Будова коробки передач

Масло у коробку передач (рис. 8.6) заливається через горловину, розташовану на лівій стінці картера.

Горловина закривається пробкою з вбудованим покажчиком 51 (рис.8.6) рівня масла. У нижній частині картера в бобишках закручені зливальні пробки 41 і 55. У пробку 55 вмонтований магніт, який вловлює металеві частки, які знаходяться у маслі.

У внутрішній порожнині картера відлитий маслонакопичувач, куди при обертанні шестерень закидається масло і по свердлінню в стінці картера надходить у порожнину кришки первинного вала та на маслонагнітальне кільце.

З двох сторін картера є люки, до одного з яких (лівому по ходу машини) кріпиться маслоохолоджувач 17, до другого – кронштейн 58 проміжної опори карданного вала привода водометного рушія.

Для охолодження масла в коробці передач є маслоохолоджувач.

Маслоохолоджувач являє собою радіатор і складається з лоткової частини й оребренного корпуса 4 (рис. 8.7), в якому виконані канали масляної 3 і водяної 6 магістралей.

Рис. 8.7. Схема роботи маслоохолоджувача коробки передач:

1 – коробка передач; 2 – шестерні коробки передач; 3 – напірна масляна магістраль; 4 – корпус маслоохолоджувача; 5 – трубка зливання масла; 6 – магістраль забортної води; 7 – штуцер підведення води в маслоохолоджувач; 8 – штуцер відведення води з маслоохолоджувача; а, б – маслоприймальні лотки маслоохолоджувача; в – магістраль зливання масла з маслоохолоджувача в коробку передач

Маслоохолоджувач встановлений таким чином, що його лоткова частина впритул підходить до блока шестерень заднього ходу і охоплює його. При обертанні шестерень масло закидається в масляну магістраль 3. Проходячи через корпус 4 по каналу, масло віддає своє тепло алюмінієвому корпусу. Охолоджене масло по трубці 5 повертається в коробку передач.

При русі на суші охолодження корпуса охолоджувача здійснюється вентилятором, закріпленим на карданному валу привода четвертого мосту.

При русі на плаву охолодження здійснюється забортною водою, яка, проходячи по підвідному рукаву 5 (рис. 8.8), каналу 6 (рис. 8.7) і відвідному рукаву 4 (рис.8.8), охолоджує корпус охолоджувача. Рух води через охолоджувач здійснюється за рахунок розрідження на вході у водометний рушій при його роботі.

Рис. 8.8. Установлення маслоохолоджувача коробки передач:

1 – коробка передач; 2 – зчеплення; 3 – водометний рушій; 4 – відвідний рукав; 5 – підвідний рукав; 6 – фільтр-сітка; 7 – маслоохолоджувач

Первинний вал6 (рис. 8.9) коробки передач виконаний разом із шестернею; його передньою опорою є кульковий підшипник, розташований у розточенні колінчастого вала.

На передній кінець вала з упором у торець шестерні посаджені кулькопідшипник 5 і маслонагнітальне кільце 2, що стопориться від провертання на валу кулькою 1.

Пакет стягується кільцевою гайкою 3, поясок якої розкернюється в пази вала й у такий спосіб стопориться.

Рис. 8.9. Первинний вал:

1 – стопорна кулька; 2 – маслонагнітальне кільце; 3 – кільцева гайка; 4 – стопорне кільце підшипника; 5 – кулькопідшипник; 6 – первинний вал

Маслонагнітальне кільце 2 на зовнішній поверхні має праву, трьохзахідну гвинтову нарізку, по якій масло попадає в нагнітальну порожнину.

Осьовий люфт первинного вала регулюється набором сталевих прокладок товщиною 0,2 і 0,3 мм, що встановлюються між торцем кришки 8 (рис.8.6) первинного вала і зовнішньою обоймою підшипника.

Проміжний вал 1 (рис. 8.10) виконаний разом з вінцями шестерень першої, другої передач і передачі заднього ходу.

Рис. 8.10. Проміжний вал:

1 – проміжний вал; 2 – роликопідшипник; 3 – шестірня привода проміжного вала; 4 – стопорне кільце; 5 – розпірна втулка; 6 – шестірня четвертої передачі; 7 – шестірня третьої передачі; 8 – шпонка

На задньому кінці вала напресовані шестірні 7 і 6 третьої і четвертої передач і шестірня 3 привода проміжного вала.

Вторинний вал15 (рис. 8.11) у зборі із шестернями і синхронізаторами встановлений співвісно з первинним валом. Усі шестерні вала встановлені на роликових підшипниках. Шестерні 18 і 7 четвертої і третьої передач в осьовому напрямку закріплені замковою шайбою 4 з внутрішніми шліцами, що встановлена у виточенні вала таким чином, що її шліци розташовані проти шліців вала, і застопорена від провертання підпружиненою замковою шпонкою 21.

