ДОДАТКИ. №1.1897 p. Звернення комітету НТШ до громадськості в справі збирання грошей для утворення Української Академії наук

І. ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ¹

№1.1897 p. Звернення комітету НТШ до громадськості в справі збирання грошей для утворення Української Академії наук

Високоповажний добродію!

Року 1873 у Львові спільними силами українців і галичан засновано Товариство імені Тараса Шевченка для розвою українсько-руської науки і письменства. Р. 1893 зреформовано його на Наукове товариство, зорганізовано секції — фільолоґічну, історично-фільозофічну і математично-природничо-лїкарську і приступлено до видавання наукового органу "Записки Наукового товариства імені Шевченка". Думка була та, аби се Наукове товариство послужило завьязью Академії наук, розвинувши потрібну для того наукову діяльність українсько-руською мовою і приспоривши відповідні на те засоби матеріяльні.

Надії на розвій наукової діяльності не були марними: громада наукових будинків, скуплена коло Товариства, зростала надзвичайно скоро і видавництва Товариства, відповідно напливу наукових праць і розширялись рік скрізь на рік. Старші покоління українсько-руських учених з рожних країв пришли з своєю запомочью виданням Товариства, а керманичі його взялись до виховання молодших сил, і то з добрим поспіхом, так що Товариство тепер має вже ряд наукових робітників, вихованих в самих видавництвах Товариства, і се служить найліпшою запорукою,

¹ Тут і далі друкуються невідомі і маловідомі документи, а також окремі неопубліковані праці М.С.Грушевського. Матеріали подано із збереженням лексичних та граматичних особливостей, характерних для мови того часу, їх різночитань у межах одного матеріалу. Скорочення відновлені за методом реконструкції оригіналу. Пунктуація і' вживання великої літери згідно з сучасними нормами. Оригінальні посилання позначаються зірочкою.

дальшого розвою. Доказом розвою наукової роботи Товариства послужіть розсчот його теперішних видавництв наукових:

1) Записки Наукового товариства імені Шевченка (Mitteilungen
der Śewćenko-Geselschaft der Wissenschaften) від р. 1896 виходять
що два місяці книжками по 12 аркушів, містять розвідки і матеріяли
переважно з українсько-руської істориї, фільольоґії, з істориї
літератури і просторі огляди наукової літератури з сих наук; досі
вийшло 19 томів.

2) Жерела до істориї України-Руси (Fontes historiae ukraino-
russicae (ruthenicae), і матеріали історичні, виходять від р. 1895.

3) Памятки,українсько-руської мови і літератури (Monumenta
Linguae Litterarum ukraino-russicarum (ruthenicarum) від р. 1896.

Сі два видавництва Археографічної комісії Товариства через недостаток коштів виходять чергуючись, поки що по одному тому на рік, кождий том матеріялів з вступними розвідками містин, коло 25 аркушів.

4) Етнографічний збірник — від р. 1895 виходить (через
недостаток грошів) одною книжкою коло 12 арк. на рік, містить
матеріяли переважно з народньої словесности.

5) Етнольогічні матеріяли, сього року мають виходити теж
одною книжкою подібної ж величини.

6) Часопись правнича, розвідки правничі історично-
фільозофічної секції, видається ся від р. 1891, виходить річно
книжкою того ж обсягу.

7) Збірник секції математично-природнично-лікарської виходить
сього року періодично випусками, що становлять томи, по пляну
Записок.

8) Збірник секції фільологічної заснований сього року для
більших статей. Має виходити такий же збірник і секції історично-
фільозофічної.

Крім того, Товариство видає "Історичну бібліотеку" (переклади важнїйших маноґрафій з істориї України-Руси, досі вийшло 16 томів) і лїтературно-наукову часопись "Зорю" (вісімнадцятий рік). З окремих наукових праць, виданих коштом або за допомогою Товариства, згадаємо, напр., Історию українсько-руської літератури пок. професора Львівського університету Ом. Огоновського (4

оми), Систему цивільного права австрийського проф. Ол.

