Система охолодження двигуна

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова системи охолодження двигуна УТД-20С1.

2. Призначення, розміщення, будова й робота водяного насоса системи охолодження двигуна УТД-20С1.

3. Призначення, розміщення та будова розширювального бачка, пароповітряного клапана системи охолодження двигуна.

4. Призначення, розміщення, будова й робота ежектора, жалюзі і заслінок ежектора.

5. Призначення, розміщення, будова й робота привода керування жалюзі і заслінками ежектора.

6. Робота системи охолодження двигуна УТД-20С1.

7. Заправлення і злив охолоджувальної рідини.

Система підігриву двигуна

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова системи підігриву двигуна УТД-20С1.

2. Призначення, розміщення, будова й робота підігрівача.

3. Призначення, розміщення та будова насосного вузла підігрівача.

4. Робота системи підігріву двигуна УТД-20С1.

Система забезпечення холодного пуску двигуна

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова системи забезпечення холодного пуску двигуна УТД-20С1.

2. Призначення та будова електрообладнання системи.

3. Робота системи безфорсункового факельного підігріву.

Механізм захисту двигуна від попадання води

1. Призначення, технічна характеристика та загальна будова механізму захисту двигуна від попадання води.

2. Робота механізму захисту при зупинці двигуна.

3. Перевірка і регулювання натягнення тросів клапанів захисту двигуна.

Система повітряного запуску двигуна

1. Призначення, технічна характеристика, загальна будова системи повітряного запуску двигуна.

2. Призначення, розміщення, будова та робота повітрозподільника, пускових клапанів, електропневмоклапана ЕК-48 системи повітряного запуску двигуна.

3. Робота системи повітряного запуску двигуна.

Розділ 6

СИЛОВА ПЕРЕДАЧА

Силова передача – механічна, призначена для передачі крутного моменту від колінчастого вала двигуна до ведучих коліс, для зміни величини цього моменту і швидкості обертання ведучих коліс.

Силова передача включає: систему змащування і гідрокерування, головний фрикціон, коробку передач, два планетарні механізми поворотів, зупинні гальма, приводи керування, дві бортові передачі.

Головний фрикціон і коробка передач поміщені в загальний картер, до якого з двох сторін кріпляться планетарні механізми повороту. Картер за допомогою шпильок 32 (див. рис. 5.1) і гайок жорстко з’єднаний з двигуном, утворюючи силовий блок. Силова передача показана на рис. 6.1.

6.1. Система змащування і гідрокерування

Система змащування і гідрокерування силової передачі призначена для вимкнення головного фрикціона, увімкнення фрикційних елементів ПМП, полегшення перемикання передач у коробці передач, змащування тертьових поверхонь підшипників, шестерень, сухарів, вилок перемикання передач й інших деталей коробки передач і планетарних механізмів повороту, а також для затягування стрічок зупинних гальм.

Система включає наступні вузли: масляний насос 33 (рис. 6.2), масляний фільтр-гідроциклон 34, клапанну коробку 19, клапан 15 плавності ввімкнення головного фрикціона, золотникову коробку 37, сервобустера 6 і 13 перемикання передач, масляний радіатор 17, перепускний клапан 14 і трубопроводи.

Масляний насос служить для прокачування масла під тиском в системі змащування і гідрокерування силової передачі. Він розміщений в нижній частині КП і складається з корпуса, ведучої 25 і веденої 24 шестерень і редукційного клапана 23.

Гідроциклонслужить для очищення масла від механічних домішок. Він розміщений на КП (з лівого боку) і складається з циклона, бункера (див. рис. 6.8) і пробки 34.

Клапанна коробка призначена для розподілу потоків масла, підтримки необхідного тиску масла в системі змащування і гідрокерування КП і ПМП й для керування головним фрикціоном. Вона розміщена на верхній частині картера КП і складається з корпуса 5 (див. рис. 6.5), клапанів 7, 4, 9 і золотника 3 привода керування головним фрикціоном.

Клапан 7 підтримує тиск масла в системі гідрокерування рівним 0,76-0,43 Мпа (7,8-9,5 кгс/см²), а клапан 4 – тиск в системі змащування 0,25-0,3 МПа (2,5-3 кгс/см²). При частоті обертання колінчастого вала двигуна 900-1000 об/хв тиск масла в системі змащування має бути не менше 0,1 МПа (1 кгс/см²).

