Схема ходу аналізу катіонів 3-ї групи

Відокремте осад SnS₂(s) й до частини розчину додайте розчин NaАс до рН » 4. На фільтрувальний папір нанесіть 2-3 краплі розчину морину, підсушіть, освітіть УФ – випромінювачем й додайте 1 – 2 краплі розчину – або того, що утворився після вилучення SnS₂(s), або того, у частині якого не виявили станум. Про наявність алюмінію свідчить зелена флуоресценція, що не зникає, якщо продукт обробити розчином із с(HCl) = 2 моль/л.

Виявляючи цинк, до частини розчину, що залишився після відокремлення гідроксидів алюмінію та стануму, додайте оцтову кислоту до рН = 5-7, й нанесіть краплю розчину на годинникове скло. Додайте по краплі розчину Со(NО₃)₂ (дуже розведеного, «для цинку») й розчину (NН₄)₂Нg(SСN)₄. Поверхню скла потріть скляною паличкою. Не пізніше ніж за 2 хвилини при наявності цинку має випасти длакитний (а не яскраво синій!!) осад. Рекомендуємо здійснювати контрольний дослід, порівнюючи результат із одержаним у системі без Zn²⁺ - іона.

Виявляючи хром, на фільтрувальний папір нанесіть краплю розчину, що аналізують, а поруч – краплю розчину ацетату бензидину. Синє забарвлення там, де перекриваються плями розчинів, свідчить про наявність хрому.

4‑a групa катіонів

Катіони 4‑ї групи є гідролізованими. Солі Ві (III) та Sb (III) легко гідролізуються у воді аж до осадів основних солей. В умовах відокремлення 3-ї групи від 4-ї та 5-ї (лужне середовище в присутності Н₂О₂) утворюються осади Fe(OH)₃(s), MnO(OH)₂(s), SbO(OH)₃(s). На відміну від сполук катіонів 5-ї групи, вони не розчиняються в аміаку в присутності Н₂О₂.

У катіонів Zn²⁺ та Al³⁺, із заповненими зовнішніми 8‑ та 18‑електронними оболонками, постійна ступінь окиснення. Здатними до окисно-від­новних перетворень є Fe, Mn, Bi та Sb, що існують у окисних станах: Fe (II) та Fe (IIІ); Mn (II), Mn (IV), Mn (VI) та Mn (VII); Bi, Bi (III) та Bi (V); Sb (0), Sb (III) та Sb (V). Хром та станум дією Н₂О₂ у середовищі NaOH окиснюють до CrO₄^2‑ та Sn(OH)₆^2‑. Окисно-відновні властивості проявляються по різному у кислому та лужному середовищах. Відновні властивості Sn (ІІ) посилюються зі збільшенням рН.

Катіони 4-ї групи схильні до утворення комплексів. В аналізі вживають оранжевий комплекс ВіІ₄^‑. У солянокислих розчинах стибій (ІІІ) та стихій (V) існують у хлоридних комплексах SbCl₆^3‑ та SbCl₆^‑. Ферум (ІІ) та ферум (ІІІ) часто маскують, переводячи їх у безбарвні комплекси. Якщо Mn (ІІ), Bi (ІІІ) та Sb (ІІІ) є безбарвними, то Fe²⁺ − блідо-зелений, гідролізований Fe³⁺ − жовтий, Mn²⁺ − блідо-рожевий, MnО₄^‑ − фіолетовий.