Укр.-моск. війна 1658-1659

Укладення Гадяцького договору прискорило хід подій. Невдовзі російський цар Олексій Михайлович видав грамоту до укр. народу, у якій Виговського було названо зрадником, та містився заклик до народу чинити непокору гетьманові. Лист 1658рос. військо на чолі з Ромодановським перейшло кордон Укр. Після того, як навесні наступного року під Путивлем до нього приєдналися князі Трубецькой та Пожарський, армія вторгнення мала 100 тис. Цар Олексій Михайлович, не бажаючи війни, почав переговори з Виговським про мирне вирішення конфлікту, які не принесли результату. 26 березня 1659 князь Олексій Трубецькой рушив проти Виговського. Трубецькой провів близько 40 днів у переговорах з послами Виговського. Після остаточного провалу переговорів Трубецкой прийняв рішення починати військові дії. 20 квітня Трубецькой підійшов до Конотопа і взяв його в облогу. 21 квітня під Конотоп підійшли полки князя Федора Куракіна, Ромодановського та гетьмана Безпалого. Полки встали 3 окремими таборами: полк Трубецького встав біля села Підлипне, полк Куракінапо інший бік міста, полк Ромодановського на захід від Конотопа. Загальні сили 28 тис. + 7 тис. козаків. 29 квітня, не бажаючи втрачати час на облогу, князь штурмував місто. Атака була безрезультатна, загинуло 252 чол, поранено 2 тисяч. Перейшли до облогової тактики, яка, однак, ускладнювалась відсутністю великокаліберної артилерії. Поч черв 1659 городяни вимагали здати місто. До Конотопа підійшли кримське військо і сили Виговського 35 тис. татар МехмедаГірея, 16 тис. козаків і 3 тис. найманців. 28 червня 1659 кримські татари напали на кінні сторожові загони, що охороняли табір рос. армії Трубецького, що осаджувала Конотоп, після чого втекли за річку Соснівку. Основні сили рос. війська залишилися під Конотопом. До Соснівки був посланий кінний загін під керівництвом князів Пожарського та Львова 4 тис. і вірні рос. царю козаки гетьмана Івана Безпалого з 2 тис. Пожарський атакував татар Адиль-Гірея і найманців, завдав їм поразки і погнав у пд-сх напрямку. Пожарський і Лев, переслідуючи втікачів татар і німецьких драгунів. Загін Пожарського потрапив у засідку йому протистояла 40-тис. армія хана Мехмеда IV Гірея і найманці. Татарам вдалося оточити загін Пожарського і розбити його в ближньому бою. Гетьман Виговський не брав участь в цьому бою. Козацькі полки й польські хоругви підійшли до переправи через кілька годин після битви, на другому етапі битви, коли загін Пожарського вже був оточений

Дізнавшись, що загін Пожарського вже знищений, Ромодановський організував оборону на р.Сосенка. Маючи в 3разову чисельну перевагу на переправі, Виговський не зміг домогтися успіху. Бій тривав до вечора, всі атаки виговців були відбиті. Низький бойовий дух козаків, були рекрутовані насильно під загрозою віддати їхні сім’ї в рабство татарам, Виговському довелося опиратися на польсько-литовські хоругви. Драгуни коронного полковника Йожефа Лончінского і найманці Виговського з боєм зуміли взяти переправу. Сам Виговський визнав, що саме драгуни вибили з переправирос. частини. Ромодановському довелося відступати до обозу армії князя Трубецького. 29 червня війська Виговського і Кримського хана висунулися до табору князя Трубецького біля с.Підлипне намагаючись взяти табір в облогу. Трубецькой вже встиг закінчити об’єднання таборів своєї армії. Зав’язалася артилерійська дуель. У ніч на 30 червня Виговський зважився на штурм. Атака закінчилася провалом, Виговського військо вибито зі своїх шанців. 2 липня Трубецкой зняв облогу з міста і армія, під прикриттям рухомого обозу почала відхід до р.Семи. Втрати Виговського та хана склали близько 6 000.

Виговський не зміг використати цієї світлої перемоги: народне повстання присилувало його уступити з гетьманства.