Фізичка реабілітація


Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів


 


Рис. 5.20.Вправи, що

сприяють відтоку жовчі

з жовчного міхура

створення глибокої гіперемії, покращання дренажної функції жовчного міхура і жовчних шляхів, усунення застою і попередження утворення жовчних каменів, нормалізація фІзико-хімічних властивостей жовчі. Застосовують солюкс, грілку, УВЧ-терапію, мікрохвильову терапію, діадинамотерапію, індуктотермію, меди­каментозний електрофорез, ультразвук, ванни за Гауффе для верхніх кінцівок, УФО. При гіпокінетичній формі дискінезії жовчного міхура призначають елект­ростимуляцію його ділянки та правого грудочеревного нерва. Цим хворим ре­комендують пити мінеральну воду середньої та високої мінералізації (смирнов-ська, слов'янівська, єсентуки 17 та ін.), а з гіперкінетичною дискінезією — ма­лої і середньої мінералізації (нафтуся, березівська, кримський нарзан та Ін.).

Шслялікарняний період реабілітаціїпроводиться в поліклініці, санато­рії. Застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, працетерапію.

Лікувальну фізичну культуру використовують за III періо­дом. її завдання: нормалізація діяльності ЦНС і нейрогуморальної регуляції


функцій печінки та жовчовивідної системи; попередження дискінезій і загост­рення захворювання, максимальне подовження ремісії; стимулювання обміну речовин, крово- та лімфообігу у черевній порожнині, моторно-екскреторної функції шлунка І кишечнику; зміцнення м'язів живота та тазового дна, загаль­не зміцнення організму; адаптація до фізичних навантажень виробничого і по­бутового характеру. Використовують лікувальну і ранкову гігієнічну гімнасти­ку, гідрокінезитерапію, теренкур, піші прогулянки, лижні, катання на велоси­педі, ковзанах, плавання, веслування, спортивні та рухливі ігри.

Комплекси лікувальної гімнастики складають із загальнорозвиваючих і спеціальних вправ — дихальних, на розслаблення, дренажних і для м'язів жи­вота. У методиці занять зберігаються особливості виконання вправ та наванта­ження, як І у попередні періоди ЛФК. В іншому вона, практично, мало чим від­різняється від тієї, що використовують при хронічних колітах з відповідними порушеннями моторно-евакуаторної функції кишечнику.

Лікувальний масаж застосовують у вигляді сегментарно-реф­лекторного і класичного масажу з тією самою метою, що у попередній період реабілітації. Однак інтенсивність його у цей період вища.

Фізіотерапію призначають для нормалізації функціонального ста­ну нервової системи, жовчоутворювальної функції печінки та фізико-хімічних властивостей жовчі; стимуляції дренажної функції жовчного міхура і жовчних шляхів; покращання обмінних процесів і крово- та лімфообігу в черевній по­рожнині; загального зміцнення організму. Застосовують парафіно-озокеритні та грязьові аплікації, солюкс, мікрохвильову терапію, індуктотермію, ультраз­вук, ванни прісні, хвойні, радонові, пиття мінеральної води, кишкові проми­вання, кліматолІкування. Використовують електростимуляцію правого грудо­черевного нерва для рефлекторної стимуляції випорожнення жовчного міхура, а також його ділянки при атонії стінок жовчного міхура.

Працетерапію застосовують для підтримання загальної фізичної і професійної здатності та нервово-психічного тонусу пацієнтів. Корисні робо­ти на свіжому повітрі, у садку, на присадибній ділянці.

В цей період пацієнтам показано санаторно-курортне лікування на баль-неопиттєвих і кліматичних курортах.

Спланхноптоз

Спланхноптоз-— опушення органів черевної порожнини. Захворювання виникає внаслідок постійних фізичних перенапружень, ослаблення м'язів жи­вота та тазового дна, розтягнення зв'язкового апарату, численних ускладнених пологів, вродженої нервово-м'язової астенії, значного схуднення, порушень постави, малорухливого способу життя. Хворі скаржаться на біль під грудьми, в правому підребер'ї та ділянці пупка, що підсилюється після їди, тривалої ходьби і фізичної праці, підвищену втомлюваність, дратівливість, зниження працездатності. У хворих порушується моторно-евакуаторна функція кишеч­нику, з'являються диспептичні явища, здуття живота, запори.


 




Фізична реабілітація


Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів


 


Спланхноптоз лікують комплексно і проводять лікування, переважно у по­ліклініці. Використовують спеціальні бандажі і ремені для утримання опу­щених органів, дієтотерапію, загальнозміцнюючі заходи, серед яких велику ва­гу мають засоби фізичної реабілітації.

Лікувальну фізичну культуру призначають для створення міцного корсету з м'язів живота та промежини і зміцнення усієї м'язової сис­теми; покращання функції травної системи; підвищення тонусу ЦНС і загаль­ної фізичної та професійної працездатності. Використовують ранкову гігієніч­ну та лікувальну гімнастику, самостійні заняття, гідрокінезитерапію, лікуваль­ну ходьбу, прогулянки пішки, на велосипеді, лижах, веслування.

