Лікарський контроль за особами похилого віку

Старіння є закономірним віковим процесом. Проте, воно буває фізіологічне і патологічне. При фізіологічному старінні адаптаційні можливості і функції організму знижуються поступово, гармонійно, без різких змін їх якостей. Патологічне ж старіння є наслідком різних захворювань, а також порушень здорового способу життя (переїдання, куріння, зловживання алкоголем та ін.).

В похилому віці процеси старіння можуть поглиблюватися внаслідок негативного впливу недостатньої рухової активності. Саме тому завдання лікарів і фахівців з фізичного виховання полягають в тому, щоб уповільнити процеси фізіологічного старіння і не дати розвинутися патологічній старості.

Оптимальна фізична активність дозволяє не тільки уповільнювати процеси старіння і подовжувати тривалість життя, але й, що найважливіше, триваліше зберігати творчу активність людини, завдяки чому люди похилого віку, які мають величезний досвід і знання, можуть бути довше корисними для суспільства. В той же час при призначенні оздоровчих тренувань особам похилого віку необхідно враховувати вікові зміни їх організму, насамперед, зниження функціональних можливостей, зменшення реактивності, уповільнення відновних процесів та ін.

Взагалі всіх дорослих людей поділяють на наступні вікові групи: зрілого віку – чоловіки 19-39 років, жінки 19-34 роки; середнього – чоловіки 40-59 років, жінки 35-54; похилого – чоловіки 60-74, жінки 55-74; старечого – 75-90; довгожителі – 91 рік і вище.

За станом здоров'я та фізичної підготовленості осіб середнього та похилого віку поділяють на 4 групи: 1) здорові особи з фізіологічним перебігом процесів старіння і достатньою для свого віку фізичною підготовленістю; 2) особи з невеликими відхиленнями у стані здоров'я, які виникають на фоні вікових змін, але не супроводжуються значними функціональними порушеннями та / або з недостатньою фізичною підготовленістю; 3) особи із значними відхиленнями в стані здоров'я тимчасового або постійного характеру зі зниженими функціональними можливостями і слабкою фізичною підготовленістю; 4) хворі люди.

Для перших трьох груп дозволяються заняття в групах здоров’я. Для останньої групи можливі тільки заняття лікувальною фізичною культурою. Під час занять з людьми, віднесеними до 2-ї та 3-ї груп, необхідна більш сувора індивідуалізація фізичних навантажень.

Для оцінки функціональних можливостей у осіб похилого віку 1-ї та 2-ї груп можна використовувати фізичні навантаження у вигляді 20 присідань за 30 сек., або, за рекомендаціями різних авторів: нахили тулуба – по 20 раз за 40 сек. (І.В. Муравов), 60 сходжень на лавку (чи) сходинку висотою 40 см за 2,5 і 4 хв. (А.А. Савєл’єв), ходьбу по сходах (А.Є. Шафрановський з співав.); особам 3-ї та 4-ї груп, особливо за наявності ознак недостатності коронарного кровообігу, можна застосувати 10 чи 5 присідань у повільному темпі, присідання на стілець, перехід з горизонтального положення у положення сидячи, дозовану ходьбу (М.А Проскурякова).