•гоновського, Соматольоґію проф. І.Верхратського і ин. Р. 1896

сіх публікацій Товариства, з відбитками і передруками, вишло 41.

Доказом поваги, яку собі здобуває Товариство в наукових

ругах, можуть служити рецензії на його видання, що появили ся

наукових виданнях німецьких, французьких, росийських,

юльських і т. и., а також обмін видавництвами з иньшими

щуковими товариствами й інституциями: за тих кілька років їх

іисло дійшло до 50; в Росиї - напр., окрім університетів, Товариство

ііняєть ся з Петербурською Академією наук, Географічним .

товариством, Археографічною комісиєю і ин. в Петербурзі і з

московським археологічним і етнографічним товариствами; з

сторичними і фільологічними товариствами в Київі, Харкові, Одесі,

Сазани etc. Так само з Товариством обмінюються виданнями

ікадемії і наукові інституциї иньших країв.

Коли, отже, науковий розвій Товариства перевисшив може й надії, далеко не так пішло з розвоєм матеріяльних засобів. Товариство на початку мало доходи тільки з друкарні - одинокого свого маєтку; членські вкладки рідко переходили за 300-400 гульд. на рік (лише в р. 1896 виїмково дійшли 900 гульд.) Була надія, що правительство відповідно розвитку наукової роботи буде підпирати Товариство своїми запомогами, дійсне Австрийське міністерство просьвіти і краєвий сойм Галицький не зістались зовсім байдужими, визначаючи з р, 1895 певні запомоги, але сї запомоги збільшали ся дуже помалу. Досить сказати, що на р. 1897 Товариство дістало субсидий лише на 4500 гульд. (2000 від міністерства осьвіти, а від сойму краевого: на видавництва наукові 1000, задля комісиї археографічної 1000 і на виданнє "Історичної бібліотеки" 500). Люде, обзнайомлені з широким кругом видавництв Товариства, висловляли своє здивованнє: що Товариство при таких малих фондах спромоглося стільки видавати, і дійсне се було можливо лише завдяки безкористній праці співробітників, що „не побирали гонорару за свої праці. Але і на покрите таких мінімальних видатків далеко не стає урядової і краєвої запомоги, і видатки покривали ся з доходів друкарні та з жертв деяких патріотів : - галицьких і українських. Р. 1896 кошти видавництв винесли коло 10000 гульд.,

бюджет на р. 1897 підріс ще о 3000 ґульд. і, розумієть ся, з розвоем роботи наукової мусить і далі зростати. Тимчасом на відповідний зріст запомог при теперішніх обставинах надії нема. Тож для запевнення дальшого розвою товариству і досягнення його початкової мети: засіювання Українсько-руської Академії наук комітет, зложений для призбирання фондів на сю мету вдаваеть ся до всіх вп. земляків, прихильних культурному розвою україисько-рус[ь]кого народу за матеріялною запомочью.

Не кажучи вже, що далеко меньші народи славянські, як чехи, серби, хорвати, випередили нас на сьому шляху, засновапиє Українсько-руської Академії наук становить річ многоважну і високо пожадану з богатьох причин. Лише громадська інституция українсько-рус[ь]ка як Академія наук, збогачена матеріяльними коштами і зміцнена скупленими коло неї культурно-науковими силами, могла бы за теперішними обставинами занятись на ширшу руку приготовлением наукових робітників, органїзациєю наукової роботи, зібраиєм памяток народнього життя минулого і сучасного і т.н., і тим стати могутною підіймою національного культурного житя. Вже самий розвій наукової дїяльности Товариства найліпше показав, яку пекучу потребу має Українсько-руський нарід в таких наукових інституциях, як Товариство, а ще більше — як Академія наук. Сю свою, національну потребу українсько-руський нарід мусить своїми силами і задовольнити, не сподіваючись на поміч звідкись инде. Але ж самим україисько-руським землям Австриї, що становлять лише малу, може сему частину українсько-руської землі, до того дуже убогу матеріяльно, повинні в тім помогти земляки з иньших богатїйших частин України-Руси. Ми, отже, певні, що всї земляки, в яких не згасла любов до свого народу та його осьвіти і поступу, обізвуть ся на наш заклик і по спроможності візьмут своїми жертвами участь в утворенні наукового фонду Українсько-руської Академії наук.