Комплекси лікувальної гімнастики складають із загальнорозвиваючих, ди­хальних і спеціальних вправ: повороти, відведення, приведення і обертання стегон, втягування відхідника, піднімання ніг, таза, присідання, ходьба схрес-ним кроком. Особливостями методики є:

• по-перше, застосування вправ, при виконанні яких органи черевної по­рожнини зміщуються до діафрагми, а не навпаки;

• по-друге, суворе дотримання вихідних положень, що сприяють відновленню нормального розташування внутрішніх органів і зміцненню зв'язок (лежачи на спині з піднятими нижніми кінцівками, колінно-ліктьове, упор стоячи на колінах);

• по-третє, протипоказані вправи, що зміщують органи черевної порожнини і натягують зв'язковий апарат (різкі ривкові рухи, підскоки, стрибки, біг, піднімання ваги понад 5 кг та ін.). При виконанні деяких вправ рекомендується втягувати жи­віт при вдиху, що підсилює дію рухів на органи черевної порожнини. Після закін­чення заняття доцільно відпочити лежачи на спині з трохи піднятим, з допомогою подушки, тазом та напівзігнутими ногами. Таке положення забезпечує розслаблен­ня м'язів живота, нормальне розташування і спокій органам черевної порожнини.

Курс ЛФК поділяють на два періоди. УІ період (рис 5.21), що триває 4-6 тиж, не застосовують вихідні положення сидячи та стоячи, обережно навантажують м'язи живота. Тривалість лікувальної гімнастики 15-20 хв, амплітуда рухів повна, темп повільний та середній. У цей та наступний періоди не рекомендується уріз­номанітнювати та швидко міняти комплекс, тому що тільки після засвоєння пра­вильного виконання вправ починає виявлятись лікувальний ефект занять.



УII період (рис. 5.22) навантаження збільшують, включають вправи, що спри­яють зміцненню м'язів всього тулуба, і такі, що коригують поставу. Курс лікуван­ня продовжується до досягнення клінічного ефекту. Для його підтримання необ­хідно виконувати щоденно фізичні вправи по 20-30 хв протягом усього життя.

Лікувальний масаж призначають для зміцнення м'язів живота і всього організму, повернення органів черевної порожнини у нормальне фізіо­логічне положення, покращання діяльності травної системи, підвищення за­гального тонусу організму. Використовують місцевий масаж живота, загаль­ний ручний і підводний душ-масаж, самомасаж.

Фізіотерапію використовують для покращання тонусу і скоро­чувальної здатності м'язів живота і тазового дна, стимуляції моторно-ек­скреторної функції шлунка і кишечнику, підвищення загального тонусу і загар­тування організму. Призначають електростимуляцію, діадинамотерапію,


Рис. 5.21. Комплекс вправ лікувальної гімнастики для хворих із спланхноптозом на перші 4-6 тиж занять (за В.Л.Степановим, 1979)


 




Р о з а і л 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

індуктотермію, ультразвук, ультрафіолетове опромінювання, парафіно-озоке-ритні аплікації, ванни прісні, хвойні, перлинні, душ, обливання, обтирання, по­вітряні і сонячні ванни, кліматотерапію.

Працетерапію застосовують для підтримання загальної побутової та професійної здатності і нервово-психічного тонусу пацієнтів. Рекомендують робо­ти на свіжому повітрі, у садку, на присадибній ділянці без тривалого копання зем­лі, різких поворотів тіла вбоки, зіскакувань, сильних напружень м'язів живота

5.4. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОБМІНУ РЕЧОВИН

Порушення обміну речовин не тільки супроводжують більшість патологіч­них станів, але й виявляються як самостійні захворювання. Серед них найпоши­ренішими є порушення жирового обміну (ожиріння), вуглеводного (цукровий ді­абет) і білкового (подагра). Ці хвороби не існують ізольовано, як порушення од­ного виду обміну, а є такими, при яких виникає сполучення різних порушень об­міну речовин. Так, подагра часто поєднується з ожирінням та діабетом, а діабет супроводжується змінами як білкового, так і вуглеводного обміну. Захворюван­ня обміну речовин викликають морфологічні і функціональні порушення в сер­цево-судинній, травній та Інших системах організму, суглобах. Причиною хво­роб можуть бути порушення регулюючої функції ЦНС, зміни в діяльності залоз внутрішньої секреції, спадковість, стреси, інфекція та інтоксикація, гіподинамія.

Захворювання обміну речовин лікують комплексно, застосовуючи медика­менти, гормони, дієтотерапію, засоби фізичної реабілітації.

5.4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації

Лікувальну фізичну культуру при захворюваннях обміну речовин застосовують на всіх етапах реабілітації хворих. Лікувальна дія фізич­них вправ проявляється, в першу чергу, трофічним впливом на організм. Осно­вою його є покращання окисно-відновних процесів, що виникає за рахунок пок­ращання крово- та лімфообігу, постачання кисню та поживних речовин кліти­нам і більш ефективного їх засвоєння, активізації, видалення продуктів обміну.

Фізичні вправи підвищують споживання м'язами глюкози, жирних кислот і кетонових тіл, що зменшує вміст цих речовин у крові і суттєво впливає на лі­кування діабету. Доведено, що при введенні інсуліну на фоні дозованого фізич­ного навантаження помірної інтенсивності зниження рівня цукру в крові біль­ше порівняно зі спокоєм. Цукрове навантаження в поєднанні з фізичним спри­чиняє майже у два рази менше підвищення рівня цукру в крові, ніж без м'язової роботи. Все це вказує на те, що під впливом фізичних вправ підсилю­ється дія інсуліну, покращується здатність організму хворого засвоювати глю­козу, підвищується стійкість його до прийому вуглеводів, зменшуючи небезпе­ку виникнення діабетичної коми.


"s,



Фізична реабілітація






Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 1930; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2018 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.