Верховенство права та законність.

Принцип верховенства права проголошений статтею 8 Конституції України і є визначальною ознакою правової держави, її принципом. Він визнаний ООН одним із найбільших здобутків людської цивілізації. Як підкреслював Генсек ООН Кофі Анан: «Для Організації Об’єднаних Націй верховенство права означає такий принцип управління, відповідно до якого всі особи, установи та структури, державні та приватні, у тому числі сама держава, функціонують під впливом законів, які були привселюдно прийняті, рівною мірою виконуються і незалежно реалізуються судовими органами і які є сумісними з міжнародними нормами і стандартами у сфері прав людини. Для цього також необхідні заходи, що забезпечують дотримання принципів примату права, рівності перед законом, відповідальності перед законом, неупередженого застосування законів, поділу влади, участі у прийнятті рішень, правової визначеності, недопущення сваволі, процесуальної та правової прозорості».

Верховенство права у межах правової системи, де закон є основним джерелом права, функціонує як режим законності.

Законність –це режим суспільно-політичного життя, що заснований на правовому характері його організації і виражається у вимозі точного, строгого і неухильного дотримання і виконання чинних правових актів всіма суб’єктами права.

Вимоги (принципи) законності:

1) принцип верховенства закону передбачає, що закон очолює систему нормативно-правових актів, оскільки є актом вищого законодавчого органу, який безпосередньо виражає волю народу. Всі підзаконні акти не повинні суперечити законам і повинні прийматися в строго встановленому законом порядку і формі, а правозастосовчі акти повинні відповідати законам і виданим відповідно до них підзаконним актам;

2) принцип єдності законності, що означає одноманітне розуміння і застосування норм права на всій території держави. У демократичній державі не може бути законності «калузької» або «рязанської», правосуддя «басманного» або «печерського» – всі органи держави, їхні посадовці і громадяни повинні однаково сприймати і виконувати вимоги законів;

3) принцип загальності законності,який передбачає, що вимоги законів і підзаконних актів поширюються на всіх суб’єктів права без будь-якого винятку. Ніхто не має права самостійно вирішувати, який обсяг вимог закону поширюється особисто на нього, ніхто не має права ставити себе над законом або поза законом;

4) принцип рівності всіх перед законом, тобто наявність рівних прав і обов’язків у кожного, незалежно від соціального походження та стану, посади, раси, статі; рівна захищеність всіх і кожного; однакові гарантії від зловживань з боку посадовців і органів державної влади;

5) принцип гарантованості основних прав і свобод людини, що полягає в необхідності забезпечення пріоритету прав індивіда, а також гарантіях їх з боку держави;

6) принцип взаємозв’язку законності і демократії. Законність є основою для становлення і розвитку демократії, і навпаки, демократія є основним чинником зміцнення режиму законності. Без демократії законність може перерости у свавілля держави щодо індивіда, без законності демократія може виродитись в охлократію (влада натовпу), анархію і свавілля натовпу щодо індивіда. Цей принцип пов’язує дію законності тільки з правовими законами. Саме тоді законність набуває якості правозаконності;

7) принцип доцільності,що розкриває, як співвідносяться цілі та засоби їх реалізації в діяльності держави. Передбачається, що закон утілює в собі вищу суспільну доцільність, тобто відповідає цілям і завданням суспільства. В рамках закону слід обирати найбільш оптимальне рішення. Неприпустимим є порушення закону під приводом доцільності (житейської, місцевої, корпоративної), рівно як неможливо досягти навіть найблагородніших цілей шляхом утиску і відчуження прав людини;

8) принцип невідворотності відповідальності, що означає, що будь-яке протиправне діяння повинно бути своєчасно розкрито, а винні в його вчиненні особи повинні понести справедливе покарання. Усвідомлення неминучості відповідальності є головним стримуючим чинником для потенційних правопорушників.

Законність, у свою чергу, розглядається як загальноправовий принцип, сутність якого полягає в категоричній вимозі правомірної поведінки всіх суб’єктів права у всіх сферах правового життя.

Питання для самоконтролю

Тестові завдання

1. Ознаки держави – це сукупність наступних явищ:

А) територія, народ, публічна організована влада, право, система збирання коштів

Б) символіка, громадянство, територія, правова система

В) народ, територія, символіка, податки

Г) влада, територія, громадянство, правова система.

