Участь укр.козаків у Віденській битві

Віденська битва– розгром під Віднем османського війська візиря Кари-Мустафи об'єднаними польсько-австрійсько-німецькими військами під проводом Яна III Собєського 12 вересня 1683 року, внаслідок якого було знято турецьку облогу габсбурзької столиці. 15 1683 липня того ж року величезна (за різними оцінками, 90-140-тисячна) турецька армія облягла Відень.29 липня, не дочекавшись підходу литовських полків, Собєський поспішно вирушив із Кракова на допомогу союзникам з 27 тисячами коронних військ. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених цій темі, проблематичним і досі залишається питання про чисельність українських козацьких підрозділів, що брали участь у битві під Віднем та в наступних операціях по усуненню турецької загрози європейському регіонові, хоча його висвітленню певну увагу в своїх працях приділили такі вітчизняні історики, як І.Німчук, Б.Крупницький та І.Назарко. Багато дослідників старшого покоління стверджували, що в поході Яна Собєського під Відень 1683 року брало участь близько 5000 українських козаків. У популярних статтях зустрічаються й некритичні твердження про 15-20тисяч. Після зустрічі короля з посланцями Запорізької Січі, які перебували у Варшаві в травні-червні 1683 p., Польське командування вже планувало, що в поході їх армії під Відень братиме участь в 3-х тисяч козаків на Правобережжі та Запоріжжі. Про важливість польсько-українських переговорів свідчила зацікавленість у них західноєвропейського суспільства, зокрема Влітку 1683 інформацію про можливості залучення на бік Речі Посполитої запорожців писала популярна французька газета «Gazette de France». На вербування українських виділялися гроші з самого Ватикану. Римський папа Іно-Кент XI надав спочатку для заохочення козаків 270 000 флоринів, а потім ще дві виплати в розмірі 100 і 60 тисяч флоринів. під керівництвом полковників ВасиляІскрицькогоіБулукбашібуло знаходитисяпо 500козаків,МаксиміліанаБулиги-Курцевича, Андрія Зеленецький, КазимираСтанецького, Івана Дуніна-Раєцький, а такожневідомогополковника-по400осіб . Тільки три з семи згаданих у трьохтисячний компутів полковника змогли (та й то, із запізненням) сформувати свої підрозділи для участі в поході до Австрійської імперії. Як свідчать документи, тільки полиці В. Іскрицького, М. Були-ги-Курцевича і Даровськой виступили в закордонний похід. Безпосереднє військове командування передовим відділом українського козацтва, який складався з 140-150 чоловік(ПІД КЕРІВ Апостола Ясенов.) і брав участь у битві під Віднем, здійснювалося полковником Війська Запорозького, якому підпорядковувалися осавул, писар, хорунжий і курінні отамани. Підрозділ ділився на 15 куренів, в які входило по десять чоловік. Ці маленькі структурні одиниці полку очолювала відповідне курінних отаманів. До козацького вогнепальної озброєння, насамперед, входив рушниці, які тоді називалися ручниц і були полегшеним типом європейського аркебуза (пищали). Очевидно, що під Віднем українські використовували також рушниці, карабіни і пістолети (пістолети).