Хмельниччина 1648-1657 – визвольна війна укр. народу.
Чинники, які сприяли активній нац.-визв. боротьбі: слабкість королівської влади та прогресуюче посилення відцентрових тенденцій у Речі Посполитій, зміцнення крупного феодального землеволодіння.
Б. Хмельн. був творцем збройних сил повсталого укр. народу. Француз П. Шевальє у своїй хроніці1663 «Про війну козаків з поляками» відзначає, що саме масова участь населення у Визвольній війні мала фатальні наслідки для польського війська. Заслуга Хмеля полягає саме в тому, що він протягом 1 року війни за доп. досвідченої козацької старшини зумів створити з розрізнених селянських і козацьких загонів, які діяли під час повстання, народно-визвольну армію. Він вийшов із Запорозької Січі з 3-4 тис. повстанським загоном, не рахуючи 4-тисячного татарського загону Тугай-бея, присланого кримським ханом йому на допомогу. Під Зборовомчисельність війська досягла 360 тис. чол.- нечуваної, як для того часу, кількості. Армії, які брали участь у Тридцятилітній війні, не перевершували 40-50 тис. чол. Хмель перетворив селянські загони у дисципліновані полки, які перемагали польсько-шляхетське військо.З ім'ям Хмеля пов'язано створення козацької кінноти як роду військ. Осн.род військ укр. козацтва в XVI - 1пол. XVII ст. була піхота. Вона вважалася тоді найкращою в Європі. Козаки-кіннотники виконували завдання підтримки піхоти. Хмель1-е у козацькому війську організував спеціальні окремі формування кінноти.
Артилерію, також створив Хмельницький. Спочатку у повстанців було тільки кілька гармат, які їм дали запорожці. Під Берестечком 1651 р. козацька армія мала понад 100 гармат. Наприкінці війни артилерійський парк 400 гармат. Кількість гармат збільшилася шляхом організації і розширення їхвиробництва у полках, а також за рахунок трофейних. У результаті в ряді битв, зокрема," під Зборовом, Берестечком, Білою Церквою та Охматовом, козацька артилерія перевершила польську. Хмельницький закріпив за кожною гарматою постійну обслугу +упряжка коней, а дрібнокаліберні гармати поставив на двоколісні візки. Це був прообраз майбутньої тачанки.
Хмель розробив воєнну доктрину і визначив осн. принципи стратегії козац. війська у 1648-57. Перемоги у війні проти Речі Посп. можна досягти шляхом знищення головного угруповання сил на зх. театрі воєнних дій. Тому булоmax забезпечення його необхідними засобами і силами, зосереджуючи там основні війська своєї армії. На пн театр війни, проти литовських військ, він посилав порівняно невеликі загони.
Хмель проводив лінію активного, рішучого наступу і концентрованого удару, що вирішило долю битв на користь повстанців під Корсунем, Пилявцями, Зборовом. Шукав ворога і завдавав удару, вміло викор. рельєф місцевості, 1им починав битву, тримаючи в руках ініціативу, нав'язував свою волю противнику, застосовуючи резерв для остаточного розгрому ворога. Корсунська битва, Хмель, з 15-тис. повстанським військом, примусив 20-тис. польсько-шляхетську армію залишити зайняті нею позиції, а потім прийняти бій на незручній для польської кінноти пересіченій місцевості у Гороховій Діброві. Спуск возів і артилерії в глибокий яр 6-тис. резерв Кривоноса, що вдарив із засідки, остаточно вирішив долю 2ої битви війни.Хмель не витрачав часу на облогу фортець. Перемоги у війні він добивався у ході польових боїв, зав'язати бій з основними силами противника і розгромити їх. Фортеці здобуваються тільки небезпечніін. обминаються чи в облогу.
Жовті Води повстанське військо за наказом свого гетьмана охопило військо С. Потоцького і Шемберга з флангів і вийшло в його тили + розвідницьке мистецтво + фортифікаційне мистецтво земляні укріплення, самоокопування стрільців. Табір, що був найважл. елементом козацької тактики в умовах рівнинної степової місцевості (зсунутих докупи і скріплених у кілька рядів возів, які оточували військо).
Б. Хмельницький піднявся на найвищі шаблі тодішнього світового воєнного мистецтва. Сучасники порівнювали його з Ганнібалом та іншими відомими полководцями античності, що вважалися еталонами воєнного генія. Ген. Старшина: ФілонДжалалій, Кіндрат Бурляй, Федір Вешняк-Якубович, Іван Гиря, Іван Ганжа, Максим Нестеренко. Максим Кривоніс та ін.
Нац. Револ. на укр. землях, увінчалася появою 1948 на політ. карті Європи нового державного утворення — Української держави (Війська Запорозького). Становлення її спричинило істотні зміни в геополітичній обстановці в регіоні.
Дата добавления: 2014-12-22; просмотров: 1088;