Система забезпечення холодного пуску двигуна

В екстрених випадках при негативних температурах навколишнього повітря і машини до мінус 20°С, коли бракує часу на розігрів силової установки, запускати двигун можна без попереднього розігріву (холодний пуск). Проте холодний пуск двигуна можливий, якщо система змащування двигуна заправлена маслом МТЗ-10П, трансмісія – маслом ТСЗп-8, а тиск повітря в балоні не менше 9,8 МПа (100 кгс/см²).

Для забезпечення холодного пуску двигуна встановлена система безфорсункового факельного підігріву (БФП) впускного повітря.

Будова системи БФП

Система забезпечення холодного пуску двигуна (система БФП) включає: чотири електрофакельні свічки 5 (рис. 5.24), електромагнітний клапан 14 (ЕК), трубопроводи та електрообладнання системи.

Електрофакельні свічки 3 служать для дозування і запалення палива у момент прокрутки колінчастого вала двигуна при запуску і забезпечення горіння палива при подальшій роботі двигуна.

Свічка складається з нагрівального елементу 7, металокерамічного фільтра 8, жиклера 9, сітки 6, екрана 5. На кожному впускному колекторі двигуна встановлено по дві электрофакельні свічки.

Електромагнітний клапан 14 призначений для ввімкнення і відключення подачі палива до електрофакельних свічок. Відкривається клапан при подачі до нього напруги і закривається при знятті напруги.

Електрообладнання системи призначене для керування БФП і включає: щиток 7 (див. рис. 5.51) керування, коробку 104 керування, коробку 100 опорів і з’єднувальні провода.

Щиток керування закріплений над щитком механіка-водія. На ньому розміщені кнопка ПУСК, лампи 1, 2, 3, 4, свічки, лампа ЕК, кнопка ВИМК.

Коробка керування і коробки опорів розміщені в ніші лівого борту біля сидіння механіка-водія.

Робота системи БФП

Для пуску безфорсункового факельного підігрівача необхідно натиснути і відпустити кнопку ПУСК, розміщену на пульті керування БФП, при цьому відбувається спрацьовування реле Р2. Реле Р2 однією парою своїх контактів замикає ланцюги свічок, другою парою – включається в схему керування.

Свічки підключаються через низькоомні опори (0,3 Ом), що знаходяться в коробці опорів.

Одночасно пускається реле часу РВ-1, також при цьому реле Р2 розмикає ланцюг керування реле ДМР-400Т. На щитку керування з підключенням свічок засвічуються лампи 1, 2, 3, 4 СВІЧКИ, сигналізуючи про початок циклу розігрівання свічок.

Після закінчення 90с спрацьовує реле часу РВ-1, контакти якого замикають ланцюг обмотки реле Р3, яке при спрацюванні підключає свою обмотку і пускає реле часу РВ-2. Друга пара контактів реле Р3 замикає ланцюг електроклапана, а також ланцюг лампи ЕК на щитку керування. Засвічування лампи ЕК сигналізує про закінчення розігрівання свічок і початок подачі палива до свічок.

Після засвічування лампи ЕК проводиться запуск двигуна. При натисненні кнопки СТАРТЕР спрацьовує реле Р1, яке своїми контактами на час ввімкнення стартера шунтує опори КС щоб уникнути падіння напруги на свічках нижче 18В, вмикається БЦН, який підкачує паливо в паливну систему двигуна і подає паливо до свічок, де воно спалахує. Гарячі продукти згоряння, підігріваючи впускне повітря, всмоктуються в циліндри двигуна.

Робота двигуна протягом 180с від моменту засвічування лампи ЕК супроводжується роботою БФП, що досягається за допомогою реле часу РВ-2. Контакти реле часу РВ-2 розривають ланцюг обмотки реле Р2, відключаючи всю схему керування БФП. Знеструмлюються обмотки реле Р2, РЗ, РВ-1, РВ-2, гаснуть лампи 1, 2, 3, 4 СВІЧКИ на щитку керування, знімається напруга з електромагнітного клапана і свічок. Електромагнітний клапан закривається і відключає подачу палива до свічок.

Для відключення системи БФП в аварійних ситуаціях або з метою скорочення часу супроводу роботи двигуна системою на щитку керування системою БФП є кнопка ВИМК. При натисненні цієї кнопки вмикається реле Р4 і розмикає ланцюг живлення обмотки реле Р2. Реле Р2 відключається і знімає живлення з схеми БФП. Для повторного ввімкнення системи потрібно знову натиснути кнопку ПУСК.

5.7.3. Заміна свічки системи БФП

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: ключ 8x10, плоскогубці (у ящику механіка-водія), ключ 675-93-сб151, дріт КО1 (у ящику для ЗІП), ключ 675-93-сб151-01 (на борту справа в десантному відділенні), переносна лампа, мастило ЦІАТІМ-201, графіт марки П або ГЕ-Ч.

Для заміни свічки необхідно:

викрутити болти кріплення ребристого листа і підняти його до установки на стопор;

відкрутити гайку кріплення проводу на свічці і зняти провід;

розшплінтувати і відкрутити гайку шланга, зняти шланг;

ослабити контргайку свічки і викрутити свічку;

взяти справну свічку і встановити її в зворотній послідовності.

