Прийняття позовної заяви господарським судом

В позовному провадженні розглядається і вирішується спір про право. Процесуальним засобом порушення справи є позов, який направлений на:

· визнання прав;

· відновлення становища, яке існувало раніше;

· присудження до виконання обов'язку в натурі;

· припинення або зміну правових відносин;

· стягнення з відповідача збитків.

Позов складається з трьох елементів:

Предмет - матеріально-правова вимога до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Ця вимога повинна нести право­вий характер, тобто бути урегульованою нормами матеріального права, а також бути підвідомчою суду. В процесі розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет позову. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.

Підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Це не є докази по справі. Підставу позову теж можна змінити.

Зміст - вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Позивач може просити суд винести рішення про: присудження йому певної речі; поновлення порушеного права;

визнання наявності чи відсутності суб'єктивних прав;

зміну чи припинення існуючих між сторонами правових від­носин.

Позовна заява(позов) подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

• найменування господарського суду, до якого подається за­ява;
• найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце про­живання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);
• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
• зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцін­ці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
• зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відпо­відачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
• виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазна­чення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований роз­рахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо вони проводилися;
• відомості про вжиття запобіжних заходів;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до за­яви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджу­ють:

- вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь дру­гої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);

- відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

- сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- обставини, на шейх ґрунтуються позовні вимоги.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кільки однорідних позовних заяв справ, у яких беруть участь ті Ж самі сторони, в одну справу, що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Це означає, що питання про прийняття позовної заяви вирішується не головою чи його заступником. Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею без виклику сторін. Підставою розгляду питання про прийняття позовної заяви є позовна заява, що надійшла до господарського суду, якщо вона оформлена і подана до господарського суду за правилами ГПК. Господарський суд не в праві відмовляти у прийнятті позовної заяви і зобов'язаний прийняти позовну заяву до розгляду , якщо її оформлено і подано до господарського суду з дотриманням вимог норм ГПК. Подання позовної заяви за правилами ГПК означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами підвідомчості й підсудності справ господарським судам, у випадку подання зустрічного позову – за правилами ст..60 ГПК. Позовна заява може бути подана безпосередньо до господарського суду через його канцелярію або надіслана поштою.

За результатом розгляду питання про прийняття позовної заяви суд приймає одне з таких рішень:

1) про порушення провадження у справі;

2) про відмову у прийнятті позовної заяви;

3) про повернення позовної заяви.

Ці питання повинні бути вирішені протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви.

Відмова у прийнятті позовної заяви.

Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Цей перелік є вичерпним і розширенню не підлягає, тобто суд не має права відмовити у прийнятті позовної заяви з підстав, інших, ніж передбачені в ГПК.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Днем надходження позовної заяви до суду слід вважати день надходження її до канцелярії господарського суду незалежно від дня і способу відправлення позовної заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Відмова у прийнятті позовної заяви унеможливлює повторне звернення до господарського суду з цією ж позовною заявою.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду. Цей припис має значення для вирішення питання про подання позову з дотриманням строків позовної давності.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, як­що він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, приз­начення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Підставою порушення провадження у справі є позовна заява, що надійшла до господарського суду, якщо іі оформлено і подано до господарського суду за правилами ГПК. Господарський суд не вправі відмовляти у прийнятті позовної заяви та зобов'язаний прийняти по­зовну заяву до розгляду й порушити провадження у справі, якщо її оформлено і подано до господарського суду з дотриманням вимог норм ГПК.