А світова війна . Галицька битва.

Галицька операція, іменована в історії світової війни Галицькою битвою, тривала понад місяць (33 дні) і призвела до розгрому австро-угорських армій. Битва відбувалася між річками Вісла і Дністер.Усього в ній діяло понад 100 піхотних і кавалерійських дивізій, або більше півтора мільйона чоловік.

Галицька битва(18 серпня – 26 вересня 1914 р) – стратегічна операція, яку зазвичай розчленовують на декілька взаємозалежних операцій. До першого етапу битви (18 серпня – 3 вересня) належать Люблін-Холмська операція (зустрічний бій біля Красника між 1-ю австрійської та 4-ю російською арміями і біля Томашова – між 4-ю австрійської та 5-ю російською арміями); Галич-Львівська операція (зустрічний бій на р. Золота Липа і бій на Гнилий Липі, проведені 8-ю і 3-ю російськими арміями). До другого етапу битви (3-12 вересня)відноситься Городоцький бій, даний 8-й і 3-й російськими арміями, і другий наступ 9, 4 і 5-ї російських армій. Третій етап битви – це переслідування австро-угорських військ (12-21 вересня).

Австрійське командування передбачало завдати головного удару силами своїх 1-ї та 4-ї армій між Віслою і Бугом у північному напрямку, 3-тя армія прикривала район Львова. Російські війська налічували понад 1 млн осіб (іноді вказується цифра 1,2 млн), австрійські війська налічували від 800 тис. до 1 млн осіб (з угорськими підкріпленнями, що підійшли в ході битви). Хід події Австрійці також не зовсім правильно розрахували головний напрям російського удару.

У ході битви російський правий фланг (4-та і 5-та армії) провів важку Люблінсько-Холмську операцію (23 серпня – 2 вересня). Замість успішного наступу на Львів з півночі російські війська тут під натиском австрійської армії стали відходити від міст Краснік і Томашув на північ. Лівофлангові армії: 3-тя армія під командуванням генерала Рузського (з району Дубна) і 8-ма під командуванням генерала Брусилова (з району Проскурова), проводячи Галич-Львівську операцію, 19 серпня розгорнули успішний наступ у напрямку Львова і Галича.

На притоках Дністра річках Золота Липа (26-28 серпня) і Гнила Липа (29-31 серпня) було подолано опір австрійських військ, і вони стали відступати. Частини австро-угорської армії, складені з угорців, почали масово кидати фронт. Спроби контрударів, організованих фон Хетцендорфом і Брудерманом, успіху не мали.

З вересня російські війська зайняли Львів, 4 вересня – Галич. 2-4 вересня Іванов надав своїй північній групі великі підкріплення і скомандував загальний наступ з метою притиснути австрійців до річки Сян. Наслідки для австрійських військ: зазнали великої поразки, втративши до 325 тис. убитих і поранених, 130 тис. полонених.

Втрати росіян були помітно меншими – 225 тис. убитих і поранених, 40 тис. полонених. На фоні важкої поразки під Танненбергом перемога в Галичині була вкрай важлива для Російської імперії, котра виконала свій союзницький обов’язок перед Антантою (зокрема, на якийсь час врятувала Сербію).

Для Галичини битва означала початок кількох місяців російської окупації і гонінь на все українське. За розпорядженнями генерал-губернатора «звільненої» Галичини графа Г. О. Бобринського закривались українські школи, газети, друкарні, відбувались масові арешти і депортації української інтелігенції углиб Росії.