Український соціологічний інститут і дослідча

катедра історії культури - загальної і української"

УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛЬОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

І ДОСЛІДЧА КАТЕДРА ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ -

ЗАГАЛЬНОЇ Й УКРАЇНСЬКОЇ

З 1919 року зайнявсь я організацією Українського соціо-льогічного інституту, виходячи з переконання, що в сей-час глибокого соціяльного перелому більш, ніж коли-небудь, погрібні ґрунтовні студії соціяльної еволюції від самого споду: одвічної боротьби й чергування індівідуалістичних і колективістичних потягів в людськім пожитю і тих умов буття, під впливом котрих вони розвиваються. Осідком моїм в сій роботі в pp. 1919-|19|2() була Женева, потім короткий час - Прага, нарешті, Відень, в 1921-[192]3 pp. Справоздання про свою роботу подавав я щороку в закордонній українській пресі (головно американській), а також предложив його Науково-технічному з'їздові, що відбувся в Харкові 1922 року: Український] соціологічний інститут був ним запрошений до участі через варшавську дипльоматичиу місію УСРР


вислав своїх делегатів з справозданнєм. Тут я обмежусь самою :ороткою інформацією.

Здобувши для УСІ деякі засоби, я, насамперед, зайнявсь ;кладанням бібліотеки, далі - підготовленням співробітників, )рганізацією наукових зв'язків та публікацією праць по основним ;оціольогічним питанням та соціяльному українському руху, )чікуючи моменту, коли сю роботу можна буде перенести на Україну. Завдання УСІ я ставив такі:

а) приготовляти досвідчених дослідників в ріжних галузях
;оціольогії та заправляти їх до самостійної наукової праці па
культурно-історичнім і соціологічнім матеріалі,- загальнім і
українськім;

б) знайомити ширші українські круги з здобутками
соціольогічного досвіду на Заході;

в) освідомля ги західні круги про соціяльну історію України іі її
сучасне життя, поступи української науки і особливо її
соціольогічпі досліди.

В сих цілях я організував в 1921 р. публічні виклади на соціальні. теми. Входив в зносини з науковими організаціями і поодинокими дослідниками, притягаючи їх до участі в пляновій праці. В міру засобів публікував курси, які поставали з згаданих викладів, і праці, до котрих давав ініціативу УСІ. До мого виїзду з-за кордону на 'Україну вийшло їх 12 книг.

і В серії інформаційній інтернаціональній (па французькій мові)

2 книги - коротка історія України, написана мною; аптольогія

української літератури до Шевченка включно, укладена мною і

моєю донькою К.Грушевською (що працювала весь час разом зо

мною в УСІ і була моєю найблизщою помічницею в сій роботі), з

передмовою звісного французького філолога А.Майє.

Иньші книги - як історія укр[аїнської |-літератури, економічна географія України тощо не вийшли з браку фондів, бо книги сеї серії не повертають коштів розпродажею навіть в часті, як ииьиіі публікації, через те особливо тяжко лягають на бюджет.

В серії загальних соціольогічних курсів та монографій вийшло

4 книги: мій підручник генетичної соціольогії („Початки

громадянства"), Мик.Шрага „Держава і соціалістичне суспільство'",


В.Старосольського „Теорія нації", К.Грушевської „Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки".

В серії соціяльної історії України:

„З початків українського соціялістичного руху. Драгоманів і женевський соц[іялістичний] гурток", зладив М.Грушевський. „Замітки і матеріали до історії української революції" ГТ.Хриспока , вийшло 4 книги, що обіймають pp. 1917—[ 191 ]9, дальші два томи готові в рукописі „Галичина в pp. 1918-[19]20" М.Лозинського.

В серії бібліографічній підготовлено цілий ряд систематичних покажчиків: української соціольогічної і соціалістичної літератури за pp. 1871-1920, українознавства XX віку, праць Драгомапова, але їх не можна було випустити, почасти тому, що бібліографія східноукраїнських видань мусила бути провірена і доповнена па місці, почасти і через те ж, що сі видання не мали падііі себе покривати з розпродажі.

В міру гою, як призбирані мною засоби вичерпувались, тільки в невеликій мірі повертаючись з розпродажі та поновляючись пожертвами прихильників, в останніх роках все більше праці, лишалось не опублікованими. Так, крім згаданих уже вище праць для інтернаціональної серії та двох томів (V і VI), „Заміток і матеріалів" Христюка, недрукованими зістаються: роботи проф. IK. ІСтудинського з історії початків українського] соціялістичного руху в Галичині; мої начерки з історії релігійної мислі на Україні: студії К.Грушевської з історії техніки, примітивною мислення, початків американської культури; Д.Антоновича про соціяльпі основи еволюції мистецтва; далі — студії про старих наших робітників на полі примітивної культури, як Миклухо-Маклай, проф. [М.]3ібер й ин. Прийшлось припинити комплектуваппе-бібліотеки, розпочаті переклади взірцевих творів, як Біхера. Дюркгема, Жореса й ип.

