Фізичні властивості і величини

Всі об’єкти навколишнього світу характеризуються своїми властивостями.

Властивість – це філософська категорія, яка виражає таку сторону об’єкта (явища, процесу), яка обумовлює його відмінність чи однаковість з іншими об’єктами (явищами, процесами).

Властивість – це категорія якісна. А для кількісного описання різних властивостей процесів і фізичних тіл вводиться поняття величини. Величина не існує сама по собі. Вона має місце тоді, коли існує об’єкт з властивостями, які виражені даною величиною.

Величини поділяють на реальні і ідеальні. Ідеальні головним чином відносяться до математики і є моделлю конкретних реальних понять. Реальні величини поділяють на фізичні і нефізичні.

Фізична величина (ФВ) властива матеріальним об’єктам. Нефізичні величини властиві суспільним (нефізичним) наукам – філософії, соціології.

Фізична величина – це одна із властивостей фізичного об’єкта, в якісному відношенні суспільна для багатьох фізичних об’єктів, а в кількісному – індивідуальна для кожного з них.

Кожна фізична величина відображує яку-небудь одну властивість, притаманну певній множині об’єктів матеріального всесвіту. Наприклад, маса як фізична величина характеризує інертні та гравітаційні властивості всіх тіл матеріального світу, що оточує нас; механічна сила є характеристикою взаємодії між тілами або їх частинами; прискорення відображує зміну швидкості тіл і т.д.

ФВ розрізняють за родом, розміром, розмірністю, їм присвоюються найменування, матеріальні позначення. Залежно від області фізичних явищ ФВ об’єднають у системи. Деякі з ФВ приймають а основні, інші називають похідними. Все це регламентується державними стандартами та іншими нормативними документами державної системи забезпечення єдності вимірювань.

Розміром ФВ називається кількісний вміст в даному матеріальному об’єкті властивості, що відповідає поняттю «фізична величина».

Системою ФВ називається сукупність величин, пов’язаних між собою певними залежностями. В такій системі кілька величин приймаються як незалежні (вони називаються основними), а решта визначаються як залежні від них (похідні).

Розмірністю ФВ називають вираз, який в умовних позначеннях відображує її зв'язок з основними величинами системи.

За міжнародним стандартом ISO 31/0-74 розмірність похідної величини Х в системі, розмірності основних величин якої А₁, А₂, …, А_n, виражається так:

,

де dim – знак розмірності (скорочення слова dimension – розмірність);

α₁, α_2, …, α_n – показники розмірності величини Х відносно розмірностей основних величин (цілі додатні та від’ємні числа).