Педагогічні засоби відновлення та активний відпочинок

Найголовніше значення серед відновних засобів належить педагогічним засобам. Саме вони є найбільш природними і ефек­тивними, оскільки сприяють щонайшвидшому відновленню організму засобами самого тренування, завдяки раціонального поєднання режиму рухів та відпочинку. Педагогічні засоби безпосередньо регулюють співвідношення між процесами втоми і відновлення, і тим самим забезпечують оптимальну стимуляцію відновних процесів у м'язах, нервових центрах та інших органах, які навантажуються під час рухової діяльності. Ство­рюючи умови для оптимального, найбільш сприятливого стомлення, вони повною мірою реалізують його дію, як стимулятора відновних процесів.

До суто педагогічних засобів відновлення належать: раціональне планування фізичних навантажень та від­починку в мікро-, макро- і багатолітніх циклах підготовки; введення днів додаткового профілактичного відпочинку (щоразу, коли в цьому виникає потреба); варіативність методів тренувань, об’єму й інтенсивності навантажень; дотримання оптимальних умов тренування, правильне поєднання специфічних і неспецифічних засобів фізичної підготов­ки, застосування спеціальних вправ на розслаблення м’язів, введення в заняття елементів гри; правильне проведення розмин­ки і заключної частини занять та ін.

За допомогою педагогічних засобів вдається реалізувати ще один механізм функціонального відновлення, пов'язаний з реалізацією феномену активного відпочинку. Варто мати на увазі, що цей вид відпо­чинку може здійснюватися не тільки у явній формі (наприклад, коли стомлені м'язи відпочивають, у той час як працюють інші м'язи), а й у формі тренувальних занять, якщо у цих заняттях чергуються різні за характером фізичні навантаження. Різниця між дією суто педагогічних засобів і активним відпочинком полягає у тому, що педагогічні засоби впливають безпосередньо на перебіг процесів втоми і відновлення в працюючих органах, тоді як активний відпочинок втручається у перебіг процесів втоми і відновлення, змінюючи функціональний стан ЦНС та поліпшуючи кровопостачання стомлених м'язів.

Активний відпочинок має діапазон застосування, який значно вихо­дить за межі фізичного тренування і спорту. Його використовують для стимуляції працездатності не тільки під час занять фізичними вправами, а й в умовах праці та навчання. Будь-яка одноманітна тривала робота потребує процедур активного відпочинку, як обов'язкової умови раціональної діяльності людини. Найефективнішим методом ак­тивного відпочинку є застосування, за перших ознак втоми (а не тоді, коли вона значна!) фізичних вправ для м'язів, які не беруть участі в роботі. Якщо робота не пов'язана з істотною м'язовою діяльністю (наприклад, ро­зумова праця), то як активний відпочинок можна використати загально-розвиваючі вправи або переключення на інший вид роботи. Найбільш цін­ний оздоровчий результат застосування активного відпочинку проявляєть­ся у так званому «ефекті гасіння» реакцій кровообігу і дихання, спричине­них попередньою роботою, тобто у терміновій економізації цих реакцій, що означає істотне полегшення функціонального стану стомленого орга­нізму. Вплив активного відпочинку можна розуміти, як своєрідне антинавантаження, коли, на відміну від тренувальних занять, застосовувані впра­ви полегшують функціонування організму.

Найбільшу оздоровчу ефективність активний відпочинок виявляє у разі застосування його в коротких перервах між навантаженнями. Що менша тривалість перерви, то відносно більша результативність активно­го відпочинку. Це дозволяє використовувати такий вид від­починку в умовах будь-якої праці або тренування.