Перед установкою різьбу на свічці змастити сумішшю; 50% мастила ЦІАТІМ-201 і 50% графіту марки П або ГЕ-Ч.

Зазор між шлангом і свічкою повинен бути не менше 3 мм.

5.8. Механізм захисту двигуна від попадання води

Механізм захисту двигуна від попадання води служить для автоматичного захисту двигуна від попадання в нього води через випускні і впускні колектори при подоланні водних перешкод при зупинці двигуна.

Механізм складається з двох клапанних коробок з клапанами 7 (рис. 5.24) і приводом, що складається із стопора 3, рукоятки 1, тросів 2 і 15.

5.8.1. Клапанні коробки і стопор

Клапанні коробки служать для закривання випускних колекторів двигуна при його зупинці на плаву.

Клапанна коробка 8 складається з корпуса, клапана 7, зливного клапана 16 і важільного механізму.

Стопор 3 служить для утримання клапанів захисту у відкритому положенні при працюючому двигуні і звільнення тросів при зупинці двигуна на плаву. Він складається з кінцевого вимикача 5 (рис. 5.25), поворотного важеля 4, двох кульок 3, штока 2 та електромагніту 1.

5.8.2. Робота механізму захисту

При русі машини на суші рукоятка 18 (рис. 5.26) привода клапанів повинна бути в нижньому положенні і закріплена в кліпсах. Перед подоланням водної перешкоди система захисту двигуна приводиться в готовність, для чого рукоятка 18 переводиться в нижнє, а потім у верхнє положення, закріплюється в кліпсах і вмикається вимикач ПЛАВ. на центральному щитку при працюючому двигуні.

При вмиканні вимикача ПЛАВ. реле клапанів захисту двигуна, що знаходиться під напругою генератора, спрацьовує і своїми контактами розмикає ланцюг електромагніта 14.

При зупинці двигуна реле замикає ланцюг електромагніта. Електромагніт втягує сердечник зі штоком 2 (рис. 5.25), звільняючи кульки. Кульки 3 западають в порожнину б і звільняють поворотний важіль 4 із тросами, які утримували клапани у відкритому стані, і під дією пружини 9 (рис. 5.26) клапани захисту закриваються.

Кінцевий вимикач 13 вимикає електромагніт 16 і вмикає сигнальний ліхтар 2 КЛАПАН на щитку механіка-водія. Одночасно відкриваються зливні клапани 11 в клапанних коробках, через які витікає вода, що потрапила в невеликій кількості через клапани в клапанні коробки.

Відкриваються клапани захисту двигуна вручну поворотом рукоятки привода клапанів вниз. При цьому кульки заходять в пази і утримуються штоком, троси натягаються, клапани відкриваються, а зливні клапани закриваються. Стопор 14 фіксує троси у відтягнутому положенні, вимикач ПЛАВ. повинен бути вимкнений.

5.8.3. Догляд за механізмом захисту двигуна від попадання води

При контрольному огляді і при щоденному технічному обслуговуванні, в передбаченні плаву, необхідно перевірити:

положення рукоятки привода відкриття клапанів та її роботу.

При технічному обслуговуванні №1 і 2 перевірити:

кріплення і стан клапанів зливу води з короба ежектора;

щільність прилягання клапана ежектора відсмоктування газів із силового відділення;

натягнення тросів клапанів захисту двигуна від попадання води;

роботу привода клапанів захисту.

Регулювання натягнення тросів клапанів захисту перевіряється за потребою при виявленні ненормальної роботи і після 4500-5000 км пробігу.

5.8.3.1. Перевірка і регулювання натягнення тросів клапанів захисту двигуна

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: ключі 5,5х7, 14х17, лінійка, плоскогубці (у ящику механіка-водія), дріт КО-1 (у ящику для ЗІП).

Відкрутити болти кріплення кришки люка над двигуном і відкрити її.

Відкрити клапани захисту двигуна до упору, встановивши рукоятку 1 (рис. 5.24) в нижнє положення (про знаходження клапанів на упорах свідчить відсутність стукоту при різкому натисненні на троси 15).

При відкритих клапанах провисання тросів не повинно бути. При прикладанні зусилля пальцем до середини тросів (почергово) їх прогинання повинне бути 20-25 мм.

Для регулювання натягнення тросів необхідно: закрити клапани захисту двигуна, вмикнувши і вимкнувши вимикач ПЛАВ. на центральному щитку при ввімкнених акумуляторних батареях, зняти дріт з муфт 6, розшплінтувати і вийняти палець 5, відрегулювати натягнення тросів 15 обертанням стяжок муфт 6 так, щоб при переведенні рукоятки 1 з нижнього положення у верхнє вал 4 переміщався на (4±0,5) мм.

При регулюванні тросів забезпечити однаковий вихід наконечників з муфт, для чого відкрити клапани захисту двигуна і знову перевірити натягнення тросів, перевірити роботу клапанів захисту двигуна згідно з пр. 16.4.3, закрити люк над двигуном і вкрутити болти його кріплення.