Грошові жертви можна пересилати через банки, або вислати почтою на адресу Товариства (Австрія, Львів (Lembcrg), Академічна, 8, Наукове товариство імени Шевченка - Śewćcnko-Gcselschaft der Wissenschaltcn) або голови Товариства (Австрия, Львовъ (Lcmbcrg), Професор упїверситета М.Грушевський - Univcrsitats Rrof'cssor

LHruschewskyj), або касира Товариства (Львовъ (Lemberg), кадемічна, 8, Вп. Кость Паньківський -Wgb. K.Pankowskyj)

Просимо сказати при тім, чи жертва призначаєть ся на текучі лдатки Товариства, чи на фонд академічний, чи на яку спеціяльну ету. Коли б хто не бажав, щоб його йменнє дано було до убличної відомосте, має се теж зазначити. Просимо також ширити ей заклик наш межи людьми прихильними і збирати між ними кладки на туж справу.

У Львові 1897 [p.]

За Комітет озбирання на фонд Наукового товариства імени ІІевченка

Михайло Гру шевський Др. Демян Савчак

професор університету член Виділу краевого

К ость Паньківський директор Інституту св.Миколая

ЩІА України (Київ), ф. 1235, on. 1, спр.75, арк. 1- 2 зв. Правлена коректа.

№2.1919, 8 жовтня. Проект утворення

Українського соціологічного інституту,

складений М.С.Грушевським

В нинішніх обставинах, юли в цілім світі йде велика боротьба старого з новим, старих мілітарних і буржуазних правительств з соціялістичними і радикальними течіями, коли широкі громадські круги старого і нового світу шукають підстав для нової організації соціяльних і політичних відносин, Українська Народня Республіка, українські партії, українське громадянство ніяк не можуть обмежуватись самим дипльоматичним представництвом. Треба шукати зв'язків в ріжних сферах громадянства, і то не тільки серед сфер тепер впливових і владущих, але і в опозиційних, радікальних і соціялістичних, кругах наукових і публіцистичних. Опінія, котра робиться там, велико впливає навіть на нинішні правительства та їхню політику, а треба мати огляд і на ті круги, які можуть добути вплив або й узяти керму в свої руки в найблищих часах. В сім напрямі дипльоматичні представництва навіть при

найкращій волі і здобностях не можуть нічого зробити, для них зв'язки¹ з кругами опозиційними часто бувають неможливими, наші ж місії не завше вміли зробити і то, що могли. Против нас не тільки інсинуації і брехні наших ворогів - польських, російських і инших, але і повна неосвідомленість європейського і американського громадянства, повний брак наукової літератури на світових мовах, повна недостача інформації, повний брак зв'язків українства з культурними і громадянськими кругами. Про се не дбалось загодя, зусилля одиниць, полишених своїм власним силам, розбивались о трудности (знаю це з власного гіркого досвіду) і тепер це міститься на нас. Треба бодай тепер братись до сього, нагоняти страчений час, працювати гарячково, але ж зручно і ощадно, не гублячи даремно коштів, стараючись витягнути з них як найбільше користі. Першою умовою для сього являється утворення бази постійної солідної, забезпеченої в своєї роботі на ряд літ. Така база уявляється мені в формі Українського соціольогичного інституту в, найбільш інтернаціональному цен­трі - Женеві¹. Програма сього інституту була б така.