Клапан 9 запобігає вмиканню головного фрикціона при короткочасному пониженні тиску масла у момент заповнення сервобустерів при перемиканні передач.

Клапан плавності вмикання головного фрикціона розміщений на кришці 25 (див. рис. 6.4) і складається з корпуса, кулькового клапана 24, дроселя 20 з фільтром 23 і пробки 21.

Золотникова коробка призначена для керування фрикційними елементами ПМП і зупинними гальмами. Вона розміщена на верхній половині картера КП поряд із клапанною коробкою і складається з корпуса 27 (див. рис. 6.5), золотника 26 лівого повороту, золотника 29 правого повороту, золотника 11 зупинних гальм, відтяжних пружин 17 і важелів.

Сервобустериперемикання передач служать для полегшення перемикання II і III, IV і V передач у КП. Вони передають і збільшують зусилля від тяги приводів керування коробкою передач до вилок перемикання передач. Сервобустери розміщені на верхній половині картера КП. Вони однакові за будовою і складаються з корпуса 39, поршня 36, золотника 34, стрілки 40, муфти 37 і пружини 33.

Масляний радіатор – трубчасто-пластинчастий, призначений для охолоджування масла системи змащування і гідрокерування КП. Він розміщений в коробі ежектора і за будовою аналогічний масляному радіатору системи змащування двигуна.

Перепускний клапан призначений для оберігання радіаторів від високого тиску при переохолодженні масла. Він розміщений над силовим блоком біля перегородки силового відділення і складається з корпуса, кульки і пружини. Пружина клапана відрегульована на тиск відкриття 0,23-0,25 МПа (2,3-2,5 кгс/см²).

Для підведення масла до механізмів в картері КП виконані свердлення і канали. При працюючому двигуні і нейтральному положенні важелів керування масляний насос подає масло з картера КП через сітковий фільтр 34 (див. рис. 6.8) по каналу 39 картера КП у гідроциклон. Вхідний паз гідроциклона розміщений по дотичній до циліндрової частини циклона. При проходженні масла механічні домішки під дією відцентрової сили відкидаються до стінок циклона і, сповзаючи, осідають в бункері 37. Очищене масло поступає в клапанну коробку.

Під тиском масла клапан 7 (див. рис. 6.5) відкривається, і масло з порожнини в поступає по трубопроводу в радіатор і далі через порожнину г– на змащування ПМП, підшипників, шестерень, сухарів вилок перемикання передач й інших деталей КП. Одночасно масло поступає і до золотникової коробки.

При заповненні бустерів системи керування відбувається пониження тиску масла в порожнині в, клапан 7 під дією пружини 5 повертається в первинне положення і перекриває канал підведення масла на змащування КП і ПМП. Переміщення клапана (відкриття і закриття) забезпечує підтримку постійного тиску масла в системі гідрокерування силовою передачею.

Клапан 4, працюючи за тим самим принципом, що і клапан 7, забезпечує підтримку тиску масла в системі змащування КП.

6.2. Головний фрикціон

Головний фрикціон є дводисковою муфтою зчеплення сухого тертя. Він призначений:

для відключення двигуна від коробки передач під час перемикання передач і при екстреному гальмуванні машини;

для забезпечення плавного руху машини з місця;

для оберігання деталей двигуна і силової передачі від поломок при різкому збільшенні навантажень на ведучих колесах.

6.2.1. Будова головного фрикціона

Головний фрикціон складається з ведучих частин, з’єднаних з маховиком двигуна, ведених частин, з’єднаних з ведучим валом коробки передач, і механізму вимкнення.

До ведучих частин відносяться опорний диск 19 (рис. 6.3), ведучий барабан 16, ведучий диск 20, натискний диск 22, натискні пружини 15 і деталі кріплення.

До ведених частин відносяться два сталеві диски 21 тертя з приклепаними і приклеєними до них з обох боків дисками тертя і ведений барабан 23.

Механізм вимкнення складається з кільцевого циліндра 10, поршня 11, радіально-упорного підшипника 12 в спеціальному корпусі 13, трьох відтяжних пружин 5, трьох двоплечих важелів 4, трьох вилок 5, трьох регулювальних гайок 6, трьох стопорних пластин 7. Для заправки мастила в підшипник служить маслянка 9.