Рис. 8.11. Вторинний вал:

1 – стопорне кільце; 2 – роликопідшипник; 3 – синхронізатор четвертої і п'ятої передач; 4 – замкова шайба; 5 – роликопідшипник шестірні четвертої передачі; 6 – втулка шестірні четвертої передачі; 7 – шестірня третьої передачі; 8 – синхронізатор другої і третьої передач; 9 – шестірня другої передачі; 10 – шестірня заднього ходу; 11 – муфта увімкнення першої передачі і заднього ходу; 12 – втулка шестерні першої передачі; 13 – шестірня першої передачі; 14 – упорна шайба; 15 – вторинний вал; 16 – втулка шестерні заднього ходу; 17 – ролико-підшипник шестерні третьої передачі; 18 – шестірня четвертої передачі; 19 – пружина; 20 – проміжна втулка; 21 – замкова шпонка

По осі вала просвердлений канал для підведення мастила по радіальних отворах до підшипників шестерень. Масло в канал подається маслонагнітальним кільцем 2 (рис.8.9).

Для безударного перемикання другої, третьої, четвертої і пятої передач є два пальчикові синхронізатори 3 (рис.8.1) і 8 інерційного типу.

Синхронізатор складається з двох конусних кілець 3 (рис. 8.12) і 6, жорстко зв'язаних між собою пальцями 5 з розвальцьованими кінцями, каретки 4 із сухарями 2 і пружинами 1. Пальці в середній частині мають конічні поверхні, що блокують.

Отвори в диску каретки, через які проходять пальці, що блокують, також мають поверхні, які блокують, у виді фасок із двох сторін отвору. Пальці не мають твердого зв'язку з кареткою і можуть бути зміщені відносно неї. Вони зв'язані з кареткою через фіксувальні сухарі 2, що підтискаються в напівкруглі канавки пальців пружинами 1.

Рис. 8.12. Синхронізатор:

1 – пружина; 2 – сухар; 3, 6 – конусні кільця; 4 – каретка; 5 – блокувальний палець

При пересуванні каретки вилкою механізму перемикання передач конусне кільце, рухаючись разом з кареткою, підводиться до конуса шестерні. Внаслідок різниці частот обертання каретки і шестерні конусне кільце рухається відносно каретки до зіткнення поверхонь пальців, що блокують, з поверхнями каретки, які блокують, перешкоджаючи подальшому осьовому пересуванню каретки. Вирівнювання частот обертання забезпечується тертям між конічними поверхнями кільця і шестерні. Коли частоти обертання каретки і шестерні вирівнюються, блокувальні поверхні не заважають осьовому руху каретки і відбувається безшумне увімкнення передачі.

Механізм перемикання передач змонтований у верхній кришці 2 (рис. 8.13) коробки передач і складається з трьох штоків, трьох вилок 3, 6, 7 перемикання, двох головок штоків, трьох фіксаторів, запобіжника 2 (рис.8.14) ввімкнення першої передачі, заднього ходу і замка штоків. Замок штоків складається з двох пар кульок 2 (рис. 8.15) і штифта 3. Кульки розташовуються між штоками у втулках, штифт знаходиться у свердлінні середнього штока між кульками.

Діаметри кульок і відстані між штоками обрані таким чином, що при переміщенні будь-якого штока з нейтрального положення кульки виходять з лунок переміщуваного штока і входять у лунки нерухомих штоків, блокуючи їх.

Рис. 8.13.Механізм перемикання передач:

1 – заглушка; 2 – верхня кришка коробки передач; 3 – вилка перемикання четвертої і п'ятої передач; 4 – установний гвинт; 5 – шплінтувальний дріт; 6 – вилка перемикання другої і третьої передач; 7 – вилка перемикання першої передачі і передачі заднього ходу

Рис. 8.14. Запобіжний механізм перемикання передач:

1 – пружина запобіжника; 2 – запобіжник; 3 – штовхач запобіжника

Рис. 8.15. Замок і фіксатори механізму перемикання:

1 – стакан стопорної кульки; 2 – кулька замка; 3 – штифт замка; 4 – стопорна кулька фіксатора;

5 – пружина стопорної кульки

Зверху на кришку механізму перемикання встановлюється корпус 11 (рис. 8.6) опори важеля 2 зі штоком 1, що переміщається в сферичній опорі 13. З правої сторони опори вкручений стопорний болт 12, що фіксує важіль 2 (рис. 8.6) у нейтральному положенні. У робочому положенні болт повинний бути викручений.