А світова війна . Горлицький прорив.

Горлицький прорив1915, здійснений німецько-австрійськими військами 19-22 квітня (2-5 травня) проти російського Південно-Західного фронту під час 1-ї світової війни 1914-1918рр.

Російські війська Південно-Західного фронту, що опанували карпатські проходи, погрожували виходом на рівнини Угорщини. Нависла загроза остаточного розтрощення Австро-Угорщини, розпаду імперії Габсбургів. Німецьке верховне командування вирішило випередити цю загрозу – початковий план Горлицької операції, мав важкі наслідки для всього російського фронту.

Для проведення операції використовувалися всі можливі війська. Великі сили перекидалися з французької фронту. Прорив російського фронту мала здійснити 11-а німецька армія, сформована з чотирьох корпусів (трьох німецьких, взятих із Західного фронту, і австрійського).

Горлицька операція розпочалася 2 травня з прориву російського фронту в районі 3-ї армії. Командувачем 11-ю армією прориву був призначений генерал Макензен, начальником штабу – полковник Сект. Найближчим завданням Макензена був прорив російського фронту на лінії Горлиці, Громник (Макензен розповсюдив фронт прориву вправо від Горлиці до Ропиці Руської).

Прорив російських позицій почався відповідно до розробленого плану. Артилерійська підготовка тривала (з паузами) з 21 години 1 травня до початку атаки, розпочатої 2 травня о 10 годині. Вогонь на враження (або безпосередня підготовка атаки) вівся з 6 до 10 годин. О 9 годині артилерія замовкла і несподівано для росіян в їх окопи полетіли міни: німці відкрили вогонь з мінометів.

На другий день, 3 травня, при підході противника до другої російської лінії окопів, знову розгорнулися запеклі бої. Командувач 11-ю армією Макензен ввів у бій свій резерв – 10-й корпус. Друга лінія окопів утримувалася до вечора. У боях 4 і 5 травня опір російських дивізій було зламано. До вечора 5 травня противник, прорвавши всі три лінії, досяг р. Віслок.

У запеклих боях за Ярослав, який оборонявся частинами 24-го корпусу 3-ї армії, противник мав перевагу в живій силі і важкій артилерії. До 24 травня німецько-австрійські війська, незважаючи на контрудари росіян, міцно зайняли правий берег річки між Ярославом і Перемишлем. 3 червня упав Перемишль. Російські армії відходили до своїх кордонів. 22 червня залишили Львів. Наприкінці червня російські війська вийшли на свою територію.

За два місяці вони залишили Галичину, зазнавши великих втрат, які, за визначенням противника, «перевищували півмільйона». У країні зростало невдоволення. Ці народні хвилювання придушували зброєю.

Російськими військами була здійснена низка рішучих помилок, так замість швидкого відходу від Горлиці, щоб цим маневром відірватися від армії Макензена і вийти з-під її ударів, російські війська відповідно до вказівок ставки не уникали зіткнення з противником і протягом 15 днів операції підставлялися під його таранні удари.

Відсутність у російських військ важкої артилерії, гострий снарядний голод, брак навчених людських поповнень, а також помилки командування – ось причини відступу, що супроводжувався великими втратами. Німецько-австрійські війська, які рвалися вперед, зустрічали наполегливий опір російських частин. Вони не витримували ближнього бою з росіянами, підтягували артилерію, в тому числі важку, засипали окопи снарядами, після чого кидалися в атаку. Росіяни зазнали великих втрат, але значними вони були і у супротивника. Російські війська були змушені покинути Галичину. Але німецько-австрійські війська не змогли досягнути великого стратегічного результату. Справа звелася фактично не до прориву російського фронту, а до його «притиснення».