6.2.2. Будова привода керування головним фрикціоном

Привод керування складається з педалі 45 (рис. 6.4) і важеля 33, змонтованих на педальному містку, тяги 32, яка з’єднує важіль 33 і важіль 29 на перехідному містку, тяги, що з’єднує важіль 13 з важелем 17 клапанної коробки 16, і золотника 3 (див. рис. 6.5) в клапанній коробці.

Для обмеження і регулювання ходу педалі головного фрикціона на ній кріпиться упор. У вихідному положенні педаль утримується відтяжною пружиною 43 (рис. 6.4).

6.2.3. Робота головного фрикціона і привода керування

Під дією натискних пружин 15 (рис. 6.3) фрикціон постійно ввімкнений, його ведучі і ведені частини обертаються разом і передають крутний момент на ведучий вал коробки передач. При цьому під дією трьох відтяжних пружин 8 поршень 11 разом з підшипником 12 відтягнутий у бік коробки передач.

При натисненні на педаль головного фрикціона важіль 33 (рис. 6.4) педального містка, повертаючись, через тягу 32 і важелі 29 і 13 перехідного містка повертає важіль 17, який у свою чергу, діє на золотник 3 (рис. 6.5) головного фрикціона.

Золотник, переміщаючись, відкриває канал підведення масла до бустера механізму вимкнення. Масло під тиском поступає в порожнину а(див. рис. 6.3) бустера, переміщує поршень 11 і через корпус 13 підшипника діє на двоплечі важелі 4.

Останні, повертаючись навколо своїх осей, відтягують натискний диск 22, стискаючи пружини, в результаті ведучі і ведені диски відокремлюються і головний фрикціон вимикається.

Для плавного ввімкнення головного фрикціона необхідно педаль відпустити на 1/2 її ходу і затримати в цьому положенні на короткий проміжок часу. При цьому золотник, переміщуючись, відкриває канал зливання масла через клапан плавності. Масло з бустеру головного фрикціона поступає в порожнину в(рис. 6.4) клапана плавності, відтискає кульковий клапан 24 і зливається в картер КП через канал г. Тиск у порожнині швидко зменшується, кульковий клапан під дією пружини перекриває злив масла. Подальший злив масла відбувається через невеликий отвір дроселя 20, що забезпечує плавне ввімкнення головного фрикціона.

У тому випадку, коли немає необхідності користуватися клапаном плавності (наприклад, при перемиканні передач), педаль відпускати відразу ж на повний хід. При цьому золотник повертається у початкове положення, відкриваючи канал зливання масла.

Для вимкнення головного фрикціона при зупиненому двигуні (наприклад, якщо двигун зупинений при увімкненій передачі) необхідно після натиснення на педаль головного фрикціона повернути рукоятку крана головного фрикціона проти годинникової стрілки. У цьому випадку в порожнину абустера поступає стисле повітря з системи пневмообладнання.

Таким чином, вимкнення головного фрикціона може здійснюватися двома способами: гідравлічно і за допомогою стислого повітря.

6.2.4. Догляд за головним фрикціоном і його приводом

При контрольному огляді перевірити роботу привода керування головним фрикціоном.

При технічному обслуговуванні №1 і 2 перевірити:

регулювання головного фрикціона і при необхідності відрегулювати;

змастити підшипник механізму вимкнення головного фрикціона (ТО-2); змастити підшипники містків привода керування.

Перевірка регулювання головного фрикціона проводиться через 2400 – 2500 км пробігу.

6.2.4.1. Регулювання головного фрикціона

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: ключі 10х12, 27x30, 14x17, 19х22, плоскогубці (у ящику механіка-водія), дріт КО 1, 4, щуп (у ящику для ЗІП), пристосування для провертання колінчастого вала двигуна (у груповому комплекті ЗІП).

Викрутити болти кріплення ребристого листа корпуса і підняти його до установки на стопор.

Викрутити болти кріплення кришки 3 (див. рис. 6.3) люка головного фрикціона і кожуха над стрілкою 2 і зняти кришку. На її місце встановити пристосування для провертання колінчастого вала двигуна, попередньо ввівши шестірню пристосування в зачеплення із зубчастим вінцем маховика 15.