А. Слідити за соціяльним рухом світовим й за соціольогічпими досвідами та популяризовати їх результати для українського громадянства.

Б. Утримувати зв'язки з інтернаціональними та національними організаціями, котрі виражають собою сучасний соціяльний рух, та представляти в них українську національність.

С. Інформувати їх про соціяльний український рух і українську літературу.

Для сього Інститут повинен роспоряджати науковими силами, бібліотекою, коштами на зносини, зноси і видання. Приступаючи до його організації, треба мати забезпечення принаймні на два роки.

¹ Преамбула першого варіанту інша:

Нинішні обставини вимагають сильної, постійної, організованої праці в інтересах українських соціялістичних партій, української демократії, української національности, української республіки, систематично оббріхуваної нашими ворогами, а в дечім діскредитованої і виступами її заступників. Але для такої праці потрібна тверда, солідна, забезпечена база. Вона представляється мені в формі „Українського соціольогічного інституту" - найбільш інтернаціональнім центрі - Женеві і я берусь його організувати негайно.

Рахуючи можливо економно, я уявляю його бюджет так:

Видатки мінімальні

I. Видатки необхідні:

а) персонал (завідатель, секретар, адюнкт і писарі-перекладачі)
на рік 96000 швейцарських] ф[ранків], на два роки 192000 шв.ф.;

б) помешкання, упорядження канцелярії та бібліотеки -- перший
рік 60000, другий рік 40000, разом на два роки - 100000 шв.ф.;

в) кошти подорожі і зносин по 10000 шв.ф., 200бЬ шв.ф.
Разом 312000 шв.ф.

II. Видатки конче потрібні:

а) на видання інституту по 50000 річно - 100000 шв.ф.;

б) субсідія на видання „Europe Orientale" чи иншого спільного
органа соціялістичних груп „Малих народів" в розмірі одної
четвертої річного бюджету по 40000 шв.фр. - 80000 шв.ф.;

в) на взноси і представництво в Інтернаціоналі та инших
подібних організаціях по 70000 - 140000 шв.ф.

Разом 320000 шв.ф.

Се бюджет мінімальний, в інтересах успіху і розвитку роботи деякі позиції було б дуже бажано збільшити, а саме:

По першому а) додати на утримання кількох (3-6) членів-співррбітників або стіпендіантів на два роки 180000 до 360000 шв.ф.

По першому б) на поширення помешкання і бібліотеки 40000 до 60000 шв.ф.

По другому а) на збільшення видань ще 20000 першого року і 80000 другого року.

По другому в) 60000 - 120000 на два роки. На організацію філій в головнійших центрах світу - першого року 100000 до 200000 шв.ф., другого року 200000 до 400000 шв.ф. і так по можливости на два роки від 580000 до 1240000 шв.ф.

Отже, мінімальна цифра, котрою можна б було щось почати -це 312000 швейцарських франків, а 1372000 шв.ф. - роскішиа, з котрою можна б було навіть в теперішніх тяжких часах організувати щось таке, чим можна б було похвалитись.

В інтересах самостійносте і незалежносте напряму і діяльносте

Інституту від яких-небудь змін правлення пропоную його як автономну інституцію, яка фінансується нинішнім українським соціялістичним правительством на два роки і може згодом поновити прозьбу поновити субсідію,. коли українське правительство буде для того відповідним.

Женеву уважаю найкращим осідком не тільки як традиційний інтернаціональний центр, де є багато національних організацій ріжних малих народів, але і з огляду, що в лютим 1920 - тому справа негайна - там має бути конгрес Інтернаціоналу, на котрій не можна іти з порожніми руками, а можливо що там буде і осідок і Ліги Націй².

Підписав:

ПрофесорМихайло Гру шевський 8 жовтня 1919 р.

ЦДІА України (Київ), ф.1235, on. І, спр. 66, арк. 1-2 зв., 3-6. Оригінал, машинопис з виправленнями.

