Загальні відомості та основи організації розсадників

В перелік робіт по озелененню входить підготовка в розсадниках посадкового матеріалу. Розсадники закладають в смузі відведення або на спеціальних ділянках з сприятливим грунтом.

Розсадником називають підприємство (або його частину), яке спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, які потім використовують для штучного лісовідновлювання, озеленення міст, населених пунктів та створення захисних насаджень.

В розсадниках вирощують різний садивний матеріал, але найчастіше одержують сіянці, саджанці та живці.

Сіянцем називають молоду деревну рослину, вирощену з насіння без пересаджування.

Саджанцем називають деревну рослину, одержану пересаджуванням сіянця чи садінням живця.

Частину пагона чи кореня рослини, призначену для вегетативного розмноження, називають живцем.

За тривалістю функціонування розсадники поділяють на:

- тимчасові (до п"яти років);

- постійні (25-50 років).

В структуру розсадників входить виробнича (продуктивна) і допоміжна складові частини (рис. 4.1). Виробнича частина призначена для вирощування садивного матеріалу всіх видів. Залежно від цільового призначення, породного асортименту і прийнятих способів вирощування садивного матеріалу виробнича частина може мати такі відділення: посівне, шкільне і маточне. В посівному відділенні вирощують 1-2-річні сіянці деревних і кущових рослин для створення лісових культур та садіння в шкілки. В деревній шкілці формують великомірні саджанці деревних рослин для озеленення населених пунктів і доріг. В плодовій – щеплення саджанців плодових дерев для закладання садів. Маточне відділення є базою, що забезпечує розсадник насіннєвим матеріалом, живцями, відсадками, кореневими паростками.

Допоміжна частина не повинна перевищувати 25-30% загальної площі розсадника і призначена для обслуговування виробничої частини, виконання організаційно-господарських та захисних функцій.

Розсадник створюють за спеціально розробленим проектом або з використанням типових проектів, які складаються інститутом Укрдерждіпроліс. Організація постійного розсадника передбачає виконання таких основних робіт: обгрунтування необхідності створення розсадника; розробка проектного завдання; розрахунок площі розсадника; вибір місця під розсадник; складення організаційно-господарського плану; будівництво та оснащення розсадника.

На рис. 4.2. як приклад наведено план організації території постійного розсадника.

Важливою умовою для організації розсадника є правильний вибір місця для нього і проведення всього комплексу агретехнічних захонів. Під розсадник повинна відводитись відносно рівна, без бугрів площа з невеликим загальним похилом (3-5⁰) повернутим на захід або південний захід в помірному кліматі і на північний захід – в жаркому кліматі. Краще, коли площа захищена лісом від східних, північно-східних і південно-східних вітрів.

Не рекомендується відводити під розсадники ділянки на водорозділах, які зазнають здування снігу, а також в замкнутих котловинах, впадинах, ложбинах, де застоюються волога і холодні маси повітря.

Важливо, щоб горизонт грунтових вод був не ближче 2 м. В той же час бажано мати поблизу розсадника джерело води.

Грунти повинні бути плодородними, краще середньої щільності – супіски і легкі суглинки.

Не пригодні під розсадник грунти – бідні піщані, середньо і сильнозмиті, сильнопідзолисті сірі і світло-сірі, лісні грунти, лугоболотні, болотні, щебеневі і каменисті.