Випробувальний термін, його строки та порядок проходження

Кодекс законів про працю України передбачає, що окрім дотримання загальних вимог щодо процедури укладення трудового договору, угодою сторін може бути зумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі або розпорядженні про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації − шести місяців, а при випробуванні при прийнятті на роботу робітників − не може перевищувати одного місяця. Крім того, законодавством встановлені й інші випадки, а саме:

· до шести місяців − при прийнятті на державну службу та до органів місцевого самоврядування;

· до одного року − для служби в органах внутрішніх справ;

· від шести місяців до одного року − при прийнятті посадових осіб до державної податкової служби.

Строк випробування не може бути подовжено, окрім випадків відсутності працівника в цей період на роботі через тимчасову непрацездатність або інші поважні причини. В такому разі строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, впродовж яких він був відсутній.

Працівник вважається таким, який витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а він до закінчення строку не був звільнений з роботи.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. При цьому, звільнення працівника за результатами випробування повинно бути оформлено наказом власника або уповноваженого ним органу, якому обов'язково робиться посилання на статтю 28 Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Одночасно законодавством встановлені умови, за наявності яких випробування застосовувати заборонено при прийнятті на роботу:

· осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

· молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

· молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

· осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

· інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

· в іншу місцевість та при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.