2. Формування та виконання державного бюджету – це прояв

А) функції фінансового контролю

Б) економічної функції держави

В) виконавчої функції держави

Г) соціальної функції держави

3. До зовнішніх функцій держави не належить:

А) гарантування національної безпеки

Б) охорона правопорядку

В) міжнародне співробітництво

Г) інтеграція до світової спільноти

4. Елемент форми держави, що відображає спосіб організації верховної державної влади, має назву:

А) форми державного правління

Б) форми державного устрою

В) форми державної структури

Г) форми політичного режиму.

5. Монархія, за якої глава держави особисто формує склад уряду, яким керує або сам, або через призначеного ним прем’єр-міністра, має назву:

А) парламентська

Б) абсолютна

В) конституційна

Г) дуалістична.

6. Республіка, при якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і підзвітний лише йому, має назву:

А) президентська

Б) президентсько-парламентська

В) парламентська

Г) народно-демократична.

7. Держава, що складається з декількох суверенних суб’єктів, об’єднаних для вирішення спільних завдань, має назву:

А) проста

Б) унітарна

В) федерація

Г) конфедерація.

8. Який з представлених видів державного режиму передбачає обмеження обсягу прав та свобод, недемократичні вибори, нерівні умов для правлячої та опозиційних партій:

А) демократичний

Б) авторитарний

В) тоталітарний

Г) деспотичний.

9. Правова держава передбачає:

А) пріоритет інтересів держави над інтересами громадянського суспільства

Б) пріоритет інтересів людини над інтересами держави

В) заміну держави системою правопорядку

Г) тотожність інтересів держави та інтересів громадянського суспільства.

10. Соціальна держава – це:

А) держава, в якій домінує державна власність на засоби виробництва

Б) держава, в якій кожен зобов’язаний працювати на користь суспільства

В) держава, в якій влада належить трудящим

Г) держава, в якій існує ефективна система соціального забезпечення, підтримуються малозабезпечені верстви населення.

11. Норма права – це:

а) загальнообов’язкове, формально визначене, встановлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки

б) правило поведінки, що склалося в суспільстві, і відбиває уявлення людей про честь і гідність, добро та зло, про справедливість, кривду, що охороняється силою суспільної думки

в) правило поведінки, що склалося в суспільстві в результаті багаторазового повторення, дотримується в силу звички

г) правило поведінки, що встановлюється громадськими організаціями й охороняється за допомогою заходів суспільного впливу, передбачених статутом громадської організації

12. Що з нижчеперерахованого входить до системи права:

А) правові відносини

Б) інститут права

В) правопорушення

Г) підзаконний нормативний акт.

13. Що з перерахованих галузей є зайвим:

А) адміністративне процесуальне право

Б) цивільне процесуальне право

В) сімейне процесуальне право

Г) кримінальне процесуальне право.

14. Рішення адміністративного або судового органу по конкретній справі, якому надана нормативна сила і яке є зразком для вирішення аналогічних справ, - це:

А) правовий звичай

Б) вирок

В) юридичний прецедент

Г) нормативний договір.

15. Основною формою (джерелом) права України є:

А) правовий звичай

Б) нормативно-правовий акт

В) нормативний договір

Г) юридичний прецедент.

16. Визначте правильно вказані види підзаконних нормативно-правових актів:

А) Конституція, закон

Б) указ Президента України, постанова Верховної Ради України

В) правовий звичай, нормативно-правовий договір

Г) нормативні рішення місцевих Рад народних депутатів.

17. Визначте ознаки, що відрізняють нормативно-правовий акт від інших форм права:

А) нормативно-правовий акт містить норми загального характеру, а юридичний прецедент – рішення у конкретній справі

Б) нормативно-правовий акт є письмовим документом, а правовий звичай існує у правосвідомості

В) нормативно-правовий акт є результатом правотворчості, а юридична доктрина – результат наукової творчості

Г) усе перераховане.

18. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб»

19. Правосуб’єктність юридичної особи виникає:

А) з моменту початку діяльності

Б) з моменту організації

В) з моменту державної реєстрації

Г) з моменту реорганізації.

20. Реалізація права – це:

А) тільки виконання приписів правових норм

Б) правомірна поведінка людей

В) втілення приписів правових норм у правомірній поведінці людей

Г) фактична поведінка суб’єктів права.

21. Громадянин Іваненко проголосував на виборах народних депутатів. В якій формі він реалізував право:

А) використання

Б) застосування

В) дотримання

Г) застосування.

22. Зміст правовідносин – це:

А) взаємні юридичні права та обов’язки

Б) сукупність суб’єктивних прав і обов’язків

В) безпосередні дії суб’єктів правовідносин

Г) права та обов’язки учасників правовідносин та їх реалізація.

