Підготовка і проходження співбесіди із роботодавцем випускником ВНЗ

Добре пройдена співбесіда – ключовий і найважливіший етап при працевлаштуванні. Від того, яке враження шукач справить на HR-менеджера або керівника компанії, і від того, чи продемонструє кандидат необхідний рівень професійних та особистих якостей для вакантної посади, залежить подальший кар'єрний шлях претендента. Тому шукачу необхідно до самої співбесіди підготуватися і з максимальною ретельністю.

Процес підготовки до співбесіди можна умовно поділити на дві складові: психологічне налаштування та інформаційне забезпечення.

З метою психологічного налаштування до співбесіди шукачу доцільно дотримуватись наступних практичних порад:

Ø Найважливіша установка, яку шукач має здійснити, – це усвідомлення того, що співбесіда – це переговори двох рівних сторін, в яких беруть участь обидві зацікавлені сторони: роботодавець, у якого є певні очікування та ризики помилитися і взяти на роботу не того фахівця, і шукач як претендент, у свою чергу, зі своїми очікуваннями і ризиками. Таке налаштування дозволить уникнути розповсюдженої помилки кандидатів, яка полягає в тому, що вони, намагаючись сподобатися потенційному працедавцю, зовсім випускають з поля зору свої власні інтереси. Тому якщо від самого початку налаштуватися на співбесіду як на пошук взаємовигідного співробітництва, вона відбудеться на порядок успішніше, ніж ви будете намагатися з усіх сил презентувати себе.

Ø З метою комплексного усвідомлення власних інтересів шукачу доцільно виконати наступну вправу: виписати окремо на аркуш паперу свої вимоги до майбутньої роботи, а також ті вимоги, які пред'являє потенційний роботодавець до претендента. Ці два списки в мають грунтуватися на тексті вакансії з доданими вимогами сторін суб’єктивного характеру. Сенс цієї вправи полягає у ретельній формалізації власних очікувань, їх аналізі і ранжуванні. Це все необхідно для того, щоб на співбесіді не випустити з пам’яті важливі питання і звернути увагу при розмові на значущі нюанси.

Ø Наступне важливе психологічне налаштування – це аналіз мотивації і цілей потенційного роботодавця. Від того, наскільки чітко шукач усвідомлює, який кандидат потрібен потенційному роботодавцеві, залежить хід співбесіди. Якщо шукач не володіє необхідною професійною компетенцією, але усвідомлює, що компанія має потребу саме в такому фахівці, йому в жодному разі не потрібно придумувати собі неіснуючі навички. Це у більшості випадків призведе до втрати репутації, яку відновити буде вкрай складно. Але якщо вакансія шукача влаштовує, і він володіє тими чи іншими якостями, необхідними для даної посади (комунікабельність, клієнтоорієнтованість, презентабельний зовнішній вигляд), йому неодмінно треба продемонстрвати це. Шукач має ретельно продумати, який образ було б добре використати і яке враження про себе залишити. Чим більшу кількість нюансів буде враховано, тим більше шансів на успіх.

Ø Найважливіша установка – налаштуватися на успіх психологічно. Шукач має налаштуватися на найсприятливіший розвиток подій і відпустити ситуацію. Адже тільки з часом стане зрозуміло, чи правильний вибір було зроблено.

Окрім вищевказаних порад шукачу доцільно також перед співбесідою виконати наступні підготовчі дії з метою інформаційного забезпечення майбутньої співбесіди:

1. Пошук інформації про компанію. Необхідно дізнайтися більше про історію компанії, її керівництво, регіони присутності, цікаві факти з історії розвитку бізнесу. Все це може знадобитися на співбесіді для можливості підтримати розмову і продемонструвати свою обізнаність. До того ж інформація допоможе прийняти остаточне рішення про вибір місця роботи, якщо у шукача одночасно з'явиться кілька хороших пропозицій.

2. Формування списку можливих питань і відповідей на них. Суть цієї вправи полягає у здатності поставити себе на місце інтерв'юера. Кожен кандидат знає свої сильні і слабкі сторони, як ніхто інший. Шукачу доцільно подумати, які питання можуть стосуватися його недоліків і були б дуже незручними для нього. Зрозуміло, що необхідно також продумати і свої можливі відповіді. Підготовка до можливих питань додає впевненості і сприяє появі почуття контролю над ситуацією.

3. Відпрацювання відповідей вголос. Доцільно використовувати для відпрацювання відповідей вголос велике дзеркало, в якому можна спостерігати за власним виглядом під час розмови – за позою свого тіла, мімікою і жестами. Три-чотири спроби дозволяють відпрацювати грамотну відповідь. При цьому логіка відповідей зберігається, але їх виклад стає більш невимушеним і живим. З часом, з появою навику, відмінного результату виходить домогтися вже з першої-другої спроби.

4. Репетиція співбесіди. Шукач може попросити помічника від репетирувати співбесіду у формі рольової гри. Це дозволить покращити навички комунікації, і розвинути реакцію на найнесподіваніші запитання. Причому побути в образі інтерв'юера теж корисно - потім, на реальних співбесідах, його набагато простіше зрозуміти.

Ґрунтовна підготовка до співбесіди значно полегшує наступний етап – її проходження.