Після перевірки і регулювання натягнення тросів клапани захисту двигуна відкрити, перевівши рукоятку 1 в нижнє положення і закріпивши її в кліпсах.

5.8.3.2. Підтяжка гайок болтів кріплення клапанних коробок захисту двигуна і гайок болтів бугелів кульових компенсаторів

Інструмент, приладдя та експлуатаційні матеріали: ключі 27x30, 14х17, вороток, подовжувач, змінні головки 17 і 19 (у ящику механіка-водія), ключ накидної 17x22, жароміцний дріт, шплінти 3,2x25 (у ящику для ЗІП), головки ключів 17 і 19 (у груповому комплекті ЗІП).

Викрутити болти кріплення ребристого листа корпуса і підняти його до установки на стопор.

Викрутити болти кріплення кришки люка над двигуном і відкрити кришку. Розконтрити гайки болтів кріплення клапанних коробок.

Встановити на подовжувач головку ключа 17 і за допомогою ключа 27x30, надітого на шестигранник подовжувача, підтягнути по одному болту кріплення клапанних коробок.

Встановити на подовжувач накидну головку 19 або змінну головку 17 і за допомогою ключа 27х30, надітого на шестигранник подовжувача, підтянути на кожній клапанній коробці по дві гайки болтів кріплення.

Законтрити шплінтами гайки болтів кріплення клапанних коробок.

Лівий крайній болт лівої клапанної коробки зручно підтягувати з відділення керування через люк в перегородці силового відділення ключем 17х22.

Розконтрити гайки болтів бугелів кульових компенсаторів.

Встановити на подовжувач змінну головку 17 і через люк над двигуном підтянути гайки. При підтягуванні легко постукувати молотком по бугелях. Законтрити гайки. Закрити кришку люка над двигуном і ребристий лист, закріпити їх.

При контруванні з'єднань для поєднання отворів у болтах з прорізами гайок прокручувати гайки тільки убік затяжки.

5.9. Система повітряного запуску

Система повітряного запуску двигуна є основною і складається з електропневмоклапану 1 (рис. 5.27), повітрозподільника 6, пускових клапанів 7, відстійника 3, балона 9, редукторів 11 тиску і трубопроводів.

Повітрозподільник призначений для подачі стислого повітря в циліндри при запуску двигуна повітрям. Він закріплений шпильками на торці лівого блока двигуна і являє собою золотниковий пристрій, синхронно з’єднаний з колінчастим валом.

У корпусі повітрозподільника є шість отворів для затисків 14 (див. рис. 5.29) кріплень трубок повітропуска і один отвір для підведення масла до вала.

У центральний різьбовий отвір корпуса вкручений ковпак 13 із подвійним штуцером: на одному кріпиться трубка 3 приєднування агрегату консервації двигуна, на іншому – косинець 8 підводу стислого повітря до повітрозподільника.

Пускові клапани 7 (рис. 5.27) призначені для пуску повітря в циліндри двигуна. Вони вкручені в різьбові втулки головок блоків.

Електропневмоклапан ЕК-48 служить для подачі стислого повітря в повітрозподільник двигуна при його запуску. Він розміщений на лівому борту машини у відділенні керування і складається із впускного 8 (рис. 5.28) і випускного 5 клапанів, поршня 4, сервоклапана 7, електромагніту 1, впускного 9 і випускного 6 штуцерів.

Відстійникпризначений для вловлювання конденсату вологи і крапель масла, які містяться в повітрі, що поступає з компресора. Він являє собою порожнистий циліндр з двома штуцерами і пробкою 4 для зливання відстою. Відстійник кріпиться до стійки на перегородці силового відділення.

Повітряні трубопроводи виготовлені із сталевих трубок, на кінцях яких приварені поворотні косинці. Кінці трубок з одного боку приєднуються до повітроподільника, з іншої – до пускових клапанів.

5.9.1. Робота системи повітряного пуску

Запуск двигуна стислим повітрям здійснюється натисненням кнопки ПУСК. ПОВІТР., при цьому вмикається електромагніт 1 (рис. 5.28), який, діючи на сервоклапан 7, переміщає поршень 4 і відкриває впускний клапан, при цьому стисле повітря із балона через редуктори 11 (рис. 5.27), електропневмоклапан 1 поступає до повітророзподільника.

За будь-якого положення колінчастого вала двигуна вікно розподілього диска 4 (рис. 5.29) співпадає з одним або двома отворами в корпусі повітророзподільника, тому стисле повітря відповідно до порядку роботи двигуна поступає до пускових клапанів і через них в циліндри двигуна.

Діючи на поршні, стисле повітря приводить в обертання колінчастий вал двигуна.

При відпусканні кнопки ПУСК. ПОВІТР. вимикається електромагніт електропневмоклапана, при цьому сервоклапан під дією пружини повертається у вихідне положення і закриває отвір впускного клапана, поршень повертається у початкове положення.

При несправній кнопці ПУСК. ПОВІТР. запуск двигуна стислим повітрям може здійснюватися натисненням на важіль 3 (рис. 5.28) електропневмоклапана.

5.10. Можливі несправності силової установки

Питання для самоконтролю