Провертаючи пристосуванням колінчастий вал двигуна, встановити кожух головного фрикціона так, щоб стакан пружини, розміщений зліва від виштамповування на кожусі, знаходився по центру люка головного фрикціона.

Зняти пристосування з люка головного фрикціона.

Розконтрити і викрутити болти кріплення стопорної пластини 7, що стопорить гайку 4.

Зняти стопорну пластину 7 і відкрутити гайку 6 на 1-2 обороти.

Ввести щуп розміром 6,7 мм у зазор А і, закручуючи гайку 6, відрегулювати зазор між корпусом 13 підшипника і важелем 4 так, щоб щуп переміщався в зазорі з незначним люфтом.

Не виводячи щупа із зазору, на гайку 6 встановити стопорну пластину 7 так, щоб отвори в пластині співпадали з отворами в кожусі, і зафіксувати її болтами, закрутивши їх від руки.

Вивести і знову ввести щуп в зазор А, при цьому щуп розміром 6,7 мм повинен переміщатися без зусилля з незначним люфтом, а щуп розміром 7 мм – з незначним зусиллям.

Закріпити стопорну пластину, закрутивши болти до притиснення пластини до кожуха, а потім відкрутити болти на 1-2 обороти, при цьому стопорна пластина повинна вільно переміщатися в межах зазору між отворами і болтами. Законтрити болти попарно дротом.

Встановити пристосування і провернути колінчастий вал двигуна так, щоб друге виштамповування зайняло положення першого виштамповування. Зняти пристосування. Відрегулювати зазор Ав порядку, вказаному вище.

Встановити пристосування і провернути колінчастий вал двигуна так, щоб трете виштамповування зайняло місце другого виштамповування. Зняти пристосування. Відрегулювати зазор А в порядку, вказаному вище.

Встановити кришку люка головного фрикціона і кожух над стрілкою на місце і закріпити їх.

Встановити ребристий лист корпуса на місце і закріпити його.

Методика установки щупа між важелем і корпусом підшипника при вимірі проміжку А

Зазор Аперевіряється при положенні стакана пружини зліва від виштамповування на кожусі у верхній точці (див. схему) наступним чином:

щуп розміром 6,7 мм, а потім 7 мм підвести зліва від стакана пружини до зазору А. При прокачуванні щупа вздовж осі двигуна регулювальна гайка 6 повинна мати незначне осьове переміщення, це говорить про те, що щуп знаходиться між важелем і корпусом підшипника;

перевести верхній кінець щупа вправо, як показано пунктиром на схемі, а потім, просуваючи його вниз, ввести в зазор А між важелем і корпусом підшипника.

6.2.4.2. Заправлення мастила в підшипник механізму вимкнення головного фрикціона

Інструмент і приладдя: ключі 10x12, 14х17 (у ящику механіка-водія), шприц-прес (на днищі середнього відділення, справа), шланг, стержень шприц-преса (у сумці із ЗІП двигуна), наконечник (у ящику для ЗІП) і мастило.

Викрутити болти кріплення ребристого листа корпуса і підняти його до установки на стопор.

Викрутити болти кріплення кришки люка головного фрикціона і зняти кришку.

Повернути рукою корпус 13 (див. рис. 6.3) підшипника так, щоб маслянка 9 опинилася у верхньому положенні.

З'єднати шланг плунжерного шприц-преса з маслянкою підшипника головного фрикціона.

Заправити мастило в підшипник механізму вимкнення головного фрикціона (близько 60 г). Кількість мастила, що заправляється, перевіряти по поділках, нанесених на стержні шприц-преса.

Від'єднати шланг шприц-преса від маслянки 9.

Встановити кришку люка головного фрикціона на місце і закріпити болтами.

Встановити ребристий лист корпуса і закріпити його.

Коробка передач

Коробка передач – ступінчаста, з постійним зчепленням шестерень, має п'ять передач переднього і одну передачу заднього ходу.

Вона призначена:

для зміни крутного моменту, на ведучих колесах і швидкості руху машини;

для забезпечення руху машини заднім ходом;

для відключення двигуна від ведучих коліс.