23. З нижченаведеного списку виокремити а) факти-події, б) юридичні акти, в) юридичні вчинки, г) правопорушення, е) факти-стани

1. Землетрус

2. Заява про вчинення злочину

3. Наказ директора підприємства

4. Дрібне хуліганство

5. Вирок суду

6. Пожежа

7. Рішення районної державної адміністрації

8. Акт державної реєстрації шлюбу

9. Договір оренди

10. Смерть людини

11. Сплив строку платежа

12. Відкриття нової комети

13. Терористичний акт

14. Знахідка скарбу

15. Рух електропотягу

16. Написання симфонії

17. Судимість

24. З нижченаведених юридичних фактів виокремити А) правоутворюючі факти; Б) правозмінюючі факти; В) правоприпиняючі факти

1) реєстрація шлюбу

2) зарахування на навчання

3) звільнення у запас

4) переведення на інше місце роботи в межах підприємства

5) покупка морозива

6) зміна прізвища

7) вихід з громадянства

8) успадкування майна

25.До складу правопорушення не відноситься:

а) об’єкт правопорушення

б) об’єктивна сторона правопорушення

в) причина правопорушення

г) суб’єктивна сторона правопорушення.

26. Підстави юридичної відповідальності включають:

А) склад правопорушення та санкція правової норми

Б) система елементів (склад) правопорушення

В) правопорушення та доведення вини правопорушника

Г) досягнення віку юридичної відповідальності.

27. Законність – це:

а) чітке, повне і точне дотримання правових приписів усіма суб’єктами права

б) система ієрархічних зв’язків між законами, актами Президента, міністерств та відомств

в) розуміння закону як єдиного джерела права в державі

г) єдність застосування законів на всій території їх дії.

28. Принцип верховенства права міститься у:

А) міжнародних договорах

Б) нормативно-правових актах

В) рішеннях Європейського суду з прав людини

Г) юридичній доктрині

д) усі відповіді є правильними

Задачі

1. Главою держави є президент, який обирається на 4 роки загальними непрямими виборами. Президента наділено повноваженнями глави держави і глави виконавчої влади. Парламент у країні двопалатний. Уряд формується президентом. Визначте форму державного правління.

2. Держава складається з 24 округів, в яких діють органи місцевого самоврядування, що обираються населенням на три роки. Діяльність цих органів контролюється губернаторами, які представляють центральну владу в округах. Визначте форму державного устрою.

3. Проаналізуйте структуру норми права:

«Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста карається або штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

4. Знайдіть і сформулюйте норму права в уривку з рішення Верховного Суду США: «Ми дійшли висновку, що без належних процесуальних гарантій допит особи, взятої під варту і підозрюваної або ж обвинуваченої у вчиненні злочину, неминуче передбачає певний пресинг, що послабляє здатність затриманого до опору і змушують його робити абсолютно несподівані заяви. Для того щоб ліквідувати або хоча б звести до мінімуму подібний пресинг, а також з метою надання затриманому повної можливості для здійснення привілею проти самозвинувачення, обвинуваченому повинні бути належним чином роз’яснено його права, а реалізація цих прав повинна бути повною мірою забезпечена».

5. Проаналізуйте зміст правоздатності фізичної особи, керуючись статтями 24-26 Цивільного кодексу України. Чи можна обмежити правоздатність фізичної особи?

6. З’ясуйте,з якого моменту настає деліктоздатність підлітків в України (стаття 22 Кримінального кодексу України).

7. Проаналізуйтевисловлення видатного мислителя епохи Просвітництва Чезаре Беккарія: «Для особи-правопорушника ефективним є не стільки суворість покарання, скільки тривалість його морального впливу». Про яку функцію юридичної відповідальності він говорить?

Список літератури

Основна література

1. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Х. : Право, 2011. – 428 с.

2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права : підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.

3. Крестовська Н.М. Теорія держави і права: елементарний курс / Н.М. Крестовська, Л.Г. Матвєєва. – Х. : Одіссей, 2008. – 442 с.

4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / С.Л.Лисенков. – К. : Юристконсульт : КНТ, 2006. - 355 с.

5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посібник / П.М.Рабінович. - 12-е вид. – К. : Атіка, 2012. – 158 с.

6. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник / О.Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.

7. Сухонос В.В. Теорія держави і права : навч. посібник / В. В. Сухонос. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2005. – 536 с.

8. Теорія держави і права: Академічний курс: Підручник/ За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006.- 688 с.

9. Юридична енциклопедія. В 6 т. – К.: Вид-во «Укр..енциклопедія» ім.М.П. Бажана, 1998-2004.