Для успішного проходження співбесіди випускникам ВНЗ необхідно дотримуватися наступних практичних порад:

· Проявляти ввічливість і терплячість, прийшовши до офісу потенційного роботодавця. Шукачу необхідно стежити за своєю осанкою, ходою, старатися дивитись в очі. Шукач повинен мати вигляд людини, яка може вирішити проблему роботодавця з вибором нового співробітника, а не вигляд невпевненого у собі офісного клерка.

· Необхідно акуратно заповнювати всі анкети і документи, які запропонує відповідальний за відбір кандидатів працівник. При цьому все має велике значення: і письменність, і помарки, і почерк, і чіткість формулювань.

· На початку співбесіди необхідно представитися і поцікавитися, як звуть співрозмовника.

· В процесі спілкування необхідно тримати зоровий контакт зі співрозмовником.

· Необхідно уважно вислуховувати питання, не перебиваючи співбесідника. В ході співбесіди кандидат теж завжди ставить питання, як заготовлені наперед, так і ті, що виникають в процесі розмови. Не варто ставити більш двох-трьох питань. Неприпустимо не поставити жодного питання, якщо була запропонована можливість ставити питання. Працедавець звертає увагу і на те, які саме питання поставлені, і на те, наскільки вдало обрано момент, для того або іншого питання.

· Якщо шукач не впевнений, що добре зрозумів питання, краще перепитати, ніж відповісти невірно.

· Відповідаючи на запитання інтерв’юера, необхідно бути об'єктивним і правдивим, але не дуже відвертим. Практично кожній людині властиво перебільшувати свої кращі якості і професійний рівень. Але якщо прикрасити дійсність, яку не вдасться підтвердити на практиці, то це створить величезні проблеми.

· При необхідності давати негативну інформацію про себе, не треба заперечувати факти, які відповідають істині, але обов'язково необхідно намагатися збалансувати їх позитивною інформацією про себе.

· Ставлячи питання, шукачу доцільно цікавитися змістом роботи і умовами її успішного виконання.

· По можливості, слід уникати на першому етапі співбесіди питань, що стосуються оплати праці.

· В кінці розмови шукачу слід чітко домовитися про те, коли і як він зможе отримати зворотній зв’язок. Бажано зберегти ініціативу дзвінка за собою, попросивши призначити час, коли зручніше зателефонувати. Активна позиція завжди значно краще пасивної для того, хто прагне тримати в своїх руках контроль за процесом і справити враження ділової людини.

· Якщо з якоїсь причини шукач вирішить, що дана організація його не влаштовує, йому не слід переривати співбесіду – необхідно залишити про себе гарне враження.

· Завершуючи співбесіду, треба пам’ятати про правила ввічливості. Важливо, щоб обидва учасники закінчили зустріч з відчуттям, що все, про що слід було сказати, сказано і що вони обидва мають в своєму розпорядженні достатньо повні відомості для прийняття рішення. Обов’язково слід подякувати працедавцю за бесіду і його увагу.

· Після закінчення співбесіди, шукачу слід ретельно проаналізувати свою поведінку і зробити правильні висновки. У разі отримання відмови, шукачу необхідно виявити причину відмови, щоб внести відповідні корективи при підготовці до нових співбесід. Дуже важливо знати, що було зроблено все можливе і під час підготовки, і в процесі співбесіди. Свідомість цього сприяє спокійнішому і впевненішому настрою, що забезпечить успіх в подальшому.

Велику роль під час співбесіди може відіграти вміння претендента на посаду захоплюючим стилем розповісти на співбесіді про себе. Кадровики називають це сторітеллінг («storytelling», з англ.: «story»-оповідання, «to tell»-розповідати). Така історія може бути використана шукачем для ілюстрації його професійного досвіду і у разі успіху буде відмінним шансом вирізнитись із загальної маси шукачів роботи та запам'ятатися співбесіднику.

Для сторітеллінгу добре підійдуть історії про кризу, яку вдалося подолати; про стресову ситуацію, з якої вдалося гідно вийти; про ситуації, за яких вдалося зберегти чи примножити статок роботодавцю; про ситуації, за яких вдалося зробити суттєвий внесок у роботу команди; про ситуації, за яких вдалося виявити свої лідерські якості; про невдачі чи промахи, яких припустилися та які згодом були успішно виправлено.

Випускникам ВНЗ доцільно під час співбесіди поставити потенційному роботодавцю наступні питання:

1. Які результати очікує отримати роботодавець від кандидата під час випробувального терміну?

2. Яка заробітні плата встановлюється в компанії для відповідної посади на час випробувального терміну?

2. Що буде входити до посадових обов'язків кандидата?

3. Чи є посада новоствореною? Запитання дозволить прояснити за що було звільнено попереднього працівника, якщо посада існувала і раніше.

4. Чи проводиться в компанії навчання співробітників? Запитання дозволить зрозуміти про можливості підвищення своєї кваліфікації за рахунок фірми.

5. Чи передбачає посада відрядження працівника?

6. Чи передбачено в компанії соціальний пакет для даної посади, та які компенсації він включає? Соціальний пакет може виявитись суттєвим доповненням до зарплати, тому ігнорувати його не слід.

7. Скільки часу претенденту на вакансію слід очікувати рішення роботодавця за результатами співбесіди?