ІІІ. ПІДГОТОВКА І РОЗГЛЯД СПРАВИ АПЕЛЯЦІЙНИМ СУДОМ

Строк розгляду апеляційної скарги Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції – протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Підготовку справи до розгляду апеляційним судом провадить суддя-доповідач протягом десяти днів. Для цього він вчиняє такі процесуальні дії: 1) з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; 2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює; 3) з’ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів. Дійшовши висновку, що всі необхідні підготовчі дії вчинено, колегія суддів призначає справу до розгляду. У разі необхідності колегія суддів вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦПК справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки її до розгляду.

В апеляційному судісправа розглядається у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

Засідання суду апеляційної інстанції складається з наступних частин:

1) підготовчої;

2) розгляду справи по суті;

3) судових дебатів;

4) ухвалення і проголошення рішення (ухвали).

Неявка сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Всі питання, що виникають під час розгляду справи і ухвалення рішення (ухвали) апеляційного суду, вирішуються більшістю голосів. При цьому жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім. Ухвалене апеляційною інстанцією рішення проголошується прилюдно. Головуючий роз’яснює зміст і строк його оскарження.

ВИСНОВОК З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

Процедура підготовки та розгляду апеляційної справи чітко визначена у ЦПК. На відміну від провадження у суді першої інстанції, у суді апеляційної інстанції розгляд справи здійснюється колегіальним складом суду у складі трьох професійних суддів.

ІV. ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Повноваження суду апеляційної інстанції – це сукупність його прав і обов’язків, пов’язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень та ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку. Такі повноваження та підстави визначені в статтях 307-312 ЦПК.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Залишення без зміни рішення суду, тобто відхилення апеляційної скарги можливе тоді, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права на підставі всебічного дослідження зібраних у справі доказів, правильної оцінки й обгрунтованих висновків, а доводи апеляційної скарги є несуттєвими. Такі наслідки настають також тоді, коли суд припустився неістотних порушень норм права, які не вплинули на правильність ухваленого рішення.

Апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 309 ЦПК підставами для цього є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу (пункт 4 частини першої статті 309 ЦПК.

Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розглядуза наявності підстав, передбачених статтями 205, 207, 310 ЦПК.

За наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд, згідно із ст. 307 ЦПК, має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишити судовй наказ без змін;

2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає.

Нормами цивільного процесуального права передбачена можливість самостійного оскарження в апеляційному порядку не тільки рішень, але й ухвал суду першої інстанції.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право (ч. 2 ст. 307 ЦПК):

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У ст. 312 ЦПК визначено підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали. Так, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Щодо скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК), то у ч. 1 ст. 311 ЦПК визначено підстави здійснення даного повноваження апеляційним судом, а саме

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

ВИСНОВОК З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ:

В апеляційному провадженні суд наділений значними повноваженнями. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін; скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; змінити рішення; постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

В апеляційному порядку передбачено також самостійне оскарження й ухвал суду першої інстанції. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанціїапеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; змінити ухвалу; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.