Лікарський контроль за особами дитячого віку

Оптимальна рухова активність надзвичайно важлива в процесі росту та формування організму. Фізичні тренування, якщо вони застосовуються правильно, стимулюють гармонійний розвиток дитини, сприяють кращому протіканню пластичних процесів та збільшують функціональні можливості всіх систем життєзабезпечення. Саме в дитячому та підлітковому віці закладається фундамент майбутнього здоров’я. В той же час порушення у стані здоров’я в цей період виявляються найбільш стійкими і можуть суттєво впливати в подальшому на якість життя і працездатність людини. Тому раціональний вибір різноманітних засобів, методів і умов фізичних тренувань має велике значення для адекватної адаптації організму до фізичних навантажень.

При проведенні лікарського контролю за особами дитячого віку важливо мати на увазі закономірності онтогенезу: динаміку вікового розвитку та вікові особливості органів і систем; зміни нейрогуморальної регуляції функцій та енергозабезпечення м’язової діяльності; особливості розвитку основних рухових якостей; акселерацію чи ретардацію біологічного розвитку; особливості періоду статевого дозрівання. Кожен віковий період відрізняється специфікою рухової активності, актами поведінки й іншими показниками. Перехід від одного вікового періоду до іншого характеризується зміною центральних механізмів регуляції. Ці перехідні (так звані «критичні») періоди визначаються вузькими часовими межами, протягом яких діяльність окремих органів і систем переходить на нові рівні, забезпечуючи адаптацію організму до умов середовища.

При проведенні занять фізичними вправами з дітьми, підлітками, юнаками та дівчатами, а також під час лікарського контролю за ними, розрізняють вікові групи: 1) – дитинство – від народження до 7 років; 2) отроцтво – 7-13 років; 3) юність – 14-19 років. Проте більш раціональним є такий розподіл на вікові групи, при якому враховуються підготовка і навчання до школи і в школі. У цьому випадку вікові групи поділяють на: 1) переддошкільну (від 1 до 3 років); 2) дошкільну (3-6 років); 3) молодшу шкільну (7-11 років); 4) середню шкільну (12-15 років ) та 5) старшу шкільну (16-18 років) групи.

Для оцінки функціональних показників різних систем організму в спокої та при навантаженнях важливо знати, як ці показники змінюються з віком.

Значення показників ЧСС та АТ у дітей суттєво відрізняються від показників дорослої людини. Це зумовлено, перш за все, менш економною діяльністю системи кровообігу та меншою продуктивністю серця. Виходячи з цього показники ЧСС у дітей в стані спокою значно вищі, ніж у дорослих, а артеріального тиску – нижчі. Орієнтовна ЧСС у спокої у дітей різних вікових груп наведена в таблиці 3.5.

Артеріальний тиск у 4-6-річних дітей дорівнює 75/50-85/60 мм рт.ст. При вимірюванні АТ у дітей і підлітків слід звертати увагу на те, що окружність передпліччя у них значно менша ніж у дорослих, у зв’язку з чим необхідно використовувати тонометр з манжетою меншої ширини.

Таблиця 3.5