А світова війна . Брусилівський прорив.

Найбільш вдалою наступальною операцією російського Південно-Західного фронту проти австро-угорських і німецьких військ у роки Першої світової війни був "Брусиловський прорив", проведений чотирма арміями під командуванням генерала від кавалерії О. Брусилова з 4 червня (22 травня) до 20 (07) вересня 1916 р. на фронті від Луцька до Чернівців. Переважаючи ворога в піхоті у 2—2,5 рази, артилерії у 1,5—1,7 рази, російські війська досить легко прорвали на широкому фронті оборону австрійських військ.

7 червня (25 травня) 8-ма армія під командуванням генерал-лейтенанта О. Каледіна взяла Луцьк, а 18 (05) червня 9-та армія під командуванням генерала від інфантерії П. Лечицького оволоділа Чернівцями. Наступ продовжувався безупинно і з неослабною силою. За весь час операції втрати австро-угорської армії досягли 1,5 млн. осіб, російських військ — 500 тис. осіб. Австро-німецьке командування змушене було перекинути на Східний фронт із Франції та Італії 34 дивізії (переважно німецьких).

Війська О. Брусилова зайняли Південну Галичину, Буковину і знову підійшли до карпатських перевалів. Однак їх не підтримали армії інших фронтів, почалися перебої з боєприпасами і вони зустріли потужний опір перекинутих із Західного та Італійського фронтів підкріплень. У середині вересня російські війська зупинилися на лінії Золочів—Галич—Станіслав (нині — Івано-Франківськ) — Ворохта.

Брусиловський прорив, який зарубіжні воєнні історики вважають найвдалішою бойовою операцією росіян за всю війну, істотно вплинув на її хід. Німецьке командування змушене було остаточно припинити наступ на Верден (Франція) і перейти до позиційної війни. Італія була врятована від поразки, яка їй загрожувала, а Румунія виступила на боці Антанти. Російське командування не змогло використати Брусиловський прорив для перелому ходу війни на користь Росії. Деякі іноземні історики вважають, що внаслідок цього революція в Росії стала неминучою.