Битва під Берестечком. Кампанія 1653

Козацький табор став напроти польського, на милю, над Пляшівкою. Місце не було вигідне, бо терен був горбковатий, а над річкою тяглися широкі багна. Під Берестечко прийшов і хан Іслам Герай із ордою і став оддалік за козац. табором. Укр. військо рахували на 100000, татар на 80000, поляків до 160.000; боєвого війська було значно менше. Найбільша битва за Хмельниччини. 28 черв 1651 почалися бої гарцівників, на нерівномутерені, що відділяв обидва табори. 29. червня, полякизначною силою виступили на козацький табор, що не був іще упорядкований. Хмель ударив на них з боку і відтявпольське військо від його табору; лягло 7000 поляків, козаки добули 28 корогові прапор гетьмана Потоцького. 30 черв поляки з доп. артилерії польська кіннота переламала козацькі лави й сильно їх погромила: орда серед панічного сполоху почала втікати. Щоб заспокоїти татар, Хмель із Виговським подалися до ханського табору. Хан захопив гетьмана зі собою і з цілим військом відійшов зпід Берестечка. Зчинилася метушня старшина з великим трудом привернула лад. Гетьманом обрано Джалалия, потім Матвія Гладкого. Козаки побудували мости на річках, за доп. возів і всякого воєнного знадібя, щоб загатити болота.

Зчинилася метушня 10 лип1651 чернь кинулася тікати наосліп. Багато людей потонуло в багницях та озерах. Залишилася й частина пушок. Це була катастрофа.

Хмеля чекали нові невдачі. Одруживши сина Тимоша з дочкою В.Лупу Розандою, він планував посилити вплив на Молдавію та зміцни ти міжнародні позиції Укр. держави, забезпечивши їй надійний кордон на цьому відтинку. Включення Молдавії у сферу укр. політ. інтересів насторожило Туреччину. Проти цього також виступила коаліція волоського й трансільванського князів. Вони скинули з престолу В.Лупула та обложили стару столицю Сучаву. Двічі квітні та липні - серпні 1653Тиміш на чолі козацького війська ходив рятувати свого тестя й доп. тому повернути престол. Нерозважлива політика молодого Тимоша, якого провокував на необдумані дії В.Лупула, призвелидо його загибелі на поч. вересня, і підштовхнула Валахію і Трансільванію до утв. із Річчю Посполитою антиукр. коаліції. Після зміщення з престолу В.Лупу до них приєдналася й Молдавія. Кін.серпня 1653в похід на Укр. вирушив польський король Ян Казимир. Жовень під м.Жванець(Хмельницької обл.) 30-40 тис.укр. армія спільно з татарами оточила шляхетське військо, що нараховувало близько 50 тис. чол. Значних боїв не було, але поляки потерпали від холоду, хвороб та нестачі продовольства. Втративши померлими понад 10 тис. чол., вони були готові капітулювати. 16 грудня кримський хан, як колись під Зборовом, уклав із Польщею сепаратну угоду, здобувши право брати ясир серед населення Галичини й Волині. Порозуміння між Польщею та Кримом при пасивності Туреччини ставило Україну в тяжке становище. Укр. військо, незважаючи на ряд гучних перемог над поляками, не може постійно протистояти невгамовним намаганням шляхти відвоювати Україну. Для забезпечення остаточної перемоги над поляками потрібна була надійна підтримка ззовні. Такою силою могла стати Московська держава.