Опубл.: Філософська і соціологічна думка. - 1992. -N° 7. - С. 115-118.

№3.1919, 20 жовтня. Проект підготовленого М.С.Грушевським закону про Український . соціологічний інститут

Проект законопроекту про Соц[іольогічний] інст[итут]

1. Асігнується проф. Мих.Грушевському 1872000
швейцарських] франків на організацію Українського соціо-
льогичного інституту в Женеві з філіями в иньших містах згідно
з предложеним пляном.

2. Український] соціологічний] інститут має бути автономною

' В першому варіанті додатково:

Тому вважаю й заснованнє Інституту справою негайною. Кредит треба
асігнувати або готівкою, або ордером на берлінського агента, Гр. Н.Супрука, в
швейцарських франках або иншій європейській валюті по курсу (на приватну
людину) йде 3 до 4 марок, бо курс змінний. Те, що коштуватиме Інститут,
коштує одна місія, і я думаю, що українське представництво в соціалістичнім
світі варто не меньше, ніж дипломатичне представництво в котрій-небудь
столиці.
26.VIII.1919 Мих.Грушевський

нституцією, яка правитиметься по своєму регуляміну, виробленому іагальними зборами членів згідно приціпам, виложеним у пляні.

3. Український] соціол[огічний] інститут надалі діставатиме іержавні підмоги за кождоразовим поданнєм, внесеним ним до травительства, по розгляді його відповідними інстанціями.

Плян організації УСІ

1. Український] соціологічний] інститут засновується задля
утворення тісних і постійних зв'язків між українським] соціяльним
ікитєм і світовим соціяльним рухом, і має для того:

а) слідити за соціяльним світовим рухом та соціольогичними
дослідами і популяризувати їх результати для українського
громадянства;

б) утворювати зв'язки з інтернаціональними та національними
організаціями, котрі виражають собою сучасний соціяльний рух та
представляють в них українську національність;

в) іно^юрмувати їх про соціяльний український рух і українську
літературу.

2. Для осягнення сеї мети Інститут організує бібліотеку і архив,
публікує видання, бере участь в конференціях і конгресах, які
входять в сферу його інтересів, і закладає свої філії, по можли­
восте, в головнійших світових центрах.

3. Головний осідок Інституту тепер визначається в Женеві,
ухвалою загальних зборів Інституту він може переноситись.

4. Проф. Грушевський з одержаною від Празької місії сумою
(коло 28 тис. швейцарських] франків) розпочинає тепер же
передвступні заходи по організації Інституту. По одержанню
асігновки він запрошує з людей, які виявили свою здібність в
працях, вказаних програмою Інституту, по рекомендаціям поважних
інституцій, або за порозуміннєм з громадськими організаціями двох
або трьох співробітників, котрі разом з проф. Грушевським, яко
головою Інституту, порядкують справами Інституту і запрошують
до нього членів тим же способом протягом першого року, рахуючи
від одержання асігновки.

5. В нагороджуванню праці членів Інституту приймається
принціп, що постійну щомісячну платню одержують тільки ті

члени, які безпосередньо працюють в бюро Інституту або його філіях. Инші дістають окремі гонорари за праці, їм поручені, кошти дороги на загальні збори і презенційну марку на час їх сесії, оскільки дійсно, на них прибудуть. Збори сі по змозі зв'язуються з інтернаціональними з'їздами; в яких пожадана участь членів Інституту.

6. Перші загальні збори мають бути визначені головою Інституту по кінченню першого року його істнування. Сі збори мають перевести контролю господарства Інституту за попередній час і ухалити регулямін внутрішнього правління Інституту, котрим воно-від сього часу має нормуватись.

У Празі 20.Х. 1919 М.Грушевський

ЦДІА України (Київ), ф.І235, on. І, спр. 66, арк. 7-8 зв. Оринінал, машинопис з виправленнями Опубл.: Філософська і соціологічна думка. — 1992. —.№ 7. - С. 118-119.