVIII вв." (Записки [історично-філологічного відділу] Укр[аїнської] Академії, r.Vl, 1925); 3) „Канівецька сотня Переяславського] полку"; 4) „Утворення Нової Сербії на Запоріжжі в 1752 р." (закінчується): 5) „М.І.Зібер, його діяльність" (закінчується).
5; Шамрай СВ.:
Працював над темами: 1) Київська козаччина 1855 р. з загальним висвітленням соціально-економічного життя селянства па Правобережжі в перш[ій] пол[овині] XIX ст.; 2) стан фабрик па Правобережжі перш[ої] пол[овини] XIX ст.
Архівні студії вів переважно в Київському] губархіві.
Виготовив такі праці: 1) "Економічний стан козаків Полтавського полку 1760-і pp." (Науковий/збірник, 1925 p.);
2) „Козаки Полтави в 1760-х pp." (Записки [історично-філоло
гічного відділу] Української] Академії н[аук], т. VI, 1925;
3) „Київський одноденний перепис 1874 р. - сторінка з діяльності
перших марксистів на Україні"; 4) „Хвилювання робітників
Межигірської фаянсової фабрики в 1857 p.".
7.Які наукові питання, що їх 7.Див. в додатку відповідний
розроблювала кафедра, є § науково-операційного плану
основними, окремо актуальними. - кафедри на 1925 р.
8. Які наукові командировки мали 8. Див. в звітах про працю
загалом чл[ени] кафедри. окремих співробітників.
Дата добавления: 2014-12-04; просмотров: 894;