Аляскинсько-Кордильєрська гірська фізико-географічна країна

Ця країна займає най північнішу частину Кордільєр і включає хребти Брукс, Аляскинський, Кенайський і Чугачський, а також Арктичну низовину, плоскогір’я Юкон і Алеутську гряду, що складається з 111 островів вулканічного походження з 32 діючими вулканами і простягається до 60⁰ пн. ш. Аляскинський хребет є найбільш високим хребтом Кордільєр і материка в цілому з вищою точкою горою Мак-Кінлі (6193 м).

Кліматичні умови зими відрізняються тим, що на більшій, північні частині Аляски, тобто на Арктичній низовині, плоскогір’ї Юкон і хребті Брукс, стоїть малосніжна морозна погода, оскільки там панують континентальні арктичні повітряні маси, що приходять з північного сходу, з покритого льодом Північного Льодовитого океану. На плоскогір’ї Юкон з найбільш континентальним кліматом морози сягають – 63⁰С. В той же час в південній частині, за Аляскинський хребтом температура повітря близька до 0⁰С і ідуть дощі, оскільки хребет стіною стоїть на шляху пересування арктичних повітряних мас, а погоду формують теплі і вологі тихоокеанські повітряні маси, що приходять з півдня від Алеутського мінімуму.

Влітку морські повітряні маси з Тихого океану панують вже над всією країною, оскільки приходять з заходу по північній периферії Північно-Тихоокеанського (Гавайського) максимуму і хребти, що простягаються в основному з заходу на схід, перестають бути перешкодою. Температури повітря невисокі. На Арктичній низовині, що являє собою влітку непрохідне болото з численними озерами лагунного і термокарстового походження, температура найтеплішого місяця не перевищує + 5⁰С, вегетаційний період триває менше місяця, а прибережні води Північного Льодовитого океану вкриті льодом. Океан перешкоджає прогріванню повітря.

Низькі температури літа і на узбережжі Аляскинської затоки, де вони не перевищують +11...+12⁰С. Проте дуже значна кількість опадів, що сягає до 4000 мм за рік. Цьому сприяє лійкоподібна форма Аляскинського, Кенайського і Чугачського хребтів, яка вловлює повітряні маси з Тихого океану. Наслідком низьких літніх температур, рясних опадів і малої висоти снігової лінії (500 м) є винятково потужне зледеніння гірських хребтів. В деяких місцях льодовики доходять до океану і від них відколюються невеликі айсберги. Рослинність представлена дуже густими хвойними лісами із ситхинської ялини і декількох видів гемлока або тсуги, які вкривають нижні частини схилів.

Більш тепле літо характерне для плоскогір’я Юкон, де сухе арктичне повітря прогрівається до + 20⁰С. Це сприяє поширенню лісів із білої або канадської ялини, бальзамічної тополі і білої берези, які одягають нижні частини схилів гірських масивів. Проте більшу площу займає мохово-лишайникова тундра.

Винятково рівним кліматом “вічної осені” характеризуються Алеутські острови і півострів Аляска. Температура коливається там протягом всього року від 0 до +10⁰С. Річна сума опадів дорівнює 1800 мм. Дощі іноді йдуть безперервно по декілька тижнів. Розміщуючись в центрі баричного мінімуму, острови є батьківщиною численних штормів. Рослинність представлена луками із різнотрав’я, іноді чагарниками.