Р о з а і л5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

При підніманні ваги, різких рухах та інших фізичних наванта­женнях, що супроводжуються під­вищенням внутрішньодискового тиску може виникнути надрив і тріщина фіброзного кільця, через які випинаються фрагменти драг­листого ядра — так звана грижа диска. Вона стискує нервові корін­ці, судини або частину спинного мозку і клінічно проявляється рап­товим болем у спині у вигляді прострілу (люмбаго) в ногу, руку, по міжреберному проміжку. Хво­рий через різкий біль не може каш­ляти, чхати, голосно розмовляти і, тим більше, рухатись. При втяг-ненні у процес зв'язкового апарату хребта виникає не властива хреб­цевому сегменту рухливість, тобто зміщення хребців, що, у свою чер­гу, обтяжує перебіг остеохондрозу. Захворювання викликає постійне напру­ження одних м'язів хребта і атрофію інших, рухові та трофічні розлади, пору­шення постави аж до сколіозу.

При ураженні шийного відділу хребта у хворих виникає ниючий, стиску­ючий, рвучий, пекучий біль в задній і боковій ділянці шиї, потилиці, плечі. Він поширюється на руку і може викликати біль у серці, що імітує стенокардію і примушує пацієнта звертатись до кардіолога. Інколи характер болю при ура­женні дисків середньогрудного відділу хребетного стовпа нагадує біль при гас­триті або виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. Хворі на остеохондроз шийного відділу хребта часто скаржаться на головний біль, підвищену дратів­ливість, депресію, затерплість рук по ночах, що змушує їх вставати і розмина­ти м'язи кінцівки.

При попереково-крижовому остеохондрозі хворі скаржаться на біль, пе­чіння та простріли у попереку, біль по ходу сідничного нерва, затерплість ніг, мерзлякуватість, судоми в литкових м'язах і та ін. Прогресування захворюван­ня тягне за собою значну атрофію м'язів і у важких випадках виникає параліч окремих м'язів кінцівки, що утруднює рух, порушує ходу.

Клінічна картина артрозів характеризується хронічним перебігом захво­рювання з періодичними загостреннями процесу і ремісіями. Тривалість гос­трого періоду та його важкість залежать від локалізації процесу, анатомічних змін у місці ураження, супутньої патології і причин, що викликали захворю­вання. Клінічний перебіг вторинних артрозів, що виникли після деяких артри­тів, внутрішньосуглобових переломів, розривів зв'язкового апарату та внаслі­док гормональних порушень і обміну речовин, більш складний.

Лікування артрозів комплексне і скла­дається, в основному, із застосування ме­дикаментів, що зменшують біль та знижу­ють м'язові напруження, ортопедичних методів, дієтотерапії, засобів фізичної реа­білітації, мануальної терапії.

Лікарняний період реабілітації. Хво­
рих в гострий період захворювання, пере­
важно, госпіталізують і призначають пос­
тільний чи напівпостільний режим. У цей
період використовують такі засоби фізич­
ної реабілітації: ЛФК, лікувальний масаж, ^Рис" ⁵'²⁸" ^ф*^ксатоР ^ш"^{йного 8ІДДІЛ}*
,. . . хребта типу Шакца