Загальний та спортивний анамнез

Анамнез (або опитування) – один з найважливіших розділів медичного обстеження. Ретельно зібрані анамнестичні відомості – паспортні дані, анамнез життя та спортивний анамнез – мають важливе значення для попереднього висновку про стан здоров’я і рівень функціональних можливостей людини, дозволяють лікарю намітити план подальших обстежень та більш правильно оцінити отримані в ході обстеження результати. Не менш важливе значення мають дані анамнезу для надання кваліфікованих рекомендацій щодо виду занять фізичними вправами та дози фізичних навантажень, а також для призначення додаткових профілактичних, відновних або реабілітаційних засобів.

Під час з’ясування паспортних даних слід правильно визначити вік обстежуваного – з точністю до 1 року (менше 6 місяців від числа повних років відкидаються, більше 6 місяців – додаються). Вік і стать слід обов’язково враховувати при виборі фізичних вправ і дози фізичних навантажень.

Відомості про освіту і професію дають уявлення про загальний інтелектуальний рівень людини та про можливу дію професії на її організм. Слід також з’ясувати сумісництво роботи з навчанням.

Далі, перш ніж перейти до анамнезу життя, необхідно з’ясувати два питання: самопочуття і скарги. Самопочуття може бути визначено як добре, задовільне або погане. Не потрібно плутати самопочуття з настроєм, що визначає психічний стан людини. Необхідно не тільки з’ясувати і перерахувати скарги, але й записати, коли вони з’явилися, чи пов’язує обстежуваний з чим-небудь їх появу чи ні, чи звертався він раніше до лікаря у зв’язку з їх появою, лікувався чи ні.

Загальний анамнез збирають за загальноприйнятою схемою. Перш за все, важливо отримати відомості про факти життя обстежуваного, які можуть мати відношення до виникнення хвороб – побутові умови, бюджет на одного члена родини, спадкові та інші хвороби у найближчих родичів, характер та періодичність харчування, професію і характер роботи, сумісництво роботи з навчанням, спосіб життя, шкідливі звички (паління, вживання алкоголю, наркотиків) та ін.

Особливу увагу слід звернути на перенесені захворювання, що могли викликати ускладнення з боку серця, печінки, нирок або інших життєво важливих органів, які при звичайних побутових навантаженнях нічим не проявлялися, але при збільшенні фізичної активності, особливо під час занять спортом, можуть негативно вплинути на пристосування організму до фізичних навантажень або більш серйозних негативних наслідків. Перш за все, це стосується таких захворювань, як дитячі інфекційні хвороби (кір, краснуха, скарлатина, паротитна інфекція), вірусний гепатит, ревматизм, туберкульоз, СПІД, венеричні хвороби та ін., особливо, якщо вони протікали у важкій формі. Не менш небезпечним є наявність в анамнезі відомостей, про часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) чи гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), захворювання на грип, ангіни, або ж дані про наявність осередків хронічної інфекції (хронічного тонзиліту, холециститу, каріозних зубів та ін.).

Необхідно з’ясувати щодо перенесених захворювань, травм та операцій, особливо таких, які могли б негативно відобразитися на стані опорно-рухового апарату та нервової системи та значно ускладнити можливість виконання певних рухів. (наприклад, обмеження рухливості в суглобах, атрофія і зменшення сили м’язів, порушення або зміна техніки виконання вправ тощо. Звертається увага на прихильність до алергічних реакцій. З’ясовується наявність захворювань та патологічних станів, які є протипоказаннями до занять оздоровчим і, особливо, спортивним тренуванням.

Для виявлення спадкових особливостей необхідно розпитати обстежуваного про здоров’я його батьків й інших близьких родичів: на що вони хворіють, а якщо померли, то в якому віці і що було причиною їх смерті. Важливо з’ясувати, чи не було в сім’ї захворювань, які передаються у спадок або у виникненні яких спадкова прихильність відіграє велику роль (особливо таких, як гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, деякі порушення обміну речовин та ін.). При обстеженні дітей опитують одного з батьків.

Спортивний анамнез дозволяє лікарю отримати уявлення про фізичну підготовленість обстежуваного. При цьому з’ясовуються відомості щодо занять фізичними вправами протягом попереднього періоду життя (спортивні тренування (якими видами), заняття оздоровчою чи лікувальною фізичною культурою), об’єм та інтенсивність тренувальних навантажень, їх результативність (спортивний розряд, перемоги в змаганнях та ін.), а також чи не завдавали попередні заняття шкоди здоров’ю. Можливо за медичними показаннями (за якими саме) обстежуваний був звільнений від будь-яких занять фізичними вправами (протягом якого часу). Особливу увагу приділяють наявному режиму рухової активності, притаманному професійній та побутовій діяльності. Окреме питання стосується поточних занять фізичною культурою та спортом. З’ясовують характер цих занять, їх систематичність, частоту, а також суб’єктивну оцінку їх впливу на самопочуття та стан здоров’я обстежуваного, динаміку спортивних результатів. Важливо дізнатися, як обстежуваний переносить будь-якій фізичні навантаження, чи відчуває втому (після чого, її тривалість), чи супроводжується вона неприємними відчуттями, болем (у м’язах, ділянці серця) тощо.

При вирішенні питань щодо допуску до оздоровчих, та, особливо, спортивних тренувань, слід обов’язково враховувати протипоказання до занять (Додаток 1.1) та фактори ризикурозвитку гострих патологічних станів при фізичних навантаженнях. Для виявлення факторів ризику та прихованої патології, насамперед, у дітей та підлітків, на етапі збору анамнезу доцільно використовувати спеціально розроблену анкету (опитувальник), запропоновану Макаровою Г.О., 1992 (Додаток 1.2).

До факторів ризику розвитку гострих патологічних станів при фізичних навантаженнях відносяться: ранній атеросклероз, гіпертонічна хвороба, синдроми дисплазії сполучної тканини, особливо серця, включаючи додаткові хорди лівого шлуночка, пролапс мітрального клапану та інші граничні стани, які можуть стати найбільш вірогідною причиною раптової смерті під час занять фізичними вправами.