Тепер, повертаючи на Україну, я мав намір перенести на українській грунт з певними змінами, очевидно, і сю роботу УСІ. вважаючи організацію соціольогічиого досвіду, виробленій-соціольогічпого методу і за поміч[ч]ю їх ґрунтовне і всебічне ознайомлені іє з процесом соціяльної еволюції від найрапіших стадій його- - річчю незвичайно важною і потрібною власне тепер, в


сучаснім глибокім переломі в соціяльно-економічних відносинах і послідовне - в усій культурній та ідеольогічній надбудові. Оперте юно повинно бути на джерелових студіях примітивної культури: розвою продукційних форм і відносин та їх впливів на психольогічні функції та соціальні форми відносин від можливо-ранніх, доступних дослідові стадій людського пожиття. В повнім розгорненню організація сього студіювання уявляється мені в системі такТйх 5 груп, або відділів1, котрі творили б разом Укр[аїнський] соціологічний] інститут і в своїх семінарах дволітньою інтенсивною працею вводили відповідно підготовлених людей в літературу предметів, методологію і техніку досліду як на матерія лі загальнім, так, зокрема і особливо, матері ялі українськім. Він приготовляв би таким чином, з одного боку -учених соціольогів-дослідників, а з другого - давав [би] змогу заложити тверді соціольогічні підстави свого наукового образования тим аспірантам, які задумують присвятитись иньшим гуманітарним дісціплінам. Групи такі:

1. Чиста соціольогія, методольогія, соціяльна статика й діпаміка
та історія соціольогічної дісціпліни.

2. Еволюція продукції, техніки (включаючи примітивну
пластику) і господарських фори.

3. Еволюція мисли і словесної творчості (тут і примітивні форми
словесного мистецтва).

4. Еволюція ідей моральних, правних і релігійних.

5. Розвій соціяльних і політичних форм та історія соціяльпо-
політичних доктрин.

Така повна організація УСІ при відповідних засобах може бути, на мій погляд, розвинена цілком протягом 4-5 років.Як перший ступінь її реалізації і найблизшу та найпростішу форму УСІ для нинішнього року,я проектую зорганізуванє роботи його по схемі дослідчих катедр - як дослідну катедру УСІ по історії культури -загальної й українськоїпри Академії наук в Складі загального організатора, двох, провідників секцій, двох членів, двох спін-

1 У варіанті, що зберігається у ЦІІБ: або дослідчих катедр - по нині прийнятій термінології.


робітників і п'ятьох аспірантів. В такій упрощеній формі, одержавши потрібні операційні кошти, УСІ міг би негайно приступити до роботи: спровадження з-за кордону своєї бібліотеки, доповнення її найбільш потрібною для своїх семінарійних занять літературою та організації сих самих занять та зв'язків з анальогічними західними установами, в інтересах наукової кооперації. На другий, 1925 рік, я пропонував би до сього додати секцію соціольогіР,так щоб з початком шкільного року 1925/[192]6 вона могла розпочати семінарійні заняття і у себе. В дальших двох-трьох роках, 1926—[192]7 або 1926—[192]8, перша катедра мала б розділитись на три групи або відділи по галузям 2, 3 і 4 (як вище), а від секції3 соціольогії мала б відділитись окрема група чи катедра по галузі 5. Таким способом, крок за кроком була б розгорнута вся організація УСІ - з поправками і змінами, очевидно, котрих погребу вказала б практика.

Переведение сього оргапізаційно-наукового пляну негайно, без усякого проволікання я вважаю справою дуже цінною, не тільки з чисто наукового становища - розвою соціальних студій всякого роду, але і з погляду культурного та соціяльного будівництва. Воно помогло б його поглибленню в сім кругу, внесло б свіжі повіви західних соціольогічних студій, що так розвинулись в останніх десятиліттях, дало б грунт для тіснійших зв'язків наших соціяльних студій з західними, взагалі європеїзувало б наше культурне життя. Завважу, що необхідною передумовою участи в роботі усіх - як для наукових співробітників, так і для аспірантів його вважаю знание трьох головних світових мов - англійської, французької й німецької в розмірах свобідного читання в сих мовах і вміння свобідно писати на наукові теми по-англійськи або по-французьки і взагалі орудуваннє найбільшим числом мов рахую до основних умов успіху в соціольогічних студіях.

Дослідженне новішого соціяльного руху, котрому присвячував багато уваги УСІ дотепер, з переходом його на.Україну думав би зіставити иншим установам, які працюють в сім напрямі (напр.,

2 У згаданому варіанті: додати другу дослідчу катедру — соціольогії.

