Види і методи фінансового контролю.

Фінансовий контроль за часом проведення поділяється на попередній, поточний та наступний.

Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду та прийняття рішень з фінансових питань.

Поточний фінансовий контроль здійснюється фінансовими органами за оперативною поточною діяльністю і полягає в регулярній перевірці дотримання фінансових норм і нормативів. Здійснюється з метою раціонального використання фінансових ресурсів.

Наступний фінансовий контроль – це контроль за фінансовими результатами діяльності, проводиться після здійснення фінансових операцій для виявлення їх ефективності.

Взалежності від сфери фінансової діяльності (об’єкту фінансового контролю) фінансовий контроль поділяється на: бюджетний, податковий, валютний, банківський, кредитний, інвестиційний, страховий та ін.

За формами проведення фінансовий контроль поділяється на ініціативний та обов’язковий. Ініціативний - базується на власних рішеннях суб’єктів господарювання та інших суб’єктів і здійснюється як їх власними силами, так і за участі сторонніх організацій. Обов’язковий фінансовий контроль грунтується на вимогах нормативно-правових актів (наприклад, контроль Рахункової палати за виконанням бюджету), а також на рішеннях компетентних органів державної влади (наприклад, рішення щодо перевірки дотримання законності, встановлення істини під час судового слідства та ін.).

Методи фінансового контролю представляють собою сукупність прийомів та способів, що використовуються при його здійсненні. Обрання того чи іншого методу залежить від сукупності чинників у кожному конкретному випадку. Основними методами фінансового контролю являються: аналіз фінансового стану, нагляд, спостереження, перевірка, інвентаризація та ревізія.

Аналіз фінансового стану представляє собою постійне вивчення періодичної та річної фінансово-бухгалтерської звітності.

Нагляд здійснюється органами контролю стосовно суб’єктів, яким цими органами було надано дозвіл або ліцензію на здійснення певних видів діяльності (наприклад, банківський нагляд).

Спостереження передбачає здійснення постійного контролю кредитними установами за цільовим використанням наданих ними кредитів.

Перевірка – це обстеження та вивчення окремих ланок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх окремих підрозділів. Перевірка передбачає зіставлення фактичних даних контролю з даними, що відображені в первинній документації. Результати перевірки відображаються в довідці або доповідній записці.

Під час інвентаризації визначається фактична наявність основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та їх відповідність даним бухгалтерського обліку на певну дату. Здійснюється з метою збереження та раціонального використання матеріальних цінностей.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації. Під час ревізії перевіряється дотримання законодавства з фінансових питань, достовірність обліку та звітності, виявляються недостачі, розтрати, привласнення і крадіжки товарно-матеріальних цінностей та коштів. Мета ревізії – запобігання фінансовим зловживанням. За результатами ревізії складають акт ревізії, який відображає її результати за наслідками певних фінансово-господарських операцій або діяльністі установи вцілому.