ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПММ

Для забезпечення нормальної роботі автомобіля необхідні високоякісні палива, мастильні матеріали, технічні рідини, які відповідають вимогам стандартів за експлуатаційно-технічними показниками якості зь урахуванням відповідно двигуна, агрегатів, тощо.

«Економія» на більш дешевих ПММ, використання випадкових марок сумнівного виробництва може призвести до великих витрат на ремонт.

На кожний продукт (ПММ) повинний бути папорт якості із «мокрою» печаткою, у будь-якому пункті, де він продається (АЗС, магазин). Не можна купувати ПММ у випадкових місцях, де відсутні такі документи і не видаються чеки при купівлі товару. В паспорті якості на зразок ПММ повинен бути результат аналізу.

Норма за нормативним документом (ТУУ, ДСТУ) і результати аналізу повинні бути обов’язково, бо цим даним методом їх порівняння, споживач може зробити висновок, щодо відповідності якості продукту вимогам стандартів.

Виготовлення якісної продукції є складним технологічним процесом, для якого необхідне спеціальне технологічне обладнання, дотримання параметрів технологічного принципу.

Бензини.

Неякісне паливо є основною причиною дострокової або термінової заіни моторної оливи. Однорідність бензину, його прозорість, колір, запах, можуть дещо розповісти споживачеві.

Непрозорий каламутний бензин може свідчити про те, що антидетонатори могли розкластися. Це відбувається під час зберігання або під дією звичайного деного світла. Октанове число при цьому зменшується. Каламуть – це поява в бензині води.

Світло-коричневий, коричневий колір бензину свідчить про те, що бензин окислився з утвореням смол. Червонуватий, рижий колір бензину може свідчити про вміст у ньому залізних чи марганцевих присадок. Використання таких бензинів найчастіше супроводжується зношенням двигуна.

Різкий запах бензину може свідчити про великий вміст у ньому таких добавок як суміш ароматичних вуглеводнів, МБТЕ,амінів – у своїй більшості дуже шкідливих для здоров’я людини. Запах бензолу, деяких розчинників, тухлих яєць – це бензин кустарного виготовлення.

Згідно ДСТУ 4063-2001 вміст сірки в бензинах становить не більше 0,05%. Вміст сірки 0,8% забезпечує різкий неприємний запах. Великий вміст сірки збільшує корозійне зношування двигуна і забруднення довкілля. На АЗС треба вимагати паспорт якості, звертати увагу на стандарт, за яким проводилось дослідження бензину. Це стандарт ДСТУ 4063-2001.

Дизельні палива.

Основна відмінність бензинового двигуна від дизельного полягає в сумішоутворенні і прцесі згоряння. Сполуки, шо підвищують октанове число бензину, зменшують цетанове число дизпалива. Добавки всіляких виробництв, що пропонують викликають великий сумнів у їх ефективності, одна і таж сполука не може покращуватипроцес згоряння палива як в бензиновому так і в дизельному двигуні.

Дизельне паливо повинно бути прозорим. При помутнінні дизпалива з’являється каламуть, яка погіршує роботу двигуна. З метою зниження температури замерзання до дизпалив можна додати спеціальні присадки – депресатори. Не можна додавати до дизпалив з такою метою ьензин.

Треба звертати увагу на вміст сірки, її кількість у дизпаливі згідно з ДСТУ 3866-99 повина бути 0,2%.

Не слід самостійно без визначення якості палива, відповідних досліджень додавати до дизпалива додаткові присадки, компоненти.

Моторні масла.

Експлуатаційні властивості масел залежать не від назви фірми, а від технології виготовлення, відповідності показників, якості масла, вимогам стандартів (тобто відповідним двигунам). Для запобігання негативних наслідків слід доливати таку саму оливу, яка залита у двигун.

Термін роботи масла у двигуні визначається заводом – виготівником автомобіля, а не масла.