3 Там же: катедри.


ІКомісія соціяльних рухів при Академії наук). Натомість головна увага, особливо в організаційній стадії, повинна бути звернена на (Дослідження примітивних культур і ранніх стадій соціяльного розвитку та методологію його, - в тіснім зв'язку з досягненням західної науки на сім полі.

Думаю також, що навіть в своїй ембріональній, тут запроектованій формі, УСІ міг би з значною користю для сучасного будівництва послужити в пункті в), себто в організації інтернаціональних українських органів,призначених для знайомлення західного світу (на мові англійській та французькій) з культурним відродженням України. Але сій справі я присвячу осібну записку.

Київ. 14.111, 1924 МГрушевський

ЦДАВО України, ф. 166, оп.4, спр. 236, арк. 92—95 зв. Авторизований машинопис.

ЦНБ АН України, IP, ф. І, спр. 26300, арк. 6-9. Авторизований машинопис. І Опубл.: Старожитності. - 1991. - N'7. - С.8; Філософська і соціологічна думка. - 1992. -Г №7.- С 120-123.

№5.1924,31 березня. Звернення акад. М.С Хрушевського
до Наукового комітету НКО УСРР

в справі створення у Києві науково-дослідної
кафедри історії України

Науковому комітетові Наркомосу

Приступаючи до організації історичних дослідів в

|Всеукраїнський] Академії наук, я з перших же кроків прикро відчув

недостачу в Києві дослідчої катедри по історії Україниі зв'язаниВУ3 нею дісціплінах. Між нинішніми викладами і семінаріями київських ВУЗ і академічними комісіями відкриваєтьсяпіаіш, який загрожує шкідливими наслідками, коли не буде заповнений в наближчім часі. На скликаних мною засіданнях історичної секції і археографічної комісії я бачив дуже цінний матеріял на аспірантів по історичних дісціплінах, котрому бракує, одначе, можливості наукового методологічного вишколення.

Київ здавна мав живу традицію історичних студій, і тепер його


роля як традиційного центру українського культури особливо життєва і з огляду на завдання українізації, і на культурні потреби Західної України, відтятої від нас, котра всіма силами тягне до Києва як до свого національного центру, до якого хотіла б якнайскорше приєднатись.

Тому я вважав би пекучою потребою заснованнє в Києві, в зв'язку з ВУАН, дослідчої катедри історії України, поширеного типу, зпросемінаріємз окремою секцією, присвяченою дослідженню Захід [ної] України,з секцією загального українознавства, новішої (головно соціяльно-економічної) історії України і под[ібне]. Я міг би зараз же вказати ряд осіб, які могли б зайнятись організацією сеї катедри - як проф. Олександр Сергійович] Грушевський, довголітній керманич історичних укр[аїнських] семінарів в Одесі, Москві, Петербурзі - тепер в Київськім ІНО, котрий був би дуже відповідним провідником секції новійшої історії України (особливо соціяльно-економічної історії кінця XVIII і XIX в.), як Володимир Ів[анович] Щербина, котрий як дійсний член катедри міг би з великою користю кермувати підсекцією історії Києва, як Осип Юрійович Гермайзе, котрий міг би бути зараз же цінним науковим співробітником (марксист, спеціяліст по соціяльно-економічній історії XVIII в.). Коли Наук[овий] комітет вважатиме організацію катедри бажаною в найближчім часі, я предложу негайно, порозумівшися з кандидатами, спис людей, які могли б бути провідниками інших секцій і под. Коли се буде признане бажаним, можна б до роботи по катедрі притягти цінних і визначних дослідників з Галичини. Для переведення сеї роботи цінним, в ролі секретаря катедри міг би бути Іван Коссак, б[увший] директор педаг[огічного] семінарію в Чорткові, один з визначних діячів в боротьбі Галичини за своє визволення (їздив в 1923 р. з дипломатичними дорученнями від галицького уряду до Москви, і тепер являється представником галицьких інтересів в зносинах з полпредом в Відні) - його згодою на приїзд я заручивсь, виїжджаючи з Відня.

Харків, 31ЛН.[1]924 Ак[адемік] Мих[айло] Грушевський

ЦДАВО України, ф. 166, on. 4, спр. 236, арк. 96-97. Автограф. Опубл.: Старожитності. - 1991. - №7. - С 8-9.


№6.1924,11 квітня. Проект організації

науково-дослідної кафедри історії України,

розроблений акад. М.С.Грушевським

Проект організації дослідної катедри історії України в Київі

Маючи завданнем готувати методично вишколених і всебічно зсвічених дослідників історичного життя, дослідча кафедра історії України, натурально, головну увагу мусить своїх аспірантів і співробітників звертати на соціяльно-економічний процес останніх століть. Він, очевидно, буде головним предметом дослідів вихованців сього наукового інституту. Одначе, вони при тім мусять бути добре освідомлені в ріжних сторонах історичного процесу взагалі, а спеціяльно - в економічнім, культурнім і соціяльнім жит[т]ю України.

