ІІ. ПРАВО АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ І УХВАЛ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Право апеляційного оскарження рішення суду – це надана законом можливість на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції на новий (повторний) розгляд цивільної справи і перевірку ухвалених по ній рішень та постановлених ухвал на відповідність їх вимогам законності й обгрунтованості.

Суб’єкти права апеляційного оскарження. Правом апеляційного оскарження наділені сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

До суб’єктів, які мають право апеляційного оскарження, насамперед, відносяться сторони – позивач і відповідач. В апеляційному провадженні сторони повинні бути ті самі, що і в суді першої інстанції.

Суб’єктами апеляційного оскарження є треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, і треті особи, які не заявляють таких вимог, незалежно від їх участі в судовому засіданні.

До суб’єктів права апеляційного оскарження відносяться і правонаступники сторін та третіх осіб.

Судові представники можуть оскаржити судове рішення лише в тому випадку, якщо такі повноваження спеціально оговорені у виданій представникові довіреності. Ця вимога не відноситься до законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів, попечителів), які можуть здійснювати без спеціального на те доручення всі процесуальні дії від імені осіб, в інтересах яких вони діють, у тому числі оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Право оскаржити в апеляційному порядку рішення і ухвали суду мають також органи і особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч. 1 ст. 45 ЦПК).

Правом апеляційного оскарження наділені також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Приєднатися до апеляційної скарги також мають право особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки. Заява таких осіб про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 р. внесено зміну до ст. 299 ЦПК, а саме, до заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Об’єктом апеляційного оскарження є рішення, ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Рішення і ухвали суду можуть бути оскаржені повністю або частково.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ч. 1 ст. 293 ЦПК. Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз'яснення рішення;

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

17) відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами;

18) видачі дубліката виконавчого листа;

19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

24-1) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

25) заміни сторони виконавчого провадження;

26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

28) повороту виконання рішення суду;

28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

29) відмови в поновленні втраченого судового провадження;

30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

31) відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;

32) повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

33) повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2 ст. 293 ЦПК). У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Порядок апеляційного оскарження. Реалізація права апеляційного оскарження обумовлена встановленими ст. 294 ЦПК процесуальними строками.

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч. 2 цієї статті апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Право апеляційного оскарження реалізується заявленою вимогою, втіленою у процесуальній формі – письмовій апеляційній скарзі, а також процесуальними діями щодо її пред’явлення. Форма і зміст апеляційної скарги на рішення і ухвали суду визначені у ст. 295 ЦПК.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга,

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи, який додає документ, що посвідчує його повноваження. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Порядок подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження у справі. Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відовідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

З метою створення сприятливих умов для реалізації заінтересованими особами права апеляційного оскарження апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Справа, що надійшла до апеляційного суду, реєструється та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя доповідач вирішує питання про відкриття апеляційного провадження. Він перевіряє відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 295 ЦПК.

У разі подання апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК, або несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 ЦПК (залишення заяви без руху, про що повідомляється суб’єкт оскарження з наданням йому строку для усунення недоліків; якщо у встановлений строк недоліки скарги не будуть усунуті, остання вважається неподаною і повертається суб’єкту оскарження). Апеляційна скарга повертається також у випадку, якщо особа, яка її подала, заявила до початку розгляду справи про відкликання апеляційної скарги – тоді суддя, який готував справу, постановляє ухвалу про повернення скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку апеляційного оскарження не буде подано особою в зазначений (30-денний) строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (ч. 3 ст. 297 ЦПК).

Спеціальні умови встановлено щодо подання апеляційної скарги прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, які можуть протягом одного року з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення подати апеляційну скаргу.

Про відмову у відкритті апеляційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу також у випадках, якщо: 1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства; 2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги; 3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами надсилається особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали. Ухвала про повернення апеляційної скарги, про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку.

При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційний суд не пізніше наступного дня надсилає копії скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть подати заперечення на апеляційну скаргу. ЦПК не містить вимог щодо змісту вказаних заперечень.

Статтею 299 ЦПК визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи частково.

Доповнення чи зміна апеляційної скарги можливі протягом строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. У разі закриття апеляційного провадження особа, відмова якої була прийнята судом, позбавляється права на повторне подання апеляційної скарги.

Протилежна сторона має право визнати апеляційну скаргуобгрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи (ч.ч. 2, 5 ст. 300 ЦПК).

ВИСНОВОК З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Право апеляційного оскарження рішення суду – це надана законом можливість на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції на новий (повторний) розгляд цивільної справи і перевірку ухвалених по ній рішень та постановлених ухвал на відповідність їх вимогам законності й обгрунтованості.