Спеціялїзуючись у певнім періоді в її історії і в певних сторонах народнього жит[т]я тієї чи иньшої доби, вони мусять в повній мірі використати також і з можливости познайомитися з иньшими сторонами сього жит[т]я в різних епохах, котру їм дає катедра; а також в методольогії і загальнім соціологічнім обгрунтуванню 'історії. Працюючи під блишим і безпосереднім кермуваннєм того чи иньшого члена колегії відповідно вибраній спеціяльности, вони мусять познайомитись досить докладної з історією техніки і продукції та матеріальної культури, і з еволюцією мисли і творчости, і з соціяльно-економічними, правними і політичними формами, і з процесом національного самовизначення.

Відповідно до того бажано організувати сю кафедру в складі приблизно таких секцій:

1. Секція методольогії та соціольогічного обгрунтування історії.
Загальне соціольогічне висвітленнє історичного процесу мусить
служити основою методольогії історичного досліду. Поруч
вияснення принціпів історичної критики, через ознайомлення з
головнішими течіями в соціольогії та історіографії, мусять бути

уСВІДОМЛеНІ ОСНОВИ СОЦІЯЛЬНОЇ ПРИЧИННОСТИ І jnOCTiftHOCTH

історичного процесу - його закономірносте чи ритмічности.

2. Секція преісторії і матеріальної культури - еволюції -техніки


і продукції на Україні і загалом, наскільки се потрібно для зрозуміння розвою сього процесу на Україні. Провідники сієї секції повинні вводити аспірантів в зрозуміння фізичної обстанови примітивного людського жит[т]я на Україні, загальних антропологічних питань, зв'язаних з виясненнєм його початків; далі - питань колонізаційних, наверствовань і змін культурних впливів та вироблення під сими впливами форм продукції, техніки її та їх еволюції в історичних часах.

3. Секція культури моральної, інтелектуальної й естетичної
має вводити аспірантів в розуміннє ідеольогічної еволюції, що
розвивається й зміняється в залежности від змін в економічних
підставах життя. Особлива увага мусить бути при тім звернена на
дослідженнє з історичного становища народньої традиції і морали,
обряду і словесного мистецтва. Інтелектуальний зміст української
спільної маси, яка являється одиноким постійним носієм сієї
традиції - народньої культури напротязі віків, мусить бути
роскритий і проштудіований основнр, і методологія сього досліду
мусить бути засвоєна всіма аспірантами загалом - бодай в
головніших своїх основах.

4. Секція соціяльної і політичної історії України. Як вище
зазначено, головна увага має лежати на соціяльно-економічному
жит[т]ю останніх століть і на дослідженню тих умов, які мусили
неминучо -привести до революції й перебудови старого ладу. Але
еволюція соціальних форм мусить бути висвітлена напротязі цілого
історичного жит[т]я українського народу, вияснені їх економічні
підстави, ті політичні фактори, які впливали на їх зміну, в тім і
відносини міжнаціональні, що викликали з боку народнїх мас ріжні
організовані і неорганізовані прояви національної самооборони, та
взаємовідносини їх з факторами економічними.

5. Нарешті, з огляду на спеціфічні політичні обставини
нинішнього часу особливо варто виділити окрему секцію -
дослідження Західної України, Західної Волини, Холмщини з
Підляшєм і Берестейщини з Кобринщиною, Галичини і Буковини

, з українськими частями Бесарабії і Закарпатської України. Не тільки їх історії, але й сучасного соціяльно-екоиомічного й культурного жит[т]я, особливостей його структури, витворених


спеціяльними історичними умовами і специфічних національних

Розуміється, повнерозгорненне сього пляну вимагатиме деякого часу. Перші три секції повинні будуватись на оргашзацп критського] соціологічного інституту, що теж мусить зайняти якийсь час. В першх двох роках занят[т]я в цих групах будуть неповні, певні сектори пляну заповнятимуться тільки в міру того як катедра знаходите відповідних співробітників, і тим.часом ознайомлюваннє аспірантів з сими предметами мусить бути специфічне, більш літературне. Але я вважаю, що для історичного образовання їх воно буде корисним і в таких провізорних формах. Вважаю завданнем колегії – спільними силами поставити рівень наукового приготовання в сім історичнім інститут, не тільки високо,але й широко - ріжносторонньо, щоб воно було гідне славних київських імен - Антоновича, Драгоманова, Лазаревського

відповідно сучасному рівню західної науки і вимогам сучасного

моменту.

Київ, 11.IV. [1]924 Михайло Грушевський.








Дата добавления: 2014-12-04; просмотров